На тлі останніх військових успіхів Збройних Сил України у війні з росією, яким радіють мільйони українців й увесь цивілізований світ, важливо зазначити, що війну буде складно виграти, якщо не підкріплювати військові перемоги перемогами на економічному фронті.

Керівництво держави також часто наголошує на тому, що перемога у війні неможлива без працюючої економіки, яка до того ж повинна показувати тенденцію до зростання.

Ще до початку воєнних дій серед основних загроз для бізнесу в Україні українські та зарубіжні експерти виділяли постійні зміни в податковій та регуляторній політиці держави, зміни у законодавстві, яке регулює порядок ведення бізнесу, та непривабливий інвестиційний клімат як наслідок негативної дії перелічених вище факторів. Ну й куди ж без корупції в правоохоронних та судових органах, яка завжди була та є гальмом реформ і позитивних змін.

У даній статті поговоримо про рейдерство, яке, на жаль, стало поширеним явищем ще задовго до війни, а разом із повномасштабною російською агресією може набути загрозливих форм, та про заходи, яких вживає держава для протидії рейдерству.

Термін "рейдерство" з'явився на зламі XIX та XX століть, проте саме явище налічує вже сотні років. Рейдерство з'явилося майже одночасно з появою такого виду цінних паперів, як акції, що створили можливість поглинання компаній поза волею їх керівництва. Найвідомішим прикладом поглинань XVIII століття є спроба захоплення Французькою Ост-Індської компанії Жаном де Батц. У 1980-ті роки активність рейдерів стрімко зросла, коли Майкл Мілкен винайшов використання так званих "сміттєвих облігацій" для фінансування захоплень. Наприкінці XIX століття рейдерством успішно займався і Джон Рокфеллер, використовуючи як механізм примусу пільгові ціни на транспортування нафти. У континентальній Європі рейдерство було дуже рідкісним явищем, а в 1990-ті роки набуло розмаху. Треба зазначити, що з подібним явищем зіштовхнулися свого часу всі країни з перехідною економікою.

За даними платформи для роботи з відкритими державними даними Опендатабот, які наводить українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", за січень-травень 2022 року в Україні обліковано 51 кримінальне провадження за статтями, пов'язаними з рейдерством, що майже в 10 разів менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зазначається, що загалом за 3 місяці активних воєнних дій зафіксовано лише 17 рейдерських атак. Зокрема, за цей час до Міністерства юстиції України надійшло 109 скарг на реєстраційні дії. Й абсолютна більшість (95 %) з них стосується рейдерства, вчиненого до початку повномасштабного вторгнення. Усього за січень-травень 2022 року до Міністерства юстиції України надійшло 569 скарг: 461 скарга – у сфері нерухомості та 108 скарг – у сфері бізнесу. Для порівняння: за аналогічний період 2021 року до Міністерства юстиції України надійшло 1633 скарги (1336 скарг – у сфері нерухомості та 297 скарг – у сфері бізнесу).

Водночас потрібно усвідомлювати, що таке зниження може бути зумовлено тим, що з початком повномасштабної війни, з метою безпеки, в Україні серед інших реєстрів припинив роботу державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який частіше за інших використовувався рейдерами у своїх злочинних намірах.

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12 травня 2022 року № 2255 набрав чинності 26 липня 2022 року. Проаналізуємо стисло його основні положення.

Розпочнімо з того, що одним із нововведень Закону є впровадження можливості проведення реєстраційних дій в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Законодавець має на меті прибрати людський фактор, а правильніше буде сказати – корупційну складову. При цьому реєстраційні дії обмежуються реєстрацією:

– фізичної особи підприємцем (ФОП) та змін про відомості відносно ФОП;

– припинення підприємницької діяльності ФОП, крім державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП у зв'язку з її смертю, оголошенням померлою або визнання безвісти відсутньою;

– створення юридичної особи на підставі модельного статуту;

– змін до відомостей про юридичну особу, що проводяться виключно на підставі відомостей, зазначених керівником юридичної особи у заяві, та не потребують рішення учасників юридичної особи, зокрема, зміна місцезнаходження юридичної особи, видів діяльності, інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою;

– змін до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення учасників юридичної особи (крім рішень щодо розміру статутного (складеного) капіталу, розміру часток у статутному (складеному) капіталі, складу учасників чи керівника юридичної особи), – за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами;

– рішення про припинення юридичної особи або про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, – за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками чи відповідним органом юридичної особи, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами.

Таку реєстрацію здійснюють із використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Своєю чергою, Закон конкретно визначає, що рішення територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду, а Міністерства юстиції України – лише до суду. Звернутися зі скаргою можливо впродовж двох місяців починаючи із дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття рішення. Тут наголосимо, що, прийнявши Закон у такій редакції, законодавець значно збільшив строк на оскарження, оскільки раніше він становив лише 60 днів, що певним чином звужувало можливість належної реалізації такого права на оскарження.

Також збільшено строк для оскарження рішень територіальних органів Міністерства юстиції України. 15 календарних днів замінено одним місяцем із дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, але не пізніше шести місяців із дня прийняття рішення.

Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі: судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили; заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.

Варто наголосити, що Законом передбачені випадки, коли відповідна заява власника не буде прийнята, а саме в разі: невстановлення особи заявника; невстановлення належності об'єкта нерухомого майна заявнику на праві власності; повторного подання такої заяви, якщо не сплив п'ятиденний строк, з моменту подання первісної заяви або реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, на підставі якого уже зупинялося проведення реєстраційних дій.

З набранням чинності Законом державний реєстратор не зупинятиме розгляд документів, поданих для державної реєстрації ФОП чи бізнесу з недоліками та, відповідно, не надаватиме строк для усунення таких недоліків, а відразу відмовлятиме в державній реєстрації. Раніше в разі подання документів або відомостей не в повному обсязі заявнику надавали строк для усунення таких недоліків. Натомість відповідно до Закону це є підставою для відмови в державній реєстрації. При цьому, якщо протягом місяця з дня прийняття рішення про відмову заявником повторно подано документи для відповідної державної реєстрації, адміністративний збір не справляють.

Основними способами та методами, які повинні використовувати власники бізнесу з метою запобігання випадкам рейдерству, на нашу думку, можуть бути: забезпечення зберігання печатки й установчих документів підприємства, організації в недоступному для співробітників місці; регулярна перевірка стану реєстраційних та інших документів підприємства; аналіз платоспроможності бізнесу, компанії; постійний контроль стану дебіторської заборгованості; запровадження підписання документів шляхом використання цифрового підпису; структурування активів і бізнесу таким чином, щоб максимально унеможливити його захоплення; упровадження на підприємстві, організації Положення про комерційну таємницю і конфіденційну інформацію, ну й, звісно, номер телефону вашого адвоката повинен знаходитися на видному місці.

Певна річ, цей перелік не є вичерпним, і лише кожен керівник особисто може оцінити наявні ризики та підібрати ефективні ключі для їх зменшення.

Важливо наголосити, що на нашу думку, прийняття та набрання чинності Законом є, безумовно, позитивним фактором, який означає розуміння державою, що проблема рейдерства в Україні дійсно існує, та бажання вдосконалити законодавство для запобігання поширенню цього ганебного явища. При цьому лише час і практика покажуть, наскільки останні законодавчі зміни стали реально дієвими та змогли зменшити випадки спроб рейдерства в Україні.