Рік із початку війни дозволяє вже доволі тверезо оцінити масштаби втрат кожного конкретного бізнесу й шанси на його відновлення чи повне закриття. Треба розуміти, що руйнування одного бізнесу призводить до втрат іншого. Порушення строків розрахунків одного постачальника впливає на формування кредиторської заборгованості іншого підприємства. Водночас потрібно зважати на те, що неплатоспроможність одного бізнесу фактично відкриває можливості для створення іншого бізнесу або тотожних на його основі.

Незважаючи на досить лояльне ставлення кредиторів до фінансових втрат боржників, борги самі себе не повернуть. Нині найоптимальнішим інструментом для погашення боргів є процедури банкрутства.

Чому?!

По-перше, процедура банкрутства дозволяє зупинити хаотичні виконавчі провадження і всіх кредиторів вишикувати у чергу відповідно до виду боргу, а потім пропорційно поділити кошти з продажу майна боржника.

По-друге, боржник і кредитори, користуючись послугами досвідченого кризового менеджера, яким є арбітражний керуючий, мають час на вивчення фінансового стану боржника, збирання інформації щодо активів та прийнятих управлінських рішень і в цілому діяльності підприємства, що передувала банкрутству. Якщо мова йде про невелике підприємство, то введення мораторію на 170 днів є достатнім для прийняття рішення щодо подальшої долі боржника.

По-третє, у процедурах банкрутства діяльність боржника продовжується під пильним наглядом арбітражного керуючого, в обов'язки якого також входить аналіз усіх значних правочинів за останні три роки, ініціювання позовів у межах процедури банкрутства про визнання недійсними угод, повернення активів до ліквідаційної маси.

По-четверте, у результаті аналізу фінансово-господарської діяльності, який проводить арбітражний керуючий у процедурі розпорядження майном, виникає право на притягнення керівних органів управління, власників та реальних бенефіціарів до субсидіарної та солідарної відповідальності в майбутньому.

По-п'яте, у заставного кредитора, особливо у випадку знищення застави, з'являється право відмовитися від неї та заявити свої вимоги на активи боржника в порядку черговості, що передбачена Кодексом з процедур банкрутства України.

Війна боргів не спише!

Винахідливості недобропорядних боржників поступово приходить кінець. Так звана "швидка ліквідація за три дні" вже наздоганяє власників і керівників. Бенефіціару чи керівнику таки доводиться відповідати за боргами підприємства, з яким начебто попрощалися. Під арешти потрапляють активи, що значно перевищують суму кредиторської заборгованості. Нині часто ініціюючим кредитором є податкові органи.

З іншого боку, за наявності загрози неплатоспроможності, яка виникла або до війни, або внаслідок знищення виробничих активів через ведення бойових дій чи окупацію територій, боржники та кредитори мають діяти невідкладно, і Кодекс надає їм таку можливість із відповідною дорожньою картою.

Керівнику підприємства, який не має змоги розрахуватися з боргами, у місячний термін із для виникнення ризику неплатоспроможності потрібно звернутися до суду з власною заявою про банкрутство, оскільки невиконання такого обов'язку є підставою для притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності.

Для власника й керівника збільшення кредиторської заборгованості боржника може мати ознаки доведення до банкрутства, що, своєю чергою, буде підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності.

Процедури банкрутства вже не є тими інструментами, які однозначно призводять до ліквідації бізнесу. У разі лояльного ставлення кредиторів до боржника можлива процедура санації. Є досудова санація, яка може бути запроваджена без участі арбітражного керуючого та судового нагляду. І процедура санації у судовій процедурі банкрутства, яка є наступною стадією після розпорядження майна. Мета тієї чи іншої санації – відновити платоспроможність боржника шляхом розстрочення (списання) боргів, реалізації не задіяних у виробництві та неліквідних активів, залучення інвестицій (позик, кредитів), часткового продажу майна.

Для боржника беззаперечною перевагою процедури санації є те, що в боржника діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, які виникли до початку процедури банкрутства.

Напевно, немає такого бізнесу в Україні, що не зазнав втрат у зв'язку з воєнними діями. Але подальші дії кожного окремого бізнесу, його відновлення чи вихід із ринку залежать від самого підприємства, його органів управління, власників і використання саме законних інструментів.

Бізнес повинен бути відповідальним. Кожен із нас має приймати ті рішення, які позитивно впливатимуть на економіку і стан держави. Це особливо важливо в такий складний час.