Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Чи можна звільнити працівників, які оформили статус біженця за кордоном
Олександр Ягодка, юрист

Конституційне право на працю осіб, які оформили статус біженця

Велика кількість українців, які виїжджають через військові дії з України за кордон, отримують тимчасовий захист і статус біженця, залишаючи свої домівки й роботу.

Відповідно до даних ООН через повномасштабне вторгнення рф з країни виїхало вже понад 5 млн людей. Понад 7 млн стали біженцями всередині країни (станом на 21 квітня 2022 року із них тільки 1,7 млн осіб отримали статус внутрішньо переміщеної особи).

В ООН прогнозують, що до кінця 2022 року кількість біженців з України може перевищити 8 млн людей.

Зважаючи на те, що кількість біженців з України з кожним днем зростає, з'явилося багато проблемних питань, пов'язаних із трудовими відносинами, зокрема: чи можна звільнити працівників, які оформили статус біженця за кордоном?

Основоположні права громадян, пов'язані з реалізацією права на працю, передбачено статтями 43, 44, 45, 46 Конституції України.

Водночас відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. У жодному разі не можуть бути обмежені права і свободи осіб, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Указ Президента України про введення воєнного стану має відповідати вимогам, що містяться в статті 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", зокрема відповідно до пп. 5 цієї статті в Указі має бути зазначено вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини та громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану, із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнний стан введено з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком ще на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 р. № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року продовжено строком ще на 30 діб.

Реалізація Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136).

Відповідно до "Прикінцевих положень" цього Закону главу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2, у якому зазначено: під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

На період дії воєнного стану положення Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", які регулюють трудові відносини по іншому, ніж Кодекс законів про працю, мають пріоритетне значення та застосування. Однак інші норми, закріплені в законодавстві про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136, потрібно застосовувати й надалі.

Трудові відносини з особою, яка оформила статус біженця

Отримання статусу біженця працівником не позбавляє таку особу громадянства України та в жодному разі не обмежує обсяг її трудових прав. Наведемо декілька можливих варіантів розвитку подій.

1. Якщо особа отримала статус біженця, але специфіка праці дає змогу працювати дистанційно, а працівник має можливість продовжувати виконання своїх посадових обов'язків, роботодавець може прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу. Відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України для цього видають наказ про запровадження дистанційної роботи. Наразі навіть не треба обов'язково укладати трудовий договір про дистанційну роботу в письмовій формі.

2. Якщо особа отримала статус біженця, але не має змоги працювати дистанційно, відсутність працівника на роботі табелюють як "НЗ" або "28" (неявка з нез'ясованих причин). Якщо особа надасть умотивовані письмові пояснення з цього приводу, керівник може визнати причину такої відсутності поважною. У скоригованому табелі період відсутності працівника на роботі позначають як "І" або "30" (інші причини неявок).

У разі якщо працівник не може виконувати роботу, роботодавець може йому надати невикористану щорічну основну чи додаткову відпустку або інші види відпусток. Відповідно до ст. 13 Закону № 2136 роботодавець може тимчасово призупинити трудовий договір без виплати заробітної плати або оформити простій відповідно до ст. 113 Кодексу законів про працю України.

3. Якщо особа отримала статус біженця, але специфіка праці не дає змоги виконувати її віддалено, роботодавець може піти декількома шляхами: оформити простій працівнику; надати відпустку; тимчасово призупинити трудовий договір (необхідно зауважити, що це не є звільнення працівника).

Право на відпустку та звільнення особи, яка оформила статус біженця за кордоном

Необхідно зазначити, що працівники, які не виходять на роботу через обставини, пов'язані з бойовими діями, або не мають змоги вийти на роботу у зв'язку з небезпекою для життя і здоров'я, не можуть бути звільненими, наприклад, за п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Оскільки в такому разі є поважні причини відсутності їх на роботі, що зумовлено необхідністю збереження життя та здоров'я таких працівників. За ними повинно зберігатися робоче місце та посада, але час таких неявок за загальним правилом не підлягає оплаті й не зараховується до стажу роботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, установленого ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відпустки".

Водночас роботодавець не має права змушувати працівників, які отримали статус біженця або осіб, що потребують тимчасового захисту, писати заяви на відпустки своїм коштом, оскільки законодавством про працю не передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця.

Відповідно до ст. ст. 25, 26 Закону України "Про відпустки" оформлення відпусток без збереження заробітної плати є правом, а не обов'язком працівника.

ВИСНОВОК:

Таким чином, звільнення працівника з підстав отримання статусу біженця за кордоном неможливе, оскільки відповідної підстави не передбачено чинним законодавством, так само, як і не передбачено обов'язку працівника повідомляти роботодавця про своє місцеперебування й отримання статусу біженця або визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту.

Отже, громадянин України, який перебуває за кордоном, має право оформити статус біженця, до того ж це не вплине на трудові відносини в нашій державі. Українці мають право на працю, гарантоване статтею 43 Основного Закону України, а також на оплату праці (крім обмежень у період воєнного стану), право на відпустку, але з урахуванням воєнних обмежень, змін режиму роботи, звільнення тощо.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2022

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua