Події 2022 року не тільки вплинули на всі сфери публічного і приватного життя в Україні, але й поставили нові виклики перед юридичною спільнотою та відкрили нові можливості для вдосконалення правового регулювання.

Не стала винятком і сфера охорони прав інтелектуальної власності на винаходи у фармацевтичній галузі. Зокрема, фармацевтичні компанії стикнулися з проблемами, спричиненими запровадженням у національному законодавстві додаткової охорони прав на винаходи.

До проведення реформи патентного законодавства й унесення до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі – Закон про винаходи) змін від 16.08.2020 у національному законодавстві було закріплено можливість правовласників продовжити строк дії патенту. Таке продовження було можливе за сукупності таких умов:

– об'єктом винаходу є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо;

– використання об'єкта винаходу потребує дозволу відповідного компетентного органу;

– правова охорона поширюється на всі об'єкти, визначені формулою винаходу;

– збереження обсягу прав, що випливають із патенту;

– строк продовження дії патенту дорівнює періоду між датою подання заявки на винахід і датою отримання відповідного дозволу на лікарський засіб;

– максимальний можливий строк продовження – до 5 років.

З укладенням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, у національному законодавстві з'явилося поняття додаткової охорони прав на винаходи.

Нові положення Закону про винаходи, які набули чинності 16.08.2020, докладніше розкривають сутність, підстави й умови надання додаткової охорони у вигляді продовження строку чинності прав на винахід:

– об'єктом винаходу є активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу, процес отримання лікарського засобу або застосування лікарського засобу, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин;

– уведення в обіг лікарського засобу дозволено відповідним компетентним органом;

– правова охорона обмежена продуктом (активним фармацевтичним інгредієнтом лікарського засобу) і його застосуванням;

– обсяг прав обмежується окремими винятками з використання;

– є додаткові умови для виникнення права на продовження строку дії прав;

– строк додаткової охорони дорівнює періоду між датою подання заявки на винахід і датою отримання відповідного дозволу на лікарський засіб, зменшеному на 5 років;

– максимальний можливий строк продовження – до 5 років;

– додаткову охорону прав підтверджено відповідним сертифікатом додаткової охорони (СДО).

На практиці перехід до концепції додаткової охорони прав на винаходи не став простим. А зміни в законодавстві призвели до виникнення низки дискусійних питань, пов'язаних із продовженням строку чинності прав на винаходи.

Застосування положень Угоди про асоціацію як норм прямої дії

Разом із запровадженням Угодою поняття додаткової охорони прав на винаходи в національному законодавстві аж до 16.08.2020 чинними були положення щодо продовження строку дії патенту. Через колізію між такими нормами виникло питання щодо можливості застосування норм Угоди як норми прямої дії.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у справі № 910/4947/18, статтю Угоди може бути застосовано до правовідносин як норму прямої дії. Однак ця позиція стосується лише визначення строку, необхідного для дострокового припинення прав на торговельні марки.

Водночас у контексті додаткової охорони прав на винаходи норми Угоди не містять конкретного механізму реалізації прав. Це, на нашу думку, унеможливлює застосування цих норм як норм прямої дії.

Позбавлення правовласників права на додаткову охорону

Відсутність у перехідний період конкретного порядку отримання додаткової охорони прав на винахід спричинило ситуацію, за якої певні правовласники взагалі можуть бути позбавлені права на додаткову охорону.

До законодавчих нововведень від 16.08.2020 правовласник мав право на продовження строку дії патенту за умови подання відповідного клопотання не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії патенту. Однак на цей час строк для подання клопотання про видачу СДО встановлено в 6 місяців від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу або від дати видачі першого дозволу відповідного компетентного органу.

Отже, тепер правовласники, які отримали відповідний дозвіл компетентного органу до 16.08.2020, але не подали клопотання про продовження строку дії патенту, виявилися позбавлені можливості на отримання додаткової охорони. Це питання стало предметом розгляду у судовій справі № 910/8295/21.

Запровадження обмежень, пов'язаних із уведенням воєнного стану

Окремим викликом для сфери інтелектуальної власності стало питання визначення перебігу строків охорони прав інтелектуальної власності в період дії воєнного стану.

Зокрема, дискусії точаться навколо норми Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України".

Зазначеною нормою встановлено, що майнові права інтелектуальної власності, строк чинності яких спливає під час дії воєнного стану, зберігають чинність протягом всього періоду воєнного стану.

Досить загальне и широке формулювання норми не дає змоги обмежити її застосування щодо конкретних об'єктів інтелектуальної власності. А це відкриває можливості для розширеного тлумачення норми, зокрема й у контексті додаткової охорони прав на винаходи.

На сьогодні відповідей на окреслені виклики в національному законодавстві немає. Саме тому питання, пов'язані з наданням додаткової охорони прав на винаходи, лише належить вирішувати в майбутньому за допомогою судової практики.