Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Недобросовісна конкуренція у сфері реклами лікарських засобів
Карина Карташова, керуючий партнер, адвокат, АО "АРДЕН"

"Не прячьте ваши денежки по банкам и углам,

Несите ваши денежки – иначе быть беде."

Прим.: мовою оригіналу.

Джерело: к/ф "Пригоди Буратіно".

Слова Б. Окуджави

Нова реальність, яка запанувала з початку 2020 року, змусила кожного замислитись про своє дорогоцінне життя і вжити максимальних заходів задля захисту свого здоров'я від небезпечного вірусу – гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Фармацевтична індустрія швидко оцінила панічні настрої населення і вийшла на ринок зі своїми пропозиціями щодо подолання хвороби. Для промоції поглядів на убезпечення від зараження та лікування було застосовано дієвий механізм – рекламу. У пострадянському просторі – це один із найкращих чинників впливу на свідомість людини під час прийняття рішення щодо застосування певного лікарського засобу.

Захистити психіку українського громадянина від нав'язливої та маніпулятивної реклами лікарських засобів покликана низка юридичних бар'єрів – Конституція України, чинна Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, закони України "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про рекламу", "Про лікарські засоби".

Статтею 42 Конституції України визначено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів; забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Згідно зі статтею 10bis (Недобросовісна конкуренція) Паризької конвенції про охорону промислової власності країни Союзу зобов'язані забезпечити громадянам країн, що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної конкуренції. Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах. Зокрема, підлягають забороні вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

Недобросовісною конкуренцією за визначенням у ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Реклама як акт конкуренції за визначенням ст. 1 Закону України "Про рекламу" – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

У нашому випадку товаром є лікарський засіб, яким за змістом ст. 1 Закону України "Про лікарські засоби" є будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ (прим. – активний фармацевтичний інгредієнт) та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Важливо, що рекламування лікарських засобів підпадає під регуляторний вплив ст. 21 Закону України "Про рекламу", яка містить вичерпний перелік дозволеного. Зокрема, дозволено рекламу:

• лише таких лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що в установленому порядку дозволені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, до застосування в Україні;

• лише таких лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та які не внесені центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування.

Реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації; вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу; рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб; текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.

На особливу увагу заслуговують заборони в рекламі лікарських засобів, якими суб'єкти господарювання, на жаль, схильні нехтувати задля отримання неправомірних переваг над конкурентами та привернення уваги потенційних споживачів.

Згідно з ч. 6 ст. 21 Закону України "Про рекламу" в рекламі лікарських засобів, медичних виробів і методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації заборонено розміщення:

– відомостей, які можуть справляти враження, що за умови застосування лікарського засобу чи медичного виробу консультація з фахівцем не є необхідною;

– відомостей про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу є гарантованим;

– зображень зміни людського тіла або його частин унаслідок хвороби, поранень;

– тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів, медичних виробів і медичних послуг, що рекламуються;

– тверджень, що сприяють можливості самостійного встановлення діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються;

– посилань на лікарські засоби, медичні вироби, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найбільш ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів;

– посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;

– рекомендацій або посилань на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів та організацій щодо рекламованих товару чи послуги;

– спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків із них із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих товару чи послуги від окремих осіб;

– зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;

– інформації, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження, ефективності, патентної захищеності товару, що рекламується.

А тепер замислимось, як часто побачена реклама "відповідала" зазначеним вище заборонам? Мусимо констатувати – доволі часто. Цієї ж думки дотримується й Антимонопольний комітет України.

Зокрема, у 2020 році Антимонопольний комітет України провів ґрунтовне дослідження щодо наявності/відсутності порушень у сфері реклами лікарських засобів та опублікував Звіт за результатами дослідження з виявлення та припинення недобросовісних практик у сфері реклами лікарських засобів, біологічно активних добавок, лікувальних процедур, антисептичних та дезінфекційних засобів (далі – Звіт)1.

1 https://amcu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5ff/5b9/766/5ff5b976685ac541795869.pdf

Найпоширенішим порушенням у сфері реклами лікарських засобів та, відповідно, недобросовісної конкуренції у цій сфері виявилось порушення саме ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" – поширення інформації, що вводить в оману, що є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. За визначенням цієї статті інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору.

За результатами аналізу наведеного вище Звіту Антимонопольного комітету України поширеними є такі види порушень:

1. Поширення інформації щодо швидкого ефекту лікарського засобу: інформація про надшвидку дію лікарського засобу (у деяких випадках – від 5 хв.) не відповідає інформації, зазначеній в інструкції про застосування.

2. Поширення інформації щодо якості: є недопустимим указувати на якість, адже лікарські засоби, що пройшли державну реєстрацію, не можуть вважатись неякісними; презюмується, що кожен зареєстрований лікарський засіб є високоякісним.

3. Поширення інформації щодо ціни: зважаючи на мінливість цін, інформація про помірну ціну може містити ознаки неточної.

4. Поширення інформації щодо лідерства лікарського засобу: за відсутності підтвердження лідерства така інформація є неточною та може вводити покупців в оману.

Під час дослідження лікарських засобів у Звіті (прим. – у Звіті наявні найменування, фотоматеріали лікарських засобів і реклами) Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що інформація, яку поширюють у рекламних матеріалах, "спрямована на перебільшення властивостей кінцевого продукту та посилення вражень щодо його беззаперечної та/або безапеляційної дії при певній проблемі (чи проблемах). При цьому така реклама сформована таким чином, що однозначно вказує на властивості відповідних лікарських засобів, що не завжди може бути таким, що відповідає критеріям повноти та/або точності та/або правдивості. Сприймаючи таку рекламу, пересічний споживач отримує обмежену інформацію про властивості, якість та/або інші характеристики лікарських засобів та формує хибні враження про дійсні характеристики, що можуть призводити до негативних наслідків.

Питання чіткого викладення інформації у рекламі є важливим, оскільки реклама лікарських засобів досить опосередковано вказує протипоказання, що містить конкретний лікарський засіб. Безапеляційність та гарантованість тверджень, що містяться у рекламній інформації, може вплинути на вибір відповідних ліків, адже здебільшого людина керується інформацією, поширеною в ЗМІ, а не рекомендаціями лікаря.

Саме тому вагоме значення має зміст реклами лікарських засобів, що поширюється в різних ЗМІ, зокрема через посилення такого явища, як самолікування."2

2 https://amcu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5ff/5b9/766/5ff5b976685ac541795869.pdf

На особливу увагу заслуговують "герої" 2020 року. Ними стали суб'єкти господарювання, які вирішили використати страхи людей з приводу епідемії коронавірусу SARS-CoV-2 та поширити недобросовісні рекламні матеріали3:

3 https://amcu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5ff/5ba/1fa/5ff5ba1fa0f97799754742.pdf

Наприкінці, без звинувачень і гучних висловлювань щодо недобросовісності українських суб'єктів господарювання в надзвичайно чутливій сфері – захист життя і здоров'я людини, варто оприлюднити останнє найгуманніше рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року4:

4 https://www.president.gov.ua/documents/3692021-39713

Рада національної безпеки і оборони України вирішила доручити Кабінету Міністрів України ужиття заходів щодо мінімізації шкідливого впливу самолікування на здоров'я, зокрема шляхом установлення до 1 січня 2024 року мораторію щодо наведення в теле-, радіопередачах, засобах масової інформації будь-яких відомостей рекламного характеру про лікарські засоби, медичні вироби, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації; забезпечення реального контролю за дотриманням правил рецептурного відпуску лікарських засобів, уникнення поліпрагмазії шляхом призначень рецептурних лікарських засобів виключно на підставі відповідних медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги. Рішення РНБО введено в дію Указом Президента України від 18 серпня 2021 року.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua