Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Чи покращилася доля платників податків у 2020 році?
Віктор Мороз, керуючий партнер, адвокат, АО Suprema Lex

Рік, що минає, не став винятком із правила, що діє протягом усього існування незалежної України, щодо змін у податковій сфері, згідно з яким щороку турботливий законодавець намагається покращити долю платників податків, яка від цього стає лише більш тяжкою. При цьому поточний рік є роком, під час якого зміни до податкового законодавства мають кардинальний характер.

Ключовим чинником податкових змін у 2020 році став широко обговорюваний Закон України № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві". Метою цього Закону була імплементація положень Плану протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS). З метою удосконалення колізійних норм указаного Закону було ухвалено Закон № 786-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців".

Так, Законом № 466 з урахуванням змін і доповнень Закону № 786 було запроваджено єдиний звітний період для всіх платників податків (у тому числі платників єдиного податку), який становить один календарний місяць. Крім того, реєстрація платника ПДВ тепер можлива лише через подання заяви в електронній формі за десять календарних днів до початку податкового періоду (раніше було 20 днів). Ба більше, зазначеним Законом передбачено, що авансовий внесок не нараховують на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюють до дивідендів (так званих "конструктивних" дивідендів, визначених в абз. 4 – 7 пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України). Також виключено норму про неврахування в податковому обліку амортизації основних засобів, які не використовують у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, та уточнено визначення розумної економічної причини (ділової мети). Так, для цілей оподаткування вважають, що операція з нерезидентом не має ділової мети, зокрема, але не виключно, якщо 1) головною метою або результатом операції є несплата (неповна сплата) податку або зменшення оподатковуваного прибутку, 2) на таких умовах платник податків не здійснив би операцію з непов'язаними особами. Отже, Законом № 466 передбачено, що формально майже будь-яка операція з нерезидентом, результатом якої є визнання витрат (тобто зменшення оподатковуваного прибутку), не має ділової мети. Як наслідок, контролюючий орган правомірно вимагатиме від платника податків збільшити фінансовий результат до оподаткування на всю суму витрат, здійснених у межах таких операцій (відповідно до нової податкової різниці). Згідно із Законом № 466 такі зміни набули чинності з 23 травня 2020 р. Однак знову з гарною новиною з'явився Закон № 786: з визначення ділової мети було прибрано формулювання про результат операції, а залишилося лише про головну мету. Таким чином, Закон № 786 усунув деякі з можливостей для контролюючих органів зловживати положеннями таких норм.

Ще одним нововведенням Закону № 466 стала зміна підходу законодавця до оподаткування доходів нерезидентів. Так, Законом закріплено застосування механізму оподаткування доходу від прямого продажу акцій (часток) українських компаній між нерезидентами, якщо вартість таких акцій походить переважно від української нерухомості (продаж частки в українській компанії між двома нерезидентами). До запровадження цих законодавчих змін діяв механізм оподаткування лише у випадках опосередкованого продажу часток, якщо їх вартість походить здебільшого від української нерухомості (продаж часток у компаніях-нерезидентах, які опосередковано володіють нерухомістю в Україні). Указаний Закон установлює порядок проведення процедури взаємного узгодження, що потенційно має усувати проблеми подвійного оподаткування. Так, якщо платник податків здійснює експортні, імпортні та/або деякі інші операції з нерезидентами, які або є пов'язаними особами, або зареєстровані в низькоподатковій юрисдикції, або їх організаційно-правова форма передбачає звільнення від оподаткування, і такі операції, будучи контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення, не відповідають принципу "витягнутої руки", їх прирівнюють до дивідендів (у розмірі такої невідповідності).

Ще однією новелою в оподаткуванні доходів нерезидентів стало те, що, якщо резидент або нерезидент уважає, що в результаті дії контролюючого органу (українського або іноземного) така особа піддається подвійному оподаткуванню, вона може подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження. Наявність чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування з країною контрагента є обов'язковою. Такі зміни є імплементацією кроку 14 Плану дій BEPS та набули чинності з 23 травня 2020 р.

Крім того, було змінено правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), згідно з якими тепер оподаткування прибутків іноземних компаній, які контролюють українські особи (як фізичні, так і юридичні), відбувається не на етапі виплати дивідендів, а на етапі отримання таких прибутків. Зважаючи на те, що усталеною практикою є те, що компанії довго не розподіляють дивіденди, ця законодавча ініціатива дає змогу пришвидшити сплату податків в Україні. Однак варто зазначити, що прибутки КІК не оподатковуватимуть в Україні, якщо загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує 2 млн євро. Якщо ж сукупний дохід перевищує й такі доходи не підпадають під інші звільнення від оподаткування, то контролююча особа повинна буде сплатити такі податки:

• контролююча особа – фізична особа: 1) ПДФО в розмірі 18 % та військовий збір 1,5 %, якщо КІК не розподілила прибуток у вигляді дивідендів, або 2) ПДФО в розмірі 9 % та військовий збір 1,5 %, якщо КІК розподілила прибуток;

• контролююча особа – юридична особа: податок на прибуток у розмірі 18 % від скоригованого прибутку КІК (за вирахуванням сплачених в іноземних юрисдикціях податків).

Досить важливою, на мій погляд, законодавчою ініціативою, реалізованою у згаданому вище Законі, стала заборона податковим органам застосовувати штрафні санкції в разі самостійного виправлення платником помилок шляхом подання уточнюючої декларації. Раніше податківці активно зловживали накладенням штрафних санкцій у таких випадках, уважаючи, що наявні достатні підстави для кваліфікації дій платника податків як порушення податкового законодавства. Щоправда, судова практика була здебільшого на боці платників податків, що, очевидно, і стало причиною відповідних законодавчих змін.

Також значно було розширено перелік звітності з трансфертного ціноутворення. Так, Законом № 466 передбачено запровадження так званої трирівневої документації, а також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Тепер платник податків, який здійснює контрольовані операції у звітному періоді, зобов'язаний подати до контролюючого органу разом із звітом про контрольовані операції повідомлення про участь у міжнародній групі. А ось для постійних представництв прибрано можливість самостійно обирати метод визначення обсягу оподатковуваного прибутку та зобов'язано їх визначати обсяг оподатковуваного прибутку згідно з положеннями ст. 39 ПКУ, тобто відповідно до правил "витягнутої руки".

Дуже важливим є вирішення питання щодо визначення вини платників податків через відносини з "дефектними" контрагентами. Це питання було дискусійним упродовж понад десяти років. Судова практика стояла на варті податкових органів, дозволяючи їм звинуватити платника податків в ухиленні від сплати податків через операції з неблагонадійним контрагентом. Ключовою проблемою була законодавча неврегульованість цього аспекту. Але Закон № 466 запровадив до податкового законодавства інститут вини. Тобто, якщо у платника податків немає вини, такий платник не може бути притягнений до фінансової відповідальності, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами – підприємцями про свій статус банку під час відкриття рахунка тощо). Відтепер саме на контролюючий орган покладено обов'язок аналізувати та доводити наявність умислу й вини платника податків у разі вчинення податкового правопорушення.

Фактично можна сказати, що в Україні відбулася справжня податкова реформа, за результатами якої до вітчизняного податкового законодавства було запроваджено такі прийняті в цивілізованому світі категорії, як "конструктивні" дивіденди, контрольовані іноземні компанії, реалізовано законодавче регулювання інституту вини відповідно до європейського сприйняття цього інституту. Незважаючи на наявність низки спірних питань, як, наприклад, додаткове навантаження в частині адміністрування податків, уважаємо, що податкові зміни, запроваджені у 2020 році, загалом є сприятливими для платників податків і наближають українське законодавство до світового.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua