Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Перевірки поза законом: як правоохоронці паралізують діяльність бізнесу
Анатолій Романюк, адвокат, АО "Вдовичен та партнери"

Пандемія COVID-19, зняття під час пандемії певних процедурних обмежень у разі проведення тендерів із закупівлі за бюджетні кошти товарів/робіт/послуг, заборона проведення позапланових контрольних заходів та інше призвели до зміни тактики проведення правоохоронцями досудового розслідування у так званих "економічних" злочинах, зокрема розслідування податкових злочинів.

Раніше працівники податкової міліції на підставі актів перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання податкового (митного) законодавства вносили відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Ці відомості містили чіткі критерії:

– види податків, за якими здійснено нарахування податкових зобов'язань;

– суми несплачених податків;

– період, за який не сплачено податки;

– відомості податкової звітності, у якій приховано податки, тощо.

Тобто відомості до ЄРДР вносили після виявлення події вчиненого правопорушення: ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та, відповідно, зазначали правову кваліфікацію за відповідною частиною статті 212 Кримінального кодексу України.

Останнім часом податківці, розуміючи, що проводити позапланові заходи в період пандемії COVID-19 стало майже неможливо, перейшли до іншої тактики. Вони відкривають кримінальні провадження без наявності актів перевірок і без установлення сум несплачених податків. При цьому зазвичай кваліфікацію кримінального правопорушення під час внесення відомостей до ЄРДР визначають за частиною 3 статті 212 КК України за відсутності будь-яких формальних підстав. Інакше кажучи, податківці почали застосовувати ганебну тактику кінця 90-х – початку нульових років, коли кримінальні справи порушували не на підставі актів перевірок, а на підставі довідок-розрахунків, рапортів та інших документів, коли факт несплати податків достеменно не було встановлено. Однак у той час слідчі та прокурори мали право своїми постановами призначати під час досудового слідства податкові перевірки (з 2015 р. слідчі та прокурори таких повноважень позбавлені). І, призначаючи під час слідства податкові перевірки, мали хоча б якийсь шанс установити подію злочину. Сьогодні за відсутності актів перевірок, у яких уповноважені особи податкової служби встановили б факт несплати податків, їх види та розмір несплати, внесення відомостей до ЄРДР про нібито вчинений злочин є, на мою думку, незаконним і необґрунтованим, оскільки подію злочину на час внесення цих відомостей ще не встановлено. Тобто злочину ще немає (бо немає акта податкової перевірки), а розслідування вже проводиться.

Мені можуть заперечити: мовляв, а як же дані негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), які містять інформацію про ухилення від сплати податків? Відповім: саме через відсутність у правоохоронців на час внесення до ЄРДР відомостей у вигляді актів документальних перевірок про ухилення від сплати податків за частиною 3 статті 212 КК України (мінімальний розмір ухилення за цією частиною становить у 2020 році 5260000,00 грн (п'ять мільйонів двісті шістдесят тисяч)) – перше грубе порушення процесуального законодавства. Неможливо зазначати про ухилення від сплати податків у великих розмірах без установлення події цього правопорушення в передбачений законом спосіб: на підставі акта податкової перевірки, проведеної уповноваженими працівниками податкової служби, до яких не належать ані слідчі, ані прокурори.

Щоб "довести" подію ухилення від сплати податків без акта перевірки, слідчі та прокурори призначають у таких справах судово-економічні експертизи, які, можливо, і встановлять подію "ухилення від сплати податків".

Проте:

а) це буде значно пізніше – після внесення відомостей до ЄРДР про подію злочину і її правову кваліфікацію (суму несплачених податків);

б) відомості НСРД, які можливо проводити лише щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, не є об'єктом дослідження експертами (див. п. 3.3 розділу ІІІ "Економічна експертиза" Інструкції № 53/5 від 08.10.98, із змінами);

в) одним із об'єктів експертного дослідження є акти перевірки контролюючих (податкових) органів, яких здебільшого не може бути у слідчих і прокурорів під час пандемії COVID-19.

Здавалося б, правоохоронцям буде важко законно проводити досудове слідство в умовах пандемії, однак після внесення відомостей до ЄРДР за ч. 3 ст. 212 КК України щодо надуманої події податкового злочину правоохоронці зазвичай проводять повальні обшуки на підприємстві, вилучають усю необхідну для проведення економічної експертизи документацію та за допомогою слідчих суддів накладають арешти на речові докази: товарно-матеріальні цінності й фінансові ресурси на рахунках у банках.

При цьому останнім часом обшуки в офісних приміщеннях підприємств проводять без ухвали слідчого судді, із залученням неідентифікованих спецпризначенців і "спеціалістів" під приводом "рятування майна (документації)" бізнесменів від... самих бізнесменів.

У своїй сукупності вилучення документації, накладення арештів на товарно-матеріальні цінності й кошти у банківських установах дають неймовірні та незаконні важелі впливу правоохоронців на бізнес. І це все за відсутності встановленої події кримінального правопорушення.

У такий спосіб правоохоронці можуть не лише паралізувати ваш бізнес на певний час, а й зробити вас більш податливими до їх пропозицій, зокрема сплатити надумані ними суми "ухилення" від сплати податків із метою звільнення від відповідальності за частиною 4 статті 212 КК України, коли особа повинна сплатити не лише суми нарахованих податків, а й фінансові санкції за їх "несвоєчасну" сплату.

ВИСНОВОК:

Я рекомендую бізнесменам працювати на випередження. Як тільки вам стало відомо про відкриття кримінального провадження щодо вашої компанії за ч. 3 ст. 212 КК України, звертайтеся із заявою до податкового органу для проведення позапланової перевірки щодо всіх податків. На такі перевірки мораторій не поширюється. Відповідно до п. 78.3 ст. 78 Податкового кодексу України працівникам податкової міліції заборонено брати участь у проведенні позапланових виїзних перевірок платників податків, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження. За доволі короткий термін Ви отримаєте акт перевірки не з тими сумами, на які будуть "налаштовані" працівники правоохоронних органів, і без їх відома (ви не зобов'язані їх про це повідомляти) та участі. І надалі, коли на ваше майно та кошти буде накладено арешт, маючи на руках акт позапланової перевірки, ви зможете швидко через суд скасувати ці арешти.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua