Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Електронні сервіси у сфері будівництва: як це працює в Україні
Олег Горецький, к.ю.н. (доктор філософії у сфері права), голова комітету з питань медіації ААУ, адвокат, медіатор, керуючий партнер, ЮФ "Горецький і партнери"

Перехід до цифровізації у сфері будівництва в Україні має на меті максимальну автоматизацію та прозорість усіх процесів у галузі. Нині відбувається безпрецедентне запровадження електронних систем за багатьма напрямками будівельної індустрії. Пріоритетами державної політики в цій сфері є запровадження нового сучасного та безпечного будівельного реєстру й публічного порталу з повним доступом до всіх даних, надання автоматичних послуг без чиновника з метою усунення корупційних ризиків (за підрахунками Офісу ефективного регулювання, рівень корупційного складника на надання дозволів на сьогодні складає близько 3 млрд грн щорічно), а також створення та ведення всіх документів в електронній формі одразу в системі.

У грудні 2019 року Президент України підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва".

Тоді ж у тестовому режимі було запущено "Електронний кабінет забудовника" (е-кабінет). У такий спосіб було автоматизовано всі адміністративні та інші послуги у сфері будівництва, за винятком отримання містобудівних умов та обмежень, технічних умов, проведення технічної інвентаризації, ведення електронних журналів авторського та технічного нагляду.

Система е-кабінету на сайті https://diam.gov.ua/ самостійно та в автоматичному режимі порівнює інформацію, яку внесли забудовник або пересічний громадянин, зокрема, дані про право власності на земельну ділянку, її цільове призначення, належність об'єкта до певного за квадратурою, кількістю поверхів тощо. І в разі відповідності даних автоматично реєструє документи, інформуючи заявника про результати електронною поштою.

Подальший розвиток удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та повноцінного запуску роботи Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відбувся 23.06.2021, коли Кабінет Міністрів ухвалив постанову "Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" № 681.

Електронна система надає можливість здійснювати пошук за окремими видами документів, сукупністю цих документів за певний період та отримувати повну інформацію щодо певного об'єкта будівництва. Серед оприлюднених відомостей: видані технічні умови, містобудівні умови та обмеження, документи, що дають право на виконання будівельних робіт, перевірки, штрафи, технічна інвентаризація та інша інформація щодо життєвого циклу об'єкта. Також відображено на загальнодоступній карті інформацію про те, що на тій чи іншій земельній ділянці здійснюють будівництво. Верифікацію доступу до е-кабінету здійснюють із використанням електронного цифрового підпису.

Головні досягнення від створення системи "Електронного кабінету забудовника": зменшення часу на оформлення певних документів; мінімізація корупційних проявів і впливів чиновників на прийняття рішень; сприяння підняттю України в міжнародних рейтингах, зокрема, Doing Business за будівельним показником.

 

Коло користувачів системи вельми широке. До нього входять, зокрема:

– Мінрегіон, ДАБІ, уповноважені органи містобудування та архітектури;

– ліцензіати;

– експертні організації;

– виконавці робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури;

– фахівці з аудиту енергетичної ефективності;

– фахівці з обстеження інженерних систем;

– фахівці з технічної інвентаризації;

– організації, які надають технічні умови (водопостачання, тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення тощо);

– організації у сфері архітектурної діяльності та енергетичної ефективності;

– вищі навчальні заклади, що проводять професійну атестацію осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем будівель.

Відомості з системи є відкритими та загальнодоступними (крім персональних даних), а от доступ до проєктної документації на будівництво об'єктів є лише в режимі читання без можливості копіювання та із застереженням, що вона є об'єктом авторського права. Водночас пошук відомостей у системі безкоштовний та не потребує реєстрації. У майбутньому заплановано й розробку окремих платних сервісів, гроші від чого спрямовуватимуть на підтримання функціонування та розвиток електронної системи.

Перспективні цілі розвитку електронних сервісів у сфері будівництва

Розроблення електронних сервісів у сфері будівництва в Україні здатне зробити ринок більш прозорим і привабливим для капіталовкладень і значно спростити роботу на ньому. Їх упровадження вже надає можливість як громадськості, так і бізнесу оперативно бачити інформацію про наявні дозволи, не витрачаючи місяці на безкінечну переписку з органами влади. Зрештою, за умови якісного функціонування електронної системи міжнародні інвестори зможуть більш якісно прогнозувати ризики вкладених інвестицій, а кінцеві інвестори, зокрема власники квартир, – перевіряти забудовників.

Головними завданнями, які належить вирішити для досконалого функціонування електронних сервісів у сфері будівництва, є:

– подальше подолання системної недосконалості законодавства (подолання колізій і забезпечення додержання будівельних норм, адже це пов'язано з безпекою експлуатації);

– упорядкування наявних реєстрів і верифікація інформації, яка там є;

– прив'язка кадастрової карти до геоінформаційної системи;

– відкритття безперешкодного доступу до даних і синхронізація реєстрів між собою;

– оцифрування великої кількості документації та автоматизація процесів надання дозволів;

– здобуття й підтримка необхідної кваліфікації місцевих реєстраторів;

– упровадження постійного моніторингу та контролю якості внесених даних, зокрема, для унеможливлення видалення інформації.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua