Положення, якими вносили істотні зміни щодо умов притягнення до відповідальності платника податків, запроваджено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 р. № 466-IX та набрали чинності 01.01.2021.
Серед основних змін – встановлення додаткових обставин, що звільняють платника від фінансової відповідальності.
Умови настання фінансової відповідальності
Фінансова відповідальність виникає в разі вчинення особою податкового правопорушення – протиправного винного діяння у формі дії чи бездіяльності.
Так, відтепер за вчинення окремих видів правопорушень податкова зобов'язана встановити вину платника, тобто що особа мала можливість дотриматися відповідних норм і правил, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Контролюючі органи повинні довести, що платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
На перший погляд, критерії винності сформульовано досить загально, проте своєрідною гарантією для платника податків є покладання тягаря доказування на податкову та трактування усіх сумнівів щодо обставин вчинення правопорушення на користь особи.
Платник податків має право надавати письмові пояснення, документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому діянні.
Ще одним нововведенням є встановлення умислу особи у вчиненні правопорушення. Особа вважається такою, що діяла умисно, якщо вона удавано, цілеспрямовано створила умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання обов'язку. За умисні правопорушення розмір штрафу буде значно вищим.
Звільнення від фінансової відповідальності
Додаткові підстави звільнення від відповідальності наведено у п. 112.8 ст.112 ПКУ та не є вичерпними. Наведемо окремі з них.
Платник податків звільняється від фінансової відповідальності в разі спливу строків давності застосування штрафів. Так, за загальним правилом, строк давності становить 1095 днів із моменту вчинення правопорушення.
Відповідальність не наставатиме в разі самостійного внесення змін до податкової звітності в частині сплати донарахованих зобов'язань і штрафу, передбаченого п. 50.1 ПК України. Йдеться про помилки, виявлені у раніше поданій податковій декларації.
Окремою підставою для звільнення від відповідальності є обставини непереборної сили (форс-мажор).
Особа звільняється від відповідальності за вчинення діяння:
– згідно з індивідуальною чи узагальнюючою податковою консультацією.
Індивідуальна податкова консультація є актом індивідуальної дії, її надають в усній, письмовій або електронній формі за зверненням платника податків із метою роз'яснення щодо використання на практиці окремих норм і положень податкового законодавства та може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Зазначена обставина звільняє платника від відповідальності, якщо індивідуальну консультацію було надано в письмовій або електронній формі та зареєстровано в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Натомість узагальнююча податкова консультація – це позиція податкового органу за результатами опрацювання та узагальнення індивідуальних податкових консультацій та/або в разі наявності неоднозначності застосування норм податкового законодавства, її затверджують наказом та може застосовувати необмежене коло осіб;
– згідно з висновком об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої надалі було відступлено або згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в рішенні у зразковій справі, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду.
Відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, Велика Палата Верховного Суду може або повністю відмовитися від свого висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм (п. 45 Постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16);
– внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів.
Важливо, що контролюючі органи несуть відповідальність незалежно від наявності вини. Достатньо лише довести факт учинення правопорушення. Зазвичай такі спори вирішують у судовому порядку;
– з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрінгу.
Ця обставина стосується правопорушень, передбачених ст. 124 (порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання) та ст. 1251 (порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати) ПКУ;
– з вини оператора поштового зв'язку.
За умови, що платник податків подав до контролюючого органу другий примірник податкової декларації разом із копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення (протягом 5 робочих днів із дня отримання такого повідомлення);
– внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету відповідної помилки чи збою (за умови, якщо порушення було зумовлене цією обставиною).
Водночас самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення є обставиною, яка пом'якшує, а не звільняє платника від відповідальності. У такому разі розмір штрафу зменшується наполовину.
ВИСНОВОК:
Так, встановлення принципу винної відповідальності платника податків, введення норм, які пом'якшують
фінансову відповідальність, і встановлення додаткових підстав для звільнення від неї є безумовно позитивними змінами в податковому законодавстві.
Проте необхідно пам'ятати, що наведені вище обставини звільняють лише від фінансової відповідальності та не поширюються на інші види, зокрема адміністративну чи кримінальну, а також не звільняють особу від виконання податкового зобов'язання.