Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Про реформу пенітенціарної системи Міністерства юстиції України з реорганізації тюрем і СІЗО
Олександр Ягодка, юрист

Пенітенціарна система України дуже закостеніла та застаріла, тому потребує рішучих змін і реформ, але, аналізуючи реформаторські зусилля минулих років, можна дійти висновку, що кардинально нічого не змінилося.

Умови перебування людей у неволі в українських тюрмах просто жахливі, таке навіть складно уявити у цивілізованих країнах світу. Медичне та матеріально-технічне забезпечення засуджених і ув'язнених взагалі не відповідають сучасним вимогам і Європейським пенітенціарним правилам. Зараз в Україні немає механізму пом'якшення покарання для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, а механізм помилування не відповідає Європейській конвенції. Нескінченне реформування не приносить жодних результатів, а лише перетворюється у піар реформаторів та ігри у політичній площині.

Зараз у Міністерстві юстиції розроблено радикальні кроки щодо реформування пенітенціарної системи. Нова реформа охоплює багато напрямів, зокрема: Міністерство юстиції заявило, що буде змінено підходи як до системи виконання кримінальних покарань, так і до умов утримання; удосконалено підходи до ресоціалізації засуджених, поступово відбувається цифровізація процесів в установах, реорганізують тюрми, СІЗО тощо.

Реформа передбачає «винесення» усіх СІЗО, які знаходяться на території міст, за межі міст. Усі ми знаємо, у якому стані перебувають слідчі ізолятори в Україні – технічно зношені та переповнені. «Наповненість» планують законодавчо врегулювати, а саме: щоб суди могли застосовувати не тільки такий запобіжний засіб, як тримання під вартою, але й інші види для так званого досудового періоду. З огляду на плачевний реальний стан речей це питання потребує від держави значних видатків.

Нещодавно в межах реформи Уряд схвалив законопроєкти щодо альтернативних видів покарань, які розроблені Мін'юстом. Через внесення змін до законодавства стане можливим розвантаження місць несвободи завдяки індивідуалізації системи покарань і розширенню переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі.

З огляду на це необхідно згадати про інститут пробації та виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства. Суд має індивідуально визначати характер злочину, поведінку особи під час і після вчинення злочину, тобто суд може дійти висновку, що саме до цієї людини можливе застосування пробаційного нагляду (без ізоляції від суспільства) замість покарання, наприклад, у вигляді обмеження волі.

Пробацію проходять вже не в установах виконання покарань, а в офісах із інспекторами пробації, які працюють із засудженими. Пробацію можна буде застосовувати як основне, так і як додаткове покарання. Індивідуально розробляють корекційні програми, які повинні допомогти людині не скоювати злочинів у майбутньому; провадиться робота із психологом; особі мають допомогти з пошуком роботи, житла тощо. Унаслідок таких дій особа не потрапляє до в’язниці, не спілкується з асоціальними особами, а тому апріорі не може стати більш небезпечною і поступово ресоціалізується.

Пробація сприятиме зменшенню кількості рецидиву та заощадить кошти держави, проте залишаються великі корупційні ризики, що стосуються осіб, які завдяки корупції уникатимуть реального покарання у вигляді обмеження волі, тощо та проходитимуть пробацію з плюс-мінус нормальним життям і мінімальними обмеженнями.

Жахливі умови перебування людей у неволі та порушення прав людини. У Міністерстві юстиції України сподіваються, що за рахунок відчуження законсервованих установ, які можуть бути цікавими інвесторам, ми зможемо побудувати нову сучасну інфраструктуру.

Сьогодні велику кількість рішень ЄСПЛ щодо неналежних умов тримання під вартою винесено на користь таких осіб, наявні масові порушення прав осіб, яких обвинувачують або вина яких доведена, та таких, що скоїли злочин. Якщо держава не забезпечила належних умов утримання, вона компенсує кошти через рішення ЄСПЛ для того, щоб погасити борг. Це вже аж ніяк не внесок в інфраструктуру, тому держава має забезпечити хоча б мінімальні стандарти утримання таких людей і поводження з ними.

Серед найважливіших питань у межах реформи є проблеми довічно ув'язнених осіб, довічне позбавлення волі особи без вини, брак механізму пом'якшення покарання для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі та законодавчо не передбачені максимальні строки тримання під вартою на етапі судового розгляду.

У березні цього року Верховна Рада ухвалила за основу проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у частині покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Європейський суд наголосив на необхідності впровадження у нашій країні реформи системи перегляду покарань у вигляді довічного позбавлення волі, оскільки чинним Кримінальним кодексом України не передбачено процедури умовно-дострокового звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Зараз необхідно запровадити дієвий механізм пом'якшення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а також в окремих випадках ввести можливість замінювати на покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Європейський суд із прав людини неодноразово наголошував також на внесенні змін до законодавства через невідповідність Європейській конвенції чинного у нашій країні механізму помилування. Відповідно до зазначеного вище Мін’юст розробив цілу низку проєктів законів, відповідно до яких вносять такі зміни, які передбачають механізм звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Запропоновано надати право засудженому подати звернення про зміну покарання після відбуття 10 років ув'язнення. Також засуджений повинен буде скласти та додати особистий план реінтеграції у суспільство до подання щодо можливості перегляду покарання та змінення його на більш м'яке. Суд своєю чергою матиме право замінити довічне позбавлення волі на строкове позбавлення волі від 15 до 20 років (тобто мінімальний строк ув'язнення довічника буде 25 років: мінімум 10 років до звернення до суду, а потім додатково від 15 до 20 років ув'язнення).

ВИСНОВОК:

Проблеми безневинно засуджених – це реальна трагедія суспільства в цілому, яку необхідно вирішити перш за все на законодавчому рівні та привести українське законодавство у відповідність до практики ЄСПЛ. Необхідно констатувати, що попри численні реформи на сьогодні кримінальне законодавство України все ще не в повному обсязі відповідає вимогам міжнародної спільноти та основним засадам захисту прав людини та громадянина.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua