Загальні положення щодо врегулювання питання застосування наслідків форс-мажору містяться у ст. 617 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Термін "форс-мажор" (інша назва – "обставини непереборної сили") є абсолютно зрозумілим для кожного пересічного громадянина, оскільки вже підлягав неодноразовому застосуванню, особливо в договірних правовідносинах під час запровадження карантинних обмежень, зумовлених довготривалим коронавірусом, який систематично виникав у різних регіонах нашої держави.

Майже всі без винятку види договорів містять розділ, що стосується врегулювання у відповідних договірних правовідносинах питання призупинення виконання зобов'язань стороною, у якої вони настали.

Зокрема, більшість договорів, які регулювали цивільні чи господарські правовідносини згідно із ч. 1 ст. 617 ЦК України, передбачають положення щодо звільнення від притягнення до відповідальності в разі невиконання стороною договірних зобов'язань за умови документального підтвердження їх настання та своєчасного й належного повідомлення про їх настання іншої сторони.

Формулювання таких положень договорів пов'язані з тим, що відповідні обставини зазвичай не виникали одночасно в обох сторін і фактично мали наслідки призупинення виконання зобов'язань для однієї з них.

Форс-мажор як негативне явище в будь-якій сфері його застосування має деякі спільні притаманні ознаки, що обумовлені його виникненням.

До таких спільних ознак, спричинених виникненням форс-мажору, належать:

– відсутність фактичної можливості виконання договірних зобов'язань;

– призупинення на час дії форс-мажору виконання договірних зобов'язань;

– тривалий час дії форс-мажорних обставин (з моменту виникнення до моменту їх завершення);

– звільнення від відповідальності за наслідки, які спричинили ці обставини, із забезпеченням їх документального підтвердження.

Згідно з визначенням терміна "форс-мажорні обставини" та їх переліком, що наведено у Законі про ТПП в Україні, воєнний стан є однією з таких обставин.

У даній публікації ми більш детально розглянемо наслідки виникнення форс-мажору, спричиненого дією воєнного стану, уведеного в нашій державі Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, та його вплив на правовідносини і сфери діяльності.

Нагадаємо, що ТПП України на власному офіційному вебсайті 28.02.2022 розмістила лист-повідомлення, що вона засвідчує настання форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією росії проти України.

У цілому визначення терміна "воєнний стан", його особливий правовий режим, порядок його введення/припинення/скасування, діяльність державних органів, місцевих рад, підприємств (установ й організацій), реалізація гарантій щодо прав і свобод людини/громадянина або законних інтересів юридичних осіб урегульовано відповідним Законом від 12.05.2015 р. № 389-VIII.

На відміну від форс-мажору, зумовленого, скажімо, коронавірусом, форс-мажор, зумовлений уведенням воєнного стану в Україні, має глобальніші та масштабніші наслідки виникнення цих обставин, а також певні притаманні ознаки, пов'язані з його правовим режимом.

Передусім розглянемо притаманні ознаки воєнного стану як форс-мажорної обставини. Зокрема, до таких належать:

– особливий порядок уведення/ припинення/ скасування його дії (на підставі акта Президента України;

– широка сфера застосування, тобто поширення його дії на всі сфери діяльності нашої держави, права й обов'язки громадян, державних органів та інших юридичних осіб тощо;

– широке коло суб'єктів, на яких поширюється його дія (населення України, державні органи, юридичні та фізичні особи, у т. ч. підприємці, установи й організації тощо);

– територія, на яку поширюється його дія (уся територія нашої держави);

– обмеження деяких гарантій, прав/ свобод людини/ громадянина або законних інтересів юридичних осіб;

– численні зміни у законодавстві з урахуванням поширення воєнного стану як форс-мажору на всі існуючі правовідносини та сфери діяльності в країні.

Певна річ, зважаючи на ці ознаки, можна охарактеризувати вплив дії воєнного стану на всі правовідносини та сфери діяльності в державі.

Як ми вже зазначили, принцип застосування ч. 1 ст. 617 ЦК України щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, у т. ч. договірних зобов'язань, під час дії воєнного стану є загальним і підлягає документальному оформленню з огляду на сферу правовідносин, у яких він застосовується.

Натомість у ч. 2 цієї статті ЦК України зазначено, що до таких обставин чи випадків не належать невиконання зобов'язань контрагентом сторони договору; відсутність товарів в обігу на ринку товарів, які підлягають постачанню/продажу за укладеним договором; відсутність/нестача коштів для оплати.

В умовах воєнного стану такі обставини цілком об'єктивно можуть мати місце, і це не може бути розглянуто в контексті порушення зобов'язань за договором, а зумовлене передусім наявністю форс-мажорних обставин.

Водночас звертаємо увагу, що під час дії воєнного стану на всій території держави відбувається поширення його дії у цілому на договірні зобов'язання обох сторін і підлягатиме одночасному застосуванню обома сторонами договору, оскільки такі обставини рівною мірою мають місце для них обох, водночас кожна зі сторін застосовуватиме його по відношенню до власних зобов'язань.

Отже, загалом наслідки застосування форс-мажору щодо його поширення на договірні взаємовідносини є зрозумілими.

З огляду на особливий правовий режим уведеного в Україні воєнного стану очевидним було те, що суттєві зміни відбудуться в багатьох сферах правового регулювання, оскільки загальні норми законодавства про воєнний стан не вирішують питання, урегульовані в інших галузях законодавства та права.

До того ж, як свідчить низка законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою України, й інших підзаконних актів законодавства, прийнятих Президентом та Урядом, що зумовлені введенням та дією воєнного стану в державі, такі зміни у чинному законодавстві є суттєво значущими.

Для нашої Компанії, яка спеціалізується на питаннях, що стосуються сфери оподаткування, найактуальніше значення мають закони про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Зокрема, мова йде про Закон від 03.03.2022 р. № 2115-IX з питань подання в період дії воєнного стану звітності й інших документів (далі – Закон № 2115) і зміни, що були внесені до ПК України й інших законів, які регулюють сферу оподаткування законами від 03.03.2022 р. № 2118-IX з питань особливостей оподаткування та подання звітності в умовах дії воєнного стану (далі – Закон № 2118) та від 15.03.2022 р. № 2120-IX з питань дії норм податкового законодавства в період дії воєнного стану (далі – Закон № 2120).

Наразі зупинімося лише на нормах змін, унесених зазначеними вище законами, які стосуються звільнення від відповідальності в період дії воєнного стану.

Зокрема, у Законі № 2115 містяться такі новації:

– у період дії воєнного стану відстрочка щодо подання юридичними та фізичними особами, у т. ч. підприємцями, звітності (податкової, фінансової, бухгалтерської, розрахункової тощо) й інших документів, подання яких передбачено чинним законодавством у паперовій/ електронній формах за весь період їх подання (протягом 3 місяців із моменту припинення/ скасування воєнного стану);

– у період дії воєнного стану та протягом 3 місяців із моменту його припинення/ скасування звільнення юридичних і фізичних осіб, у т. ч. підприємців, від адміністративної (у т. ч. фінансової)/ кримінальної відповідальності за неподання/ несвоєчасне подання звітності (податкової, фінансової, бухгалтерської, розрахункової тощо) й інших документів, подання яких передбачено чинним законодавством у паперовій/ електронній формах;

– для осіб, у яких відсутня змога подати звітність (податкову, фінансову, бухгалтерську, розрахункову тощо) й інші документи, подання яких передбачено чинним законодавством у паперовій/ електронній формах, унаслідок їх участі в бойових діях, передбачено звільнення від адміністративної (у т. ч. фінансової)/ кримінальної відповідальності, а також надання відстрочки щодо подання вказаної звітності/ інших документів протягом 1 місяця з дня припинення наслідків, що спричинили їх неподання;

– у період дії воєнного стану застосовується мораторій на проведення перевірок компетентними органами з питань повноти і своєчасності подання звітності (податкової, фінансової, бухгалтерської, розрахункової тощо) й інших документів, подання яких передбачено чинним законодавством у паперовій/ електронній формах.

Водночас у Законі № 2118 прописано такі новації:

– у період дії воєнного стану звільнення від відповідальності платників у разі відсутності можливості в них своєчасно сплатити податки (збори, обов'язкові платежі), подати звітність, здійснити реєстрацію ПН/РК, акцизних накладних. Платники повинні забезпечити виконання відповідних податкових обов'язків протягом 3 місяців із моменту припинення/ скасування воєнного стану;

– у період дії воєнного стану діє мораторій на проведення податкових перевірок, а розпочаті перевірки підлягають зупиненню;

– платники, для яких невиконання податкових обов'язків спричинено веденням бойових дій на території їх реєстрації/ місцезнаходження, повинні забезпечити їх виконання протягом 1 місяця з дня припинення наслідків, що спричинили їх невиконання.

– зупинення перебігу строків для платників і податкових органів, установлених нормами податкового законодавства/ іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Своєю чергою, Закон № 2120 має такі новації:

– у період дії воєнного/ надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПК України (у т. ч. строків давності)/ іншим законодавством, контроль за яким здійснюють податкові органи;

– звільнення від відповідальності податкові органи за шкоду, завдану бездіяльністю цих органів/ їх посадових чи службових осіб, спричинену дією воєнного/ надзвичайного стану;

– розширення переліку випадків, коли не відбувається нарахування пені випадком щодо вчинення діяння (дії/бездіяльності) особою у зв'язку з уведенням воєнного/ надзвичайного стану;

– установлення Урядом переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії.

Зауважимо: у розумінні норм ст. 212 ЦК України форс-мажор є саме відкладальною обставиною, яка здійснює безпосередній вплив на виникнення/зміну/обмеження/припинення прав і обов'язків, що встановлені законами й іншими актами законодавства, а також передбачені укладеними договорами тощо, які після припинення/скасування цього стану підлягатимуть реалізації та виконанню в повному обсязі.

Водночас звертаємо увагу, що норми Законів № 2115, № 2118 та № 2120 не звільняють від відповідальності всіх платників від податкових обов'язків, передбачених податковим/ іншим законодавством, контроль за яким здійснюють податкові органи в період дії воєнного часу, а саме тих платників, у яких відсутня фактична можливість сплачувати податки (збори, обов'язкові платежі), подавати звітність, реєструвати ПН/РК, акцизні накладні через проведення за їх місцем обліку/ місцезнаходженням бойових дій.

Тому вважаємо доречним рекомендувати платникам податків забезпечувати документальне оформлення фактичної відсутності можливості виконувати податкові обов'язки із зазначенням посилання на офіційні документи/ повідомлення компетентних органів, офіційні джерела, у яких розміщена відповідна інформація, і роздрукувати офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 р., що посвідчує форс-мажорні обставини та розміщено на її вебпорталі.