Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Підсумки року: юридичний радник

Наша традиційна рубрика "Юридичний радник", у якій із року в рік відповідаємо на запитання читачів. У 2020-му ми працювали над цікавими, актуальними, а подекуди й заплутаними юридичними питаннями. Підводячи підсумки року, що минає, пропонуємо короткий огляд матеріалів, з якими варто ознайомитися.

Окремі питання щодо доказів у господарському процесі  

Питання:

Було укладено договір постачання товару. Наша фірма оплатила постачання товару, однак товар поставлено не було. Як з'ясувалось, у договорі не було зазначено строку його постачання. Він мав бути вказаний у заявках, але їх також не було. Водночас у відповіді на нашу претензію боржник зазначив: "Ми приносимо свої вибачення перед Вами". Що робити в цій ситуації?

Відповідь:

Попри постійні нагадування про обов'язковість наявності істотних умов у господарському договорі, деякі клієнти забувають про це. І ось що з того виходить. Строк дії договору є однією з істотних умов договору! Звичайно, що в описаному вище випадку потрібно звертатися до господарського суду з позовом щодо постачання товару або повернення попередньої плати за договором постачання, адже попередню оплату було здійснено, а товар поставлено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу в разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, для безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У нашому випадку претензію до несумлінного контрагента було направлено та навіть отримано відповідь з вибаченнями. Саме на цьому листі й потрібно будувати правову позицію щодо тактики захисту в суді. Адже в цьому листі контрагент не говорить про те, що строк постачання не настав, а просить вибачення, тобто визнає, що цей термін минув.

Також, скориставшись ст. 66 ГПК, можна було б залучити як свідка менеджера контрагента, з яким відбувалося спілкування щодо постачання товару. У разі, якщо суд знаходиться в іншій області, можна надати як доказ заяву менеджера, засвідчену нотаріально, щодо того, що строк постачання товару вже настав.

Крім того, у суді можна клопотати про долучення як доказів первинних документів про інші постачання цього контрагента для підтвердження строку щодо аналогічних постачань, виконаних цим контрагентом.

Згідно зі ст. 32 ГПК будь-які фактичні дані можуть бути доказом у справі. Тому не зайвим буде на підтвердження вказаних вище обставин долучити додатково навіть листування в месенджерах.

Зверніть увагу, що будь-які часткові постачання продукції також підтверджують, що строк постачання настав.

Отже, вам необхідно зібрати якомога більше доказів на підтвердження того, що строк постачання товару минув, а товар і досі не поставлено. А надалі, укладаючи договір, не забувайте про його істотні умови.

Автор відповіді – Фелікс Аронович,

Партнер

SDM Partners

Як оформити відмову від спадщини на користь іншої особи?  

Питання:

Вітаю! Є питання. Чи можна через суд відмовитися від спадщини на користь рідних?

Відповідь:

Важливо знати, що можна виокремити два види відмови від прийняття спадщини:

1) загальна відмова від спадщини;

2) відмова від спадщини на користь конкретної людини.

Щодо процедури відмови від спадщини, то вона передбачає подання спадкоємцем за заповітом чи за законом відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Заяву пишуть на ім'я відповідного нотаріуса з повною паспортною й контактною інформацією про себе, із зазначенням усіх обставин (хто помер, якого числа, ким доводився тощо) та з повідомленням, що від прийняття спадщини Ви відмовляєтеся на користь іншої людини, яку Ви вказуєте в заяві із зазначенням її документальних даних.

З огляду на наведене вище можна підсумувати, що законодавством передбачено можливість добровільної відмови від спадщини на користь іншої особи. Дотримуючись процедури й установленого законом строку, немає потреби звертатися із цим до суду, а достатньо оформити своє право в нотаріуса.

Автор відповіді – Анастасія Зелена,

ЮРИСТ&ЗАКОН

Аванс & завдаток: як не втратити гроші? З'ясовуємо нюанси  

Питання:

Домовляємося з власником офісного приміщення щодо оренди або купівлі. Нас більше влаштовує оренда, але власник наполягає на купівлі, проте всієї суми для цього ми не маємо. Власник офісного приміщення пропонує сплачувати суму поетапно, проте наполягає зараз на авансі або завдатку. Він стверджує, що якщо ми передумаємо, то поверне нам кошти. Ми б не хотіли, щоб він знайшов інших покупців, проте й самі ще остаточно не вирішили, чи потрібне нам саме це приміщення. У разі якщо ми заплатимо йому кошти, чи зможемо їх повернути, коли передумаємо купувати це приміщення?

Відповідь:

Однозначно можна точно сказати, що сподіватися тільки на чесність продавця офісного приміщення не варто. Завдаток і аванс мають різну природу, а тому, сплачуючи наперед кошти, варто уважно ставитися до такої передоплати. Адже може скластися ситуація, що повернути кошти в разі відмови від угоди Ви не зможете. Обираючи способи оплати під час укладання договору купівлі-продажу, потрібно чітко з'ясувати природу завдатку й авансу. Для початку необхідно усвідомлювати, що завдаток є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

У разі якщо Ви ще не визначилися з тим, чи купувати приміщення, то завдаток для вас вигідним не буде. Адже якщо передумаєте, то назад завдаток не повернете.

Договір купівлі-продажу може передбачати різні варіанти оплати, тож вам не обов'язково мати всю необхідну суму. Тому подумайте, чи влаштовує Вас повністю це офісне приміщення, а в разі чого – домовтесь із продавцем про його купівлю на найбільш вигідних для Вас умовах.

Автор відповіді – Ірина Полулях,

ЮРИСТ&ЗАКОН

Що важливо знати в разі звільнення?  

Питання:

З можливим звільненням з роботи, на жаль, може стикнутися кожен. Однак хотілось би отримати певні рекомендації щодо того, про що варто пам'ятати, коли роботодавець таки вирішить припинити робочі відносини.

Відповідь:

Якщо керівництво оголосило вам про можливе звільнення або якщо ви усвідомлюєте, що можете бути звільненим, важливо мати на увазі таке.

У разі звільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, зокрема й ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, роботодавець повинен повідомити працівників (працівника) персонально не пізніше ніж за два місяці. У разі звільнення на цій підставі трудовим законодавством передбачено відповідні гарантії для працівників.

Отримайте довідку про роботу та заробітну плату. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на цьому підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи й розміру заробітної плати. Указана довідка матиме значення в разі спору щодо виплати всіх належних платежів у день звільнення.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з унесеним записом про звільнення. У разі затримки у видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові має бути виплачено середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі є день видачі трудової книжки. Водночас трудова книжка без згоди працівника не може бути надіслана йому поштовим відправленням.

Автор відповіді – Євгенія Бражник,

адвокат

Інформація про бенефіціара: документи, що посвідчують особу  

Питання:

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 р. № 755-IV серед документів, які подає заявник для державної реєстрації юридичної особи, – нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента. До того ж державний реєстратор установлює дані про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи саме на підставі зазначених документів.

Тож які це підтвердні документи і де їх отримати?

Відповідь:

28 квітня 2020 року набув чинності Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", який вніс зміни до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" (далі – Закон про держреєстрацію). На що це впливає і що саме змінилося?

Зміни зобов'язують усіх юридичних осіб подавати держреєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника, структуру власності, а також підтримувати таку інформацію в актуальному стані.

Розкриття інформації відбувається шляхом подання державному реєстратору таких додаткових документів:

– структура власності за формою та змістом, які визначено законодавством України;

– витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;

– нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлено без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.

Автор відповіді – Ірина Тодоренко,

ЮРИСТ&ЗАКОН

Валютне регулювання іноземних інвестицій  

Питання:

1. Які документи інвестору варто підготувати для процедури повернення інвестицій за кордон?

2. Які нюанси проведення розрахунків із резидентами за договорами позики?

3. Що змінилося для фізосіб у разі інвестування за кордон?

Відповідь:

1. Залежно від типу операції необхідно застосувати відповідний підпункт п. 71 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. № 5.

2. Купувати іноземну валюту та/або переказувати валютні цінності з метою виконання зобов'язань резидента-позичальника за кредитним договором (договором позики / поворотної фінансової допомоги) перед нерезидентом має право лише банк, що обслуговує операції за таким кредитним договором (договором позики / поворотної фінансової допомоги).

3. Фізичній особі – резиденту дозволено здійснювати валютні операції з переказу коштів з України / на поточні рахунки нерезидентів – юридичних осіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків), з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентом за договором страхування життя / зі здійснення інвестиції за кордон / розміщення коштів на власному рахунку за межами України / надання нерезиденту позики (поворотної фінансової допомоги) в іноземній валюті протягом календарного року на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 100000 євро включно (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті / гривні за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення відповідної операції).

Автор відповіді – Олексій Палій,

партнер

юридичної компанії IBC LEGAL SERVICES

Як придбати веб-сайт? Юридичне оформлення купівлі веб-сайту для підприємницьких цілей  

Питання:

Як же оформлюють придбання веб-сайту для подальшого його використання в підприємницьких цілях? Якою є процедура купівлі веб-сайту й оформлення прав на його складові?

Відповідь:

Веб-сайт можна назвати комплексним об'єктом інтелектуальної власності, який складається з таких елементів:

1) програмна складова (архітектура, програмний код);

2) зовнішнє оформлення сайта (дизайн);

3) інформаційне наповнення (контент сайта: тексти, графічні зображення, аудіо- та відеофайли тощо).

1. Необхідно чітко визначити поняття, які використовують у договорі, як-от: що саме розуміють під терміном "веб-сайт" та які складові до нього входять. Це дасть можливість окреслити предмет договору та правильно й повно описати, які права передають. Невиконання цієї умови може згодом вплинути на можливість користуватися сайтом і монетизувати його.

2. Права інтелектуальної власності. Програмний код, бази даних, об'єкти веб-дизайну, контент веб-сайту в будь-якій формі є об'єктами інтелектуальної власності. Відповідно, передання цих об'єктів потрібно належним чином оформити, зокрема передбачити таке: усі майнові права інтелектуальної власності на веб-сайт і всі його складові переходять до покупця з моменту, наприклад, оплати.

У договорі необхідно чітко окреслити, які саме майнові права на використання веб-сайту передають продавцеві. Доцільним буде включення до договору дисклеймерів щодо права нового власника сайта користуватися всіма переданими правами в комерційних цілях і без попереднього погодження з продавцем.

Не має значення, для яких цілей ви вирішили придбати веб-сайт. Проте варто пам'ятати, що це комплексний об'єкт інтелектуальної власності. У зв'язку із цим важливо переконатися, що кожна складова такого онлайн-ресурсу належно відчужена за договором, а права на доменне ім'я передано з додержанням усіх вимог.

Автор відповіді – Катерина Намака,

IT lawyer

Legal IT Group

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua