Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Чи можуть військкомати викликати військовозобов'язаних через їхніх роботодавців?
Василь Нечипоренко, ЮРИСТ&ЗАКОН

На нашому приватному підприємстві працює багато військовозобов'язаних працівників призовного віку. Зараз осінній призов, і, наскільки мені відомо, військкомати практикують масові виклики працівників для проходження медкомісії та уточнення облікових даних через роботодавців. До нас на підприємство подібних звернень ще не надходило, однак одержання такого листа-виклику цілком імовірне. Підкажіть, будь ласка, чи можуть військкомати надсилати такі листи?

Ніхто з наших працівників не ухиляється від служби, і ми готові сприяти. Але для нас зняття з виробництва десятків працівників одночасно (навіть на кілька годин) означатиме зрив виробничих планів і виникнення відповідних господарських ризиків.

Дійсно, військкомати можуть звертатися до роботодавців із вимогою сповістити працівників про виклик у військкомат. Це повноваження передбачено ч. 1 ст. 38 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу", у якій зазначено, що в адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, відповідні органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій, у т. ч. навчальних закладів, незалежно від підпорядкування та форм власності зобов'язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов'язаних про їх виклик до військових комісаріатів, а також забезпечувати своєчасне прибуття за вказаним викликом.

Однак тут важливо враховувати виділений фрагмент норми: такі вимоги військкомати можуть направляти лише в містах, районах і навіть областях, де немає військкоматів.

Ба більше, якщо суворо дотримуватися тексту норм права, яке стосується військового обов'язку, такі вимоги може бути направлено тільки до бюджетних структур.

Так, п. 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних передбачає покладання на державні органи, підприємства, установи й організації низки обов'язків із метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов'язаних. Сюди серед іншого входить сповіщення за вимогою районних військкоматів призовників і військовозобов'язаних про виклик і забезпечення їх своєчасного прибуття до місця призначення. При цьому згідно з текстом норми згадані приписи не стосуються приватних підприємств. Це підтверджено тим, що в переліку структур – виконавців таких вимог військкомату немає застереження про те, що норма діє для всіх (незалежно від підпорядкування та форм власності).

Отже, якщо підприємство одержало з військкомату вимогу про направлення туди своїх працівників для проходження медкомісії та уточнення облікових даних із посиланням на зазначені правові норми, роботодавцеві спершу треба оцінити обґрунтованість зазначеного звернення. Якщо він не вповноважений виконувати такі вимоги (його підприємство приватне та/або в адміністративно-територіальній одиниці є військкомат), потрібно негайно уточнити суть вимог військкомату та їх співвідношення із законодавством. Причому зробити це варто за першої нагоди та в письмовій формі, що убезпечить підприємство від штрафу за невиконання приписів військкома (в іншому випадку підприємство буде змушене доводити в порядку оскарження адмінстягнення, що вимоги, на його думку, були безпідставними).

Крім того, письмова відповідь може послугувати доказом того, що підприємство не ігнорує та не відмовляється виконувати вимоги військкомату, а лише просить уточнити їх через відсутність відповідних повноважень як у військкомату, так і в підприємства. Це буде особливо доречно, якщо, скажімо, районний військкомат у своїй вимозі до приватного підприємства, розташованого у цьому самому районі, посилатиметься на згадані вище правові норми, адже згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції органи держвлади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способами, передбаченими Конституцією та законами. При цьому військкомати є місцевими органами військового управління, що керуються у своїй діяльності законодавством (див. Положення про військові комісаріати).

Однак важливо брати до уваги, що це стосується тільки випадків, коли вимогу військкомату обґрунтовано згаданими положеннями законодавства про військовий обов'язок і військову службу. Але можлива й ситуація, коли військкомат посилається на мобілізаційне законодавство. У цьому випадку слід керуватися положеннями Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у частині мобілізаційних зобов'язань роботодавців.

Згідно зі ст. 21 цього Закону серед таких зобов'язань передбачено, зокрема, забезпечення своєчасного прибуття працівників, залучених до виконання мобілізаційних зобов'язань, до збірних пунктів та військових частин у встановленому порядку.

Крім того, має бути здійснено обов'язкове ведення обліку військовозобов'язаних, резервістів і призовників із кола працівників, сприяння резервістам у виконанні своїх обов'язків у межах служби в резерві тощо. Тому, цілком можливо, військкомат проситиме допомоги підприємства в межах загальних мобілізаційних зобов'язань, які мають усі роботодавці.

Отже, у разі одержання роботодавцем звернення з військкомату щодо направлення туди працівників необхідно виходити з того, чим обґрунтовано таку вимогу. Як правило, військкомат контактує з призовником або військовозобов'язаним за місцем його проживання, а через місце роботи розшукує тільки в особливих випадках. У зв'язку із цим, якщо правомірність вимоги про направлення працівників до військкомату викликає в роботодавця сумніви, необхідно невідкладно уточнити у військкомату суть і обґрунтованість такого звернення, а далі діяти з огляду на наявність відповідних зобов'язань роботодавця згідно з військовим обліком й мобілізацією.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2022

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua