Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Військовий облік
Вікторія Ковальчук, адвокат, медіатор, партнерка, Юридичної фірми ESQUIRES

У зв'язку з військовою агресією проти України, оголошенням і проведенням загальної мобілізації держава, на наше переконання, посилить надалі контроль за дотриманням підприємствами обов'язків у сфері військового обліку та мобілізаційної підготовки.

До цього, у мирний час, ведення підприємствами військового обліку, здійснення інших заходів з метою підготовки до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або не перевіряли з боку держави, або, якщо й ставали предметом перевірки, ступінь відповідальності за ймовірні порушення є неспівмірною (значно нижчою) із тими ресурсами, які необхідно витратити на дотримання законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації. Виконання всіх вимог у цій сфері потребувало значного часу й інших ресурсів, тому часто не було в пріоритеті.

Як сьогодні роботодавець повинен реалізовувати обов'язки? Який комплекс заходів є обов'язковим і чи є якісь послаблення/спрощення для невеликих роботодавців? Врешті, чи передбачено відповідальність і яку? Чому актуальним стає дотримання вимог законодавства у сфері військового обліку та мобілізаційної підготовки не лише для роботодавця, а й для працівника?

Далі ми роз'яснимо ключові, на нашу думку, аспекти. Водночас детальні рекомендації для підприємства завжди залежатимуть від сфери діяльності, особливостей поточного оформлення трудових відносин і стану військового обліку.

Перелік обов'язків роботодавця визначено в Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.92 р. № 2232-XII (далі – Закон № 2232) та деталізовано в п. 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. № 921 (далі – Порядок № 921).

На роботодавця покладено виконання таких заходів:

– перевіряти у громадян під час прийняття на роботу наявність військово-облікових документів (військові квитки / тимчасові посвідчення для військовозобов'язаних; посвідчення про приписку до призовних дільниць для призовників);

– повідомляти у 7-денний строк ТЦК та СП про прийняття на роботу та звільнення з роботи призовників і військовозобов'язаних;

– забезпечувати виконання військового обов'язку громадянами України та своєчасне прибуття громадян до призовних дільниць на вимогу Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП / Військкомат), проводити роз'яснювальну роботу (фактично на роботодавця частково покладено відповідальність за дії працівника);

– вести облік призовників і військовозобов'язаних; забезпечувати повноту, достовірність та якість обліку всіх військовозобов'язаних і призовників;

– повідомляти на вимогу ТЦК та СП військовозобов'язаних і призовників про їх виклик до ТЦК та СП та забезпечувати їх своєчасне прибуття за цим викликом;

– складати і не пізніше 1 грудня поточного року подавати до ТЦК та СП списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;

– підтримувати постійну взаємодію з відповідними ТЦК та СП;

– організовувати періодичне звіряння особових карток, списків військовозобов'язаних, списків призовників із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць;

– вносити у 5-денний термін до особових карток працівників зміни, які стосуються сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи та посади військовозобов'язаних і призовників;

– приймати під підпис від військовозобов'язаних і призовників їх військово-облікові документи для подання у військові ТЦК та СП;

– своєчасно оформлювати бронювання військовозобов'язаних за підприємствами, установами й організаціями на період мобілізації та на воєнний час;

– повідомляти про військовозобов'язаних та призовників, які порушили вимоги законодавства про військовий обов'язок і військову службу;

– вести журнал перевірок стану обліку військовозобов'язаних і призовників.

Своєчасне виконання роботодавцем заходів з мобілізаційної підготовки, у тому числі ведення обліку призовників і військовозобов'язаних, має значення і для працівника.

Із запровадженням воєнного стану в Україні та оголошенням загальної мобілізації на практиці почали застосовувати норму ст. 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 р. № 3543-XII. Досвід показує, що належний облік на підприємстві військовозобов'язаних працівників є передумовою оперативного їх бронювання та, як наслідок, отримання працівниками відстрочки на випадок призову у зв'язку з мобілізацією.

Крім того, роботодавець у разі мобілізації працівника має низку обов'язків із надання такому працівнику гарантій та пільг. Зокрема, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток; надається перевага в залишенні на роботі в разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці; гарантії у сприянні в працевлаштуванні; перше робоче місце.

Таким чином, працівник поряд із роботодавцем зацікавлений як у належному оформленні трудових відносин, так і веденні військового обліку.

Щороку розпорядженнями голів облдержадміністрацій визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та підвищення кваліфікації посадових осіб, забезпечення функціонування системи військового обліку призовників і військовозобов'язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та затверджуються плани проведення перевірок стану військового обліку. Розпорядженнями голів райдержадміністрацій, міських голів міст обласного значення визначаються завдання щодо методичного забезпечення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та підвищення кваліфікації посадових осіб, затверджуються плани проведення перевірок районними (міськими) військовими комісаріатами стану військового обліку, плани звіряння облікових даних виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, підприємств, установ та організацій на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць з обліковими даними районних (міських) військових комісаріатів (п. 53 Порядку № 921).

Тобто нормативно передбачено планомірну, систематичну перевірку дотримання вимог до стану військового обліку. Раз на рік ТЦК та СП проводять перевірку підприємств, що перебувають на території їх відповідальності та в яких працюють військовозобов'язані, що заброньовані за ними, а також військовозобов'язані, які мають мобілізаційні розпорядження. Решту підприємств перевіряють один раз на три роки. Результати перевірок вносять до журналів обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов'язаних та звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) військового комісаріату, який після закінчення зберігається сім років (п. 78 Порядку № 921).

Крім ТЦК та СП повноваження на перевірку підприємств мають:

– центральні органи виконавчої влади (далі – ЦОВВ) та інші держоргани, які відповідно до затверджених ними планів проводять щороку перевірку стану військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях, які перебувають у сфері їх управління (п. 79 Порядку № 921);

– оперативні командування, які відповідно до затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил плану проводять перевірку держорганів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у межах зони відповідальності згідно з військово-адміністративним поділом території України (п. 76 Порядку № 921).

Список питань, які підлягають перевірці, чітко визначено в додатку 27 до Порядку № 921:

– правильність призначення осіб, відповідальних за ведення військового обліку;

– рівень забезпечення повноти, достовірності та якості обліку всіх призовників і військовозобов'язаних;

– стан підтримання постійної взаємодії з відповідними районними (міськими) військовими комісаріатами з питань строків та способів звіряння даних особових карток призовників і військовозобов'язаних з обліковими даними районних (міських) військових комісаріатів, в яких вони перебувають на військовому обліку, внесення відповідних змін до них та організації проведення оповіщення призовників і військовозобов'язаних;

– стан організації періодичного звіряння особових карток призовників і військовозобов'язаних із записами у посвідченнях про приписку до призовної дільниці, у військових квитках та тимчасових посвідченнях;

– своєчасність внесення до особових карток працівників змін, які стосуються сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади призовників і військовозобов'язаних, та повідомлення районного (міського) військового комісаріату про зміну облікових даних;

– своєчасність оформлення документів для бронювання військовозобов'язаних за підприємствами, установами та організаціями та навчальними закладами на період мобілізації та на воєнний час;

– стан здійснення постійного контролю за дотриманням призовниками і військовозобов'язаними правил військового обліку, проведенням роз'яснювальної роботи серед громадян про виконання обов'язків щодо військового обліку;

– повідомлення районного (міського) військового комісаріату про призовників і військовозобов'язаних, які порушили вимоги законодавства щодо виконання військового обов'язку, для притягнення винних до відповідальності згідно із законом;

– ведення журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов'язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів.

Крім того, перевіряють такі документи: накази керівників про призначення відповідальних осіб за ведення військового обліку та їх посадові інструкції; штатний розпис; накази керівників про прийняття та звільнення з роботи призовників і військовозобов'язаних; керівні документи; розпорядчі документи щодо організації питань, які підлягають перевірці; картотека карток П-2; документи службового листування з районним (міським) військовим комісаріатом; планувальні та звітні документи за минулий та поточний роки; документи з опрацювання пропозицій до переліку посад і професій, що підлягають бронюванню; перелік посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час; відомості про чисельність військовозобов'язаних, які заброньовані згідно з переліками посад і професій, та військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню; посвідчення про відстрочку від призову до Збройних Сил на період мобілізації та на воєнний час, відомості щодо їх видачі; журнал обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов'язаних та звіряння облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів; розписки про отримання військово-облікових документів; списки військовозобов'язаних і призовників, відомості про нарахування й отримання заробітної плати працівниками та інші документи.

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію для роботодавців передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачає штраф за:

– перше порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) (1700 – 3400 грн) і на посадових осіб – від двохсот до трьохсот нмдг (3400 – 5100 грн);

– повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період – на громадян від двохсот до трьохсот нмдг (3400 – 5100 грн) і на посадових осіб – від трьохсот до п'ятисот нмдг (5100 – 8500 грн).

Справи про притягнення до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП розглядають керівники ТЦК та СП.

Для роботодавця винесення постанови про притягнення його посадової особи до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП є наслідком проведеної перевірки та виявлення порушення. То ж відповідальності можна уникнути, належним чином підготувавшись до перевірки.

Запорука уникнення відповідальності за порушення у сфері військового обліку або принаймні мінімізація ризиків отримати стягнення – приведення в/о у відповідність до постанови ТЦК та СП про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як бути в разі притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП?

Якщо впевнені в тому, що не винні, звернутися до суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) із позовною заявою, у якій просити скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення за відповідною частиною ст. 210-1 КУпАП, а справу за відсутністю складу правопорушення закрити.

Як показує аналіз судової практики, дійсно, часто застосовують ст. 210-1 КУпАП через широкий об'єктивний склад правопорушення, на яке вона спрямована. Водночас наявна велика кількість судових рішень про скасування постанов навіть не через відсутність складу правопорушення, а вже через неконкретність постанов.

Посадова особа ТЦК та СП у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зобов'язана вказати, у чому полягає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Якщо постанову складено з недоліками, вона не містить обґрунтування та будь-якого викладення обставин, у чому саме порушено вказані в постанові вимоги законодавства, яким чином виявлено і в чому полягає неналежне виконання покладених на підприємство-роботодавця обов'язків, – суд не може визнати її незаконною і вона підлягатиме скасуванню. Оскарженню постанови має передувати юридичний аналіз документів про адміністративне правопорушення та оцінка перспектив судового оскарження.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2022

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua