Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Застосування РРО: характеристика та нові правила
Сергій Тарасюк, керуючий партнер, АО "Тарасюк і Партнери" Марина Ялова, юрисконсульт, АО "Тарасюк і Партнери"

РРО та ФОП стали абревіатурами 2021 року з огляду на політичні й економічні причини. Для частини населення та бізнесу це пов'язано з питанням виживання, а для інших узагалі не говорить ні про що. Отже, маємо питання, яке обросло численними суперечностями й неточностями. Саме тому виникає необхідність з'ясувати: що змінилося у 2022 році, зокрема, для кого це стало обов'язковим, а хто ще може уникнути застосування РРО тощо.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (ПК України) фізичні особи – підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат.

Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Закон № 265) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Зміст статті 3 Закону № 265 наштовхує на думку, що всім без винятку підприємцям, зайнятим у торгівлі та наданні послуг (яких насправді абсолютна більшість), необхідно встановлювати та використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО).

Однак це далеко не так, та й із цієї норми є винятки. Їх застосування (чи ні) залежить від декількох чинників: обраної підприємцем системи оподаткування, виду діяльності, способу здійснення розрахунків і місця проведення розрахунків.

Для кого використання РРО є обов'язковим

Застосування РРО є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання (у тому числі ФОП, крім ФОП – платників єдиного податку першої групи), незалежно від обраної системи оподаткування, незалежно від обсягу доходу, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, платіжними картками (зокрема, за допомогою інтернет-еквайрингу) та які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я; реалізацію ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Для кого РРО не є обов'язковим

Реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку першої групи (п. 296.10 ПКУ). Проте варто пам'ятати про обмежений перелік видів економічної діяльності, якими можна займатися, перебуваючи на першій групі. Оскільки найпоширенішим видом підприємницької діяльності в Україні є купівля-продаж товарів, тобто торгівля, то на першій групі можлива роздрібна торгівля лише з лотків на ринках. Якщо ФОП здійснює інші види, зокрема, торгівлі, то йдеться про інші групи спрощеної системи оподаткування та, відповідно, про вирішення питання застосування РРО.

Статтею 9 Закону № 265 передбачено випадки, у яких РРО не застосовують:

1) під час здійснення торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування (крім продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння або в разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ й організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання);

2) під час виконання банківських операцій (крім операцій із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконують не в касах банків; крім операцій комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ із приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати лише операції з отримання коштів);

3) під час продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів (з обов'язковим оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків із нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю);

4) під час продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок (за умови можливості контролювати в режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів);

5) у разі здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках (крім продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

6) під час продажу в кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, а також у разі продажу жетонів і проїзних квитків у касах метрополітену (якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів і технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення);

7) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

8) під час здійснення розрахунків за послуги в разі проведення таких розрахунків лише за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Постановою Кабміну від 23.08.2000 р. № 1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Проте РРО застосовують:

1) коли роздрібну торгівлю здійснюють у торговельному об'єкті, у якому також відбувається торгівля підакцизними товарами;

2) у разі якщо ФОП також здійснюють дистанційну торгівлю, зокрема через Інтернет;

3) у разі якщо сільські ради та ради об'єднаних територіальних громад, створені згідно із законом, прийняли рішення про обов'язкове застосування на території села РРО та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) для форм й умов проведення діяльності.

Також цією Постановою встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій із продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим:

1) 1085500,00 грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів) ФОП, що сплачують єдиний податок;

2) для окремих видів діяльності, звільнених від застосування РРО, – від 250000,00 до 500000,00 грн на один суб'єкт господарювання.

Оскільки сучасні умови проведення розрахунків зводяться переважно до відмови від готівки, то окрему увагу варто звернути на застосування РРО під час здійснення безготівкових розрахунків.

Безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів (п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22).

Отже, під час здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО є обов'язковим. А в разі здійснення розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовують.

Тобто на застосування РРО також впливає інструмент здійснення оплати. Простіше кажучи, якщо оплату товару здійснюють у магазині готівкою чи банківською карткою – РРО потрібно застосовувати. Якщо ж оплата відбувається із внесенням коштів на рахунок ФОП через банківську установу, то використання РРО й дублювання інформації про операцію не є обов'язковим.

Щодо самих РРО

РРО являє собою пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовано фіскальні функції та який призначено для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій із видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу (ст. 2 Закону № 265).

РРО можуть бути у вигляді апаратного пристрою, скажімо: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат із продажу товарів (послуг) тощо.

Також РРО можуть бути у вигляді ПРРО – програмного реєстратора розрахункових операцій, про що йдеться у ст. 3 Закону № 265. ПРРО являє собою програмне забезпечення, яке можна встановити на гаджет (комп'ютер/планшет/телефон) підприємця або його працівників та яке наділено всіма функціями, що є і в апаратного РРО.

ПРРО – це більш сучасний спосіб здійснення реєстрації розрахункових операцій, оскільки виконує одразу дві функції: передання інформації про здійснену операцію до контролюючого органу та можливість видати чек покупцю. Після кожної успішної платіжної операції до Державної податкової служби надходить інформація про суму покупки, номенклатуру, опис покупки (якщо не вказано детальну номенклатуру), тип податку, збір і його розміри, найменування юрособи або ФОП, П. І. Б. касира, ідентифікатор чека, дату, версію протоколу. У разі використання ПРРО продавець має можливість надіслати покупцю чек або його ідентифікатор на електронну пошту чи в обраний покупцем месенджер. Тому ПРРО є зручним у використанні для невеликого бізнесу. За великої кількості номенклатурних одиниць, які необхідно вносити до програм, та великої кількості покупців ефективність ПРРО зменшується, бо, наприклад, не завжди буде час на відправлення чека персонально кожному клієнту.

Що варто знати під час вибору РРО

Якщо підприємницька діяльність підпадає під вимогу застосування РРО, то перед вибором і встановленням РРО необхідно ознайомитися з вимогами до них.

На території України дозволено реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній і програмній документації виробника. Із цим Реєстром можна ознайомитися на сайті Державної податкової служби. Реєстр містить інформацію, зокрема, про назву моделі, модифікації, версії внутрішнього програмного забезпечення, строк первинної реєстрації в органах Державної податкової служби, сферу застосування тощо.

РРО (апаратний або програмний) має забезпечувати можливість передання до фіскального сервера контролюючого органу відповідної інформації для реєстрації та довгострокового зберігання; неможливість виконання команд, не передбачених переліком команд, під управлінням яких працює програмний реєстратор, або команд, параметри яких відрізняються від тих, що передбачені зазначеним переліком; ідентичність інформації про обсяги операцій в електронній і паперовій формах розрахункового документа (формування розрахункового документа повинно здійснюватися в єдиному циклі та не перериватися іншими операціями, що виконуються програмним реєстратором); точність обчислення та заокруглення сум за результатами операцій до восьми знаків після коми (див. постанову Кабміну від 18.02.2002 р. № 199).

Також необхідно перевіряти строк служби РРО, передбачений техдокументацією. Цей строк не повинен закінчитися. Регіональні управління ДПС неодноразово наголошували, що строк служби РРО встановлює виробник цієї продукції. У разі якщо виробник (постачальник) не встановив строк служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), потрібно керуватися нормою щодо 7 років із моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску, строку служби апарата.

Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабміну від 12.05.2004 р. № 601, із змінами та доповненнями, строк служби – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів і його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

Як зареєструвати РРО

Процедуру реєстрації врегульовано наказом Мінфіну "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій" від 14.06.2016 р. № 547.

За загальним правилом, реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Для реєстрації РРО необхідно подати заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за ф. № 1-РРО за ідентифікатором форми J/F1311404. Заяву можна подати як у паперовому вигляді, так і за допомогою електронного кабінету. Порядок розгляду заяви і строки є однаковими незалежно від способу подання та починають відлік від моменту реєстрації заяви в податковому органі.

Датою й часом подання реєстраційної заяви в електронній формі до контролюючого органу є дата й час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).

У разі подання заяви в електронній формі суб'єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в електронній формі, що розміщено в електронному кабінеті, або копію реєстраційного посвідчення на адресу своєї електронної пошти.

Якщо немає підстав для відмови в реєстрації РРО, посадова особа контролюючого органу не пізніше ніж два робочі дні з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС (ІТС ДПС). У день резервування фіскального номера РРО в ІТС ДПС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДПС надсилає до центру сервісного обслуговування (ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО за ідентифікатором форми J1411403 засобами телекомунікацій в електронній формі.

Довідка про резервування фіскального номера РРО за ф. № 2-РРО дійсна протягом трьох робочих днів із дати її надсилання до ЦСО.

Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в ІТС ДПС.

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.

Роботи із введення РРО в експлуатацію виконує ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб із дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера РРО.

Протягом трьох робочих днів із дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день уведення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до ІТС ДПС, розміщує в електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО за ідентифікатором форми J1413403, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО, є дата, що відповідає даті внесення даних до ІТС ДПС.

Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносить записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовують РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО в цьому органі.

Реєстрація ПРРО

Законодавець надав вибір для підприємства використовувати РРО та/або ПРРО й не встановив обмежень щодо використання одночасно з апаратним програмного РРО. Лише в разі, якщо суб'єкт господарювання прийняв рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

На сьогодні в Україні є доступними декілька видів ПРРО, і саме від обраного виду залежатиме процес реєстрації. Деякі застосунки ПРРО дають змогу спочатку зареєструватися в програмі, а потім автоматично передають дані про реєстрацію до контролюючого органу та відображають інформацію в електронному кабінеті.

Якщо в контролюючому органі не передбачено автоматичну реєстрацію ПРРО, то така реєстрація проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J1316604/F1316604).

Доступні ПРРО:

ПРРО Каса (від Державної податкової служби України) – безоплатно (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/);

Poster POS – вартість від €29 на місяць (https://joinposter.com/ua);

Checkbox – перший місяць безоплатно, далі – 145 грн/місяць за 1 касу (https://checkbox.ua/);

Cashalot – від 980 грн/рік за 1 – 2 каси для ФОП (https://cashalot.org.ua/);

СОТА Каса – 980 грн/рік (https://sota-buh.com.ua/);

Вчасно.Каса – від 250 грн/місяць (https://kasa.vchasno.com.ua/).

Щодо подання звітності в разі використання РРО

Суб'єкти господарювання, які використовують для проведення розрахунків РРО чи ПРРО, обов'язково мають подавати до податкового органу звіт, що містить вичерпну інформацію про суми, отримані від покупців або клієнтів за звітний період.

Державна податкова служба України надала роз'яснення з категорії 109.12 "Порядок застосування РРО та/або ПРРО" розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua) і вказала на таке.

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані подавати до контролюючих органів звітність, пов'язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше ніж 15 число наступного за звітним місяця в разі, якщо законом не передбачено подання інформації через дротові або бездротові канали зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які подають до контролюючих органів через дротові або бездротові канали зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов'язані подавати Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за ф. № 3ВР-1.

Водночас таких суб'єктів господарювання не звільнено від щоденного створення в паперовій та/або електронній формі РРО (за винятком автоматів із продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідальність у разі використання РРО

Розділом V Закону № 265 передбачено санкції, зокрема:

1) за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), або непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, або невидачу чека – 100 % вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше, та 150 % вартості – за кожне наступне вчинене порушення;

2) за здійснення розрахункових операцій без використання чи з використанням зареєстрованого з порушенням РРО або за незбереження протягом установленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункових книжок – 850,00 грн;

3) у разі якщо контрольну стрічку не надруковано чи не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, – 510,00 грн;

4) у разі проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості – 5100,00 грн;

5) у разі застосування під час здійснення розрахункових операцій РРО, до конструкції чи програмного забезпечення якого внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника, – 5100,00 грн;

6) у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, і фіскальних звітних чеків із РРО через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання – 510,00 грн.

ВИСНОВОК:

Підбиваючи підсумок, можна зауважити, що обов'язок використання РРО починаючи з 01 січня 2022 року покладено майже на всіх підприємців, окрім вузького кола ФОП на першій групі єдиного податку. Також наголосимо на альтернативному рішенні – застосуванні ПРРО. Тобто для держави важливою є саме реєстрація розрахункової операції одним із можливих і передбачених законодавством засобів. Підприємець, своєю чергою, має вибір діяльності, яку він здійснює, системи оподаткування, за якою сплачуватиме податки, та системи, за допомогою якої здійснюватиметься реєстрація проведених ним операцій. Можна довго чинити опір законодавчим нововведенням, можна бути з ними не згодними, але держава встановлює нові правила.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2022

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua