Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Корпоративне шахрайство. Як захиститися бізнесу?
Денис Шкаровський, партнер, VB PARTNERS

У січні суд Ватикану виніс вирок колишньому президенту Банку Ватикану (офіційна назва – Інститут релігійних справ) Анджело Калою (Angelo Caloia) та юристу Банку Габріеле Льюццо (Gabriele Liuzzo). Їх засуджено за один із видів корпоративного шахрайства – привласнення коштів. Сума збитків – понад 20 млн євро. "Цим процесом Банк хотів повідомити, що певні практики більше не є допустимими та прийнятними", – цитує одного з адвокатів Банку The New York Times.

Якщо відстежувати професійні видання, що стосуються боротьби із шахрайством, такі випадки – "звичайна практика" в різних сферах бізнесу. За даними звіту PwС "Всесвітнє дослідження економічних злочинів та шахрайства 2020 р.", 51 % респондентів постраждали від випадків корпоративного шахрайства. Цей показник на 4 % вищий, ніж середній у світі, і на 3 % вищий за показники 2018 року.

Злочини щодо незаконного привласнення майна, хабарництва та корупції продовжують входити до ТОП-5 найпоширеніших видів шахрайства. Водночас 25 % опитаних компаній зазнали збитків від дій власних співробітників, ще 25 % – від змови співробітника та третьої сторони. Саме тому перед власниками бізнесу дедалі частіше постає питання, як вберегтися від дій недобросовісного менеджменту, виявити наявні шахрайські схеми та мінімізувати негативні наслідки для бізнесу.

Звичайно, основна мета після виявлення збитків, завданих внаслідок шахрайських дій, – їх відшкодувати. Проте, чим більші збитки, тим складніше їх відшкодувати. Важливо зауважити, що не завжди фінансові втрати бізнесу є наслідком дії чи бездіяльності топменеджменту. Але якщо цей зв'язок вдається довести, у компанії є можливість їх відшкодувати.

За що топменеджера можуть притягти до відповідальності?

До 2016 року в нашому законодавстві була тільки загальна норма щодо відповідальності посадової особи за завдані компанії збитки. З набуттям чинності Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" випадки відповідальності було конкретизовано.

Посадова особа (топменеджер) несе відповідальність за збитки, заподіяні внаслідок:

– перевищення або зловживання повноваженнями;

– порушення порядку ухвалення рішення, установленого корпоративними документам;

– надання недостовірної інформації для ухвалення рішення уповноваженим органом (звичайний випадок – підробка звіту про оцінку для отримання дозволу на угоду);

– бездіяльності в разі, якщо менеджер був зобов'язаний вчинити дії.

Цей перелік не є вичерпним, тому кожен випадок корпоративного шахрайства потрібно розглядати індивідуально. Головне пам'ятати, що обов'язковою умовою відповідальності є вина менеджера.

Похідний позов як інструмент захисту компанії

Одним з ефективних інструментів вирішення проблем, спричинених недобросовісними менеджерами, є подання похідного позову. Позов може подати як сама компанія, так і її акціонер (учасник), який володіє 10 % і більше капіталу.

Компанія може подати позов, якщо збитки виявлено та встановлено після зміни менеджменту. Це можуть бути як "звичайне" економічно необґрунтоване відчуження активів або видача позик пов'язаним із ним компаніям, так і більш складні схеми бездіяльності в інтересах конкурента або свого паралельного бізнесу.

Другий варіант – виняток із загального правила неможливості представництва акціонером інтересів компанії. Особливість такого процесу: позивачем є "потерпіла" компанія, акціонер є лише її представником і діє не у своїх інтересах. Стягнення коштів відбувається на користь компанії, а не акціонера. Водночас менеджер, проти якого подано позов, не може призначити представника компанії, а сама компанія не може реалізувати права позивача без згоди акціонера, який подав позов.

Інструмент похідного позову можна використовувати в різних випадках, наприклад:

– збитків завдав менеджер, призначений мажоритарним акціонером. Водночас міноритарний акціонер не може вплинути на дії або бездіяльність менеджменту;

– подання позову в умовах корпоративного конфлікту, коли є ризик втрати контролю над компанією та відмови опонентом від позову після переходу контролю;

– фінансування судового процесу, якщо компанія не може зробити це самостійно (арешт рахунків тощо);

– розгляд спору в господарській, а не цивільній юрисдикції. Тобто похідні позови розглядають у господарських судах, а позови компанії до менеджера – у цивільних. Як засвідчує практика, більш оперативно відбувається розгляд саме в господарському суді;

– вибір територіальної юрисдикції спору. Похідний позов розглядають за місцем реєстрації компанії, а не відповідача. Для позивача це може бути зручніше з погляду логістики та витрат часу на справу.

Подання позову до менеджера: на що звернути увагу

Доведення наявності збитків і їх зв'язку з діями менеджменту – "тягар", який покладено на позивача. У багатьох подібних позовах було відмовлено саме через ненаданням доказів позивачем.

У разі подання похідного позову до менеджера є ряд процесуальних альтернатив, які потрібно враховувати під час підготовки стратегії, обираючи юрисдикцію, місце розгляду справи, інструменти доведення в різних процесах тощо. Подання потрібно розглядати в комплексі з іншими способами захисту від дій шахрая (наприклад, кримінальне переслідування чи переговори).

У законодавстві, яке регулює цю категорію справ, є низка прогалин, ще не усунутих практикою. Яскравим прикладом є продаж під час процесу акціонером, який звернувся з похідним позовом, своєї частки. Процесуально заміни такого акціонера не передбачено. В українській практиці були поодинокі випадки подібних ситуацій, проте жодного з них ще не розглянув Верховний Суд.

У разі подання похідного позову не варто забувати, що акціонер захищає інтереси компанії, а не особисті. Ряд відмов у задоволенні таких позовів було пов'язано саме з їх поданням фактично для захисту акціонера.

Загалом, подання позову проти недобросовісних менеджерів – ефективний інструмент захисту від уже вчинених дій. Він виконує як превентивну функцію від подальших порушень інтересів і прав компанії, так і репутаційну, показуючи готовність компанії боротися з незаконними практиками.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua