Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Захист інтересів клієнтів у спорах із страховими компаніями
Ольга Тур, кандидатка юридичних наук, адвокатка, партнерка, АО "Кавчук і партнери"

Однією з найпоширеніших категорій цивільно-правових спорів є спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Спори у страховій сфері можуть виникати не лише між страховою компанією й винуватцем у ДТП, а й також із потерпілим. Зазвичай спір пов'язано з грошовими виплатами, зокрема із затримкою виплати, відмовою у страховому відшкодуванні чи неповною виплатою.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поділяють на обов'язкове й добровільне. Цю статтю присвячено найчастішим спорам, що виникають із страховими компаніями, а також приділено увагу питанням отримання страхових виплат унаслідок пошкодження чи фізичного знищення транспортного засобу.

Обов'язкове страхування

У разі настання ДТП страхова компанія винуватця виплачує потерпілій особі шкоду, завдану пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Вартість завданих матеріальних збитків розраховують згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Страхова компанія залучає оцінювача чи експерта, які за результатами дослідження складають звіт про оцінку колісного транспортного засобу чи висновок експертного дослідження. За результатами дослідження здійснюють розрахунок суми відшкодування, яка підлягає виплаті потерпілому.

Так, дослідження проводять із метою з'ясування ринкової вартості транспортного засобу до та після ДТП, вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу й без нього. Водночас урахуванню підлягають безліч чинників, зокрема строк експлуатації авто, необхідність заміни деталей на нові, їх вартість тощо.

Нерідко страхові компанії занижують розмір страхового відшкодування, що породжує подальші спори між страхувальником чи потерпілим і страховою компанією. Звісно, особа, яка застрахувала свою відповідальність, зацікавлена у страховій виплаті в максимальному розмірі, адже розмір збитків, не покритий страховою, сплачуватиме з власної кишені. Потерпілий, своєю чергою, бажає в повному обсязі відшкодувати завдані йому збитки, адже часто винна особа не має достатньо коштів для відшкодування різниці між сумою страхової виплати й реальними збитками.

Отримавши страхове відшкодування, потрібно звернути увагу на порядок його розрахунку. Так, у разі пошкодження транспортного засобу виплаті підлягає вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Якщо для ремонту авто цієї виплати недосить, то доцільно звернутися за відшкодуванням завданої шкоди до винуватця.

Якщо експерт зробив висновок про економічну недоцільність ремонту транспортного засобу, то його вважають фізично знищеним. Так, транспортний засіб уважають фізично знищеним, якщо вартість його відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість авто. У цій ситуації виплаті підлягає різниця між ринковою вартістю авто до ДТП і вартістю залишків після ДТП.

Зверніть увагу: страхові компанії часто-густо занижують вартість суми страхового відшкодування; тож, аби отримати страхову виплату в повному обсязі, потрібно звертатися до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи або ж замовляти власну.

Добровільне страхування

Окрім обов'язкового страхування (поліс ОСЦПВ), кожен може укласти договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності (КАСКО). У цьому разі умови й порядок отримання страхової виплати та її розмір установлюють у договірному порядку.

Зазвичай страхові компанії пропонують різні програми страхування, які передусім відрізняються своєю вартістю. Найпоширеніший випадок, коли страховик бере на себе зобов'язання відшкодувати суму завданої шкоди, яка перевищує суму страхового відшкодування, що виплачують згідно з договором обов'язкового страхування.

Умовами договору може бути передбачено, що страховик відшкодовує збитки самому винуватцеві ДТП, тобто по суті ви страхуєте свій транспортний засіб від визначених договором ризиків. Наприклад, у разі викрадення авто, падіння дерева, пожежі чи навіть подряпини страхова компанія за договором добровільного страхування відшкодовуватиме завдані збитки в межах страхового ліміту.

На практиці трапляються випадки, коли особа має поліс ОСЦПВ і КАСКО. У такому разі винуватець у ДТП зможе відремонтувати своє авто й відшкодувати збитки потерпілому за рахунок страхових виплат.

Якщо потерпілий має договір КАСКО, то в разі ДТП він має право вибору: звернутися до страхової компанії винного, у якій він має поліс ОСЦПВ, або до своєї страхової компанії з метою отримання виплати за договором КАСКО.

Здебільшого потерпілі обирають останній варіант, адже часто за договором добровільного страхування можна отримати значно вищу суму страхового відшкодування.

У цьому разі до страхової компанії, яка здійснила потерпілому страхову виплату за договором КАСКО, переходить право вимоги в порядку суброгації. Це означає, що страховик має право звернутися з позовом до страховика, у якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою відшкодувати виплачену суму.

У цій категорії справ потрібно звернути увагу на те, що в такому разі страхова компанія, до якої перейшло право вимоги в порядку суброгації, хоча й не є потерпілим, проте ця особа не може вимагати більшого, ніж сам потерпілий, від особи, винної у вчиненні шкоди. Тож винний не завжди зобов'язаний відшкодовувати весь розмір виплаченої суми.

Відмова у здійсненні страхового відшкодування

Законодавством передбачено зобов'язання страховика не пізніше як через 90 днів із дня отримання заяви про страхове відшкодування ухвалити рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його або ж ухвалити вмотивоване рішення про відмову.

Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування є вичерпними. Їх установлено Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У разі незгоди з рішенням страховика його можна оскаржити в судовому порядку.

Щодо добровільного страхування, то випадки, що не є страховими, а також підстави для відмови у виплаті встановлюють у договорі. Отже, у разі відмови в здійсненні страхової виплати за договором добровільного страхування варто проаналізувати умови договору та зробити висновки про правомірність ухваленого рішення.

ВИСНОВОК:

Спори із страховими компаніями є складними й потребують докладного аналізу документів, на підставі яких було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування. Здебільшого необхідним є проведення додаткового експертного дослідження. Захист інтересів клієнта – як винуватця у ДТП, так і потерпілого – полягає насамперед у визначенні правомірності дій/бездіяльності страховика, а також за потреби у зверненні до суду з метою обстоювання прав клієнта й вирішення спору в судовому порядку.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua