Відмова надати майно на воєнні потреби "Юрист&Закон" №09, 2022р.

Відмова надати майно на воєнні потреби

Ірина Тодоренко, ЮРИСТ&ЗАКОН

24 лютого 2022 року на всій території України було запроваджено воєнний стан відповідним Законом "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX. Указ був негайно оголошений через засоби масової інформації.

Нагадуємо, що воєнний стан визначають як особливий правовий режим, що вводять у разі загрози національній безпеці.

Відповідно до Закону "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких уведено воєнний стан для забезпечення разом із військовим командуванням, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки й порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, можуть бути утворені тимчасові державні органи – військові адміністрації.

Під час дії правового режиму воєнного стану військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади запроваджувати і здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб такі заходи правового режиму воєнного стану:

установлювати (посилювати) охорону об'єктів державного значення, об'єктів державного значення національної транспортної системи України й об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи;
запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення та не заброньованих за підприємствами, установами й організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб;
використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;
примусово відчужувати майно, що перебуває в приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Як ми бачимо, відчужувати майно можна не лише в державних установ, а й у приватного бізнесу.

Зазначимо: можливість примусового відчужування майна, що перебуває в приватній власності, здійснюють у встановленому законом порядку та з видачею відповідних документів. Відчужене майно фактично переходить у право власності держави з обов'язковим попереднім або ж подальшим відшкодуванням його повної вартості.

Примусове відчуження або вилучення майна здійснюють за рішенням військового командування, погодженим, відповідно, з обласною, районною, Київською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Проте в місцевостях, де ведуть бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюють за рішенням військового командування без погодження із зазначеними вище органами.

Під час відчуження власникам повинні надавати такі документи:

акт про примусове відчуження майна, що повинен бути підписаний з одного боку – власником майна або його уповноваженим представником, а з іншого – офіційним представником військового командування;
висновок про вартість майна, складений юридичними особами або ФОП, що офіційно зареєстровані як суб'єкти оціночної діяльності в Державному реєстрі суб'єктів оціночної діяльності – суб'єктів господарювання;
в окремих випадках, коли власника майна чи його офіційного представника не виявлено або він був відсутній на місці, акт може бути складений в односторонньому порядку військовим командуванням.

Вимоги до акта про примусове вилучення майна передбачені ст. 7 Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

Виплату грошових коштів за примусове відчуження майна можна здійснювати як до відчуження, так і після (після підписання акта протягом 5 бюджетних періодів після скасування воєнного стану за зверненням до військового комісаріату).

Проте ще раз нагадаємо, що режим воєнного стану вводять уперше, тому процедура фінансування відшкодування вартості майна може не відповідати правилам, прописаним у законі.

За порушення правового режиму воєнного стану, наприклад у разі супротиву військовому командуванню у відчуженні майна, до громадян застосовують відповідальність згідно із законом, громадяни можуть бути затримані й утримуватися під вартою.

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Перейти до змiсту номера

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН