Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Солідарна vs субсидіарна або відсутність вини
Орест Цімерман, старший юрист, арбітражний керуючий,, Integrites

Практика засвідчує, що впродовж останніх років кредитори дедалі краще захищають власні інтереси від недобросовісних дій сторони боржника. Виведення активів, лояльні учасники зі штучними вимогами, пасивність у співпраці з арбітражним керуючим дедалі частіше стають предметом справедливої оцінки. Розпочавшись у поодиноких судах, практика субсидіарної відповідальності характерна вже для всієї національної юрисдикції. Поступово наздоганяє її й практика з питань солідарної відповідальності керівника боржника.

Банкрутство є виключним випадком, коли застосовують доктрину зняття корпоративної вуалі (piercing the corporate veil) й охороняють інтереси добросовісного кредитора юридичної особи. Банкрутство дає змогу покласти відповідальність такої особи перед кредиторами на її керівників. Саме в межах банкрутства учасник справи може запитати, чи використав юридичну особу її керівник як корпоративну завісу (вуаль) для вчинення протиправних дій. Зірвавши корпоративну вуаль, суд може відкрити факти, що конкретні особи використали й розпорядилися майном боржника як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів (ухвала від 23.12.2020 р. № 923/1536/15). Недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок дасть можливість також забезпечувати стабільність функціонування ринку та фінансової дисципліни (постанова від 22.04.2021 р. № 915/1624/16).

Керівник боржника має усвідомлювати, що питання солідарної відповідальності із часом досліджуватимуть у кожному випадку банкрутства. А суди досліджуватимуть будь-які зволікання чи хитрощі в контексті вибору їх оцінки як підстави для солідарної чи субсидіарної відповідальності.

Солідарна відповідальність – це про накопичення конкретних показників за певний період. Підхід до розуміння такої сукупності вдало пояснив Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 р. у справі № 910/2971/20, і що найважливіше:

і) для існування загрози неплатоспроможності боржника, за відсутності між ним і кредитором спору про право, закон не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, тобто не вимагає ухвалення судового рішення та/або видачі виконавчого документа (визнається помилковим висновок про обчислення визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КзПБ місячного строку з дати набрання законної сили судовим рішенням);

іі) формування та складення бухгалтерського балансу, що додають до заяви про порушення справи, здійснюють виходячи з останнього звітного періоду, що передує й завершився на дату звернення (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців або рік).

Водночас у питаннях доказової бази, яку використовують для доведення ознак загрози неплатоспроможності, рекомендовано також користуватися постановою Верховного Суду від 23.03.2021 р. у справі № 910/3191/20.

Важливим стає аспект поведінки топменеджерів, які керують такими своїми ризиками інакше, ніж того очікує закон і кредитори. Поряд із масивом фраудаторних правочинів, учинених уже фактично неплатоспроможним боржником, який ще приховує свою неплатоспроможність, поступово проявлятиметься нова специфіка уникнення виконання зобов'язань керівника боржника.

Суд визначить конкретний момент виникнення загрози неплатоспроможності й перейде до оцінки дій сторони боржника, обираючи з трьох можливих категорій:

– відсутність вини (ст. 614 ЦКУ);

– солідарна відповідальність (ч. 6 ст. 34 КзПБ);

– субсидіарна відповідальність (ч. 2 ст. 61 КзПБ).

Цікавим для ознайомлення є приклад справи № 910/496/20, у якій суд оцінив обставини як показники уникнення виконання зобов'язань єдиного учасника та директора. У межах справи кредитор, арбітражний керуючий і суд провели таку роботу:

1) дослідили добросовісність діючого керівництва боржника;

2) підтвердили факт бездіяльності щодо значного переліку обов'язків;

3) визначили наявність нещодавнього переходу корпоративних прав до діючого керівництва (нового), яке не мало наміру виконувати реальні управлінські функції і вести господарську діяльність;

4) підтвердили фіктивність намірів щодо переоформлення корпоративних прав старим керівництвом на нового;

5) зробили висновок про відчуження корпоративних прав із метою уникнення відповідальності (10.03.2021).

Після юридичного повернення єдиного учасника й директора до відповідальних за підприємство осіб перша інстанція завершила дослідження питання солідарної відповідальності такої особи (14.07.2021).

Іншими є судові дії у справі № 910/3930/20. У ній зазначено, що факт наявності заборгованості за судовим рішенням (26.11.2019 на рівні апеляції) без загального аналізу фінансово-господарського стану боржника за 2019 рік, на думку суду, не дає можливості зробити висновок стосовно наявності чи відсутності обставини, визначеної ч. 6 ст. 34 КзПБ. Суд також оцінив як позитивні дії сторони боржника впродовж 13 місяців (01.04.2019 – 03.03.2020), що передували зверненню кредитора (не боржника) із заявою про банкрутство. Зокрема, ідеться про розроблені від 01.04.2019 та вжиті товариством заходи щодо покращення фінансового стану, а також протокол загальних зборів учасників від 03.03.2020 щодо зобов'язання виконавчого органу товариства в місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Суд визначив, що в генерального директора боржника лише 03.03.2020 з'явилося право звернутися із заявою про банкрутство.

ВИСНОВОК:

Очікуємо на збільшення кількості судових оцінок у подібних правовідносинах і розвиток одночасного застосування до обставин справи прицілу ст. 614 ЦКУ, ч. 6 ст. 34 КзПБ і ч. 2 ст. 61 КзПБ.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua