Перші електронно-обчислювальні машини та прототипи комп'ютерів з'явилися в середині ХХ століття, і їх було так мало, що програми для них писали індивідуально. Не було сенсу їх копіювати, тому що комп'ютери були не в багатьох і вони підходили не під кожну машину, тож і не було потреби їх захищати авторським правом. Але згодом, коли інформаційні технології стали невід'ємною частиною повсякденного життя, постало питання про захист прав на комп'ютерні програми й авторський контент.

Згідно з Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів комп'ютерна програма захищена авторським правом як літературний твір. Чому так? Є кілька варіантів. По-перше, на відміну від патентного права, авторське право на твір не має територіального обмеження й виникає в усіх країнах, що підписали Бернську конвенцію, автоматично без жодних формальностей із моменту його створення й має найдовший строк правової охорони. А по-друге, формально комп'ютерна програма – це текст, написаний програмістами, який схожий на літературний твір.

Згідно із ЗУ "Про авторське право і суміжні права" авторські права поділяються на особисті немайнові та майнові права.

1) право вимагати визнання свого авторства через зазначення належним чином імені автора на творі та його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо. Наприклад, автор привселюдно може заявляти, що він створив твір;

2) право забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо автор твору бажає залишитися анонімом. Іноді цей прийом використовують у GameDev-індустрії: коли дуже багато фахівців працює над створенням комп'ютерної гри, то не завжди є можливість зазначити повний список авторів у титрах. Якщо замовникові вдасться переконати виконавців реалізувати це право на анонімність, то проблему буде вирішено;

3) право обирати псевдонім, вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі та його примірниках і під час будь-якого його публічного використання. Псевдоніми найчастіше використовують письменники, музиканти й художники. Джоан Роулінг, наприклад, після створення серії книг про Гаррі Поттера видала детективні романи під псевдонімом Роберт Гелбрейт, щоб перевірити, чи вийде цього разу домогтися такого ж запаморочливого успіху;

4) право вимагати збереження цілісності твору та протидіяти будь-якому перекручуванню, викривленню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому зазіханню на твір, що може завдати шкоди честі й репутації автора. Наприклад, програміст створив оригінальний скрипт, використовуваний на сайтах для створення ілюзії слайдів, що рухаються, а потім побачив таку ж анімацію на іншому сайті, який пропагує тероризм. Це якраз і може нашкодити честі та репутації автора.

За українським законодавством власником особистих немайнових прав може бути лише фізична особа, і їх не можна відчужувати. Але ось у США ситуація інша. Ці права (moral rights) там було визнано відносно недавно, у 1988 році, після ухвалення Закону про імплементацію Бернської конвенції, а спеціальних норм, які б регулювали їх правову охорону, ще не було розроблено. Тому авторські права в США включають тільки майновий складник, але в разі відчуження майнових прав на твір автор може відмовитися від згадування свого імені під час використання твору.

1) виключне право на використання твору;

2) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

На відміну від патентного права, авторське виникає з моменту створення твору та не потребує жодних формальностей у вигляді реєстрації. В Україні та деяких інших країнах реєстрація твору є. Авторське посвідчення підтверджує, що на певну дату об'єкт було створено, а також є вагомою підставою для звернення до суду в разі порушення прав.

Для порівняння, у США теж є реєстрація авторських прав. Здійснює її державний орган – Бюро з авторських прав при Бібліотеці Конгресу США. Зареєструвати можна як опублікований, так і неопублікований твір, але, на відміну від реєстрації літературних, музичних творів або творів образотворчого мистецтва, комп'ютерна програма проходить певну процедуру на перевірку унікальності, а саме: чи не містить поданий на реєстрацію початковий код авторські елементи інших правовласників. Уважається, що через депонування ви автоматично сповістили всіх про свої авторські права, і в разі порушення вам простіше буде обстояти свою позицію в суді. Слід урахувати, що, депонуючи програму в Бібліотеці Конгресу США, ви робите загальнодоступним початковий код, однак є також можливість подати на реєстрацію початковий код із прихованням частини інформації, що містить комерційну таємницю.

Також за законодавством є кілька способів використовувати твір без дозволу правовласника, але з обов'язковим посиланням на ім'я автора й джерело. Наприклад, згідно зі ст. 21 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" це може бути цитування твору, використання в наукових цілях, відтворення в судовому й адміністративному провадженні в обсязі, виправданому поставленою метою, адаптація наявних аудіовізуальних творів для людей із порушенням зору або дислексією за допомогою аудіоскрипції тощо. Щодо комп'ютерних програм, то тут можна виділити внесення змін до коду для забезпечення роботи на технічних засобах, виготовлення копії для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного оригіналу в разі непридатності або втрати, а також вивчення роботи програмного забезпечення в наукових цілях.

Варто взяти до уваги, що є кілька варіантів правової охорони комп'ютерної програми, і вибір залежить від форми її використання та цілей захисту. Наприклад, якщо ви продаєте програмне забезпечення, то за загальноприйнятими правилами початковий код комп'ютерної програми захищено як об'єкт авторського права, що убезпечить її від незаконного копіювання. Але якщо на ринок виходитиме обладнання, що працює на основі оригінального програмного забезпечення, то доцільніше буде одержати патент на винахід. У США є можливість захисту комп'ютерної програми як винаходу, якщо вона є частиною предмета матеріального світу. Подати на реєстрацію, за умови відповідності всім критеріям патентоспроможності, можна принцип, метод, алгоритм роботи софту. Головною перевагою патентування є те, що можна захистити не буквальне вираження програми за допомогою певної мови програмування, а її практичну реалізацію й основну ідею.

Дуже важливим аспектом в IT-індустрії є передання прав інтелектуальної власності від розробника до замовника. Найчастіше українські компанії – це не компанії у класичному їх розумінні, а фізичні особи – підприємці, що працюють за цивільно-правовим договором. Одним із головних пунктів у такому договорі є передання прав інтелектуальної власності. Згідно зі ст. 31 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" майнові права, передані за авторським договором, мають бути в ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, уважаються не переданими. Це означає, що фраза в договорі "всі права інтелектуальної власності належать замовникові" не має жодного змісту. Важливо вказати обсяг прав і за правом якої з держав їх передано, тому що українські розробники часто працюють на європейських або американських клієнтів. Наприклад, в Україні апріорі не можна відчужувати особисті немайнові права. У цьому разі порівнюють обсяг прав, який можна передати за законодавством і який бажає одержати клієнт, повний обсяг перелічують у контракті, але можна написати застереження, що на права, які неможливо передати, видається безстрокова ліцензія на користування ними або зобов'язання не заявляти про такі права на шкоду клієнтові.

Важливо акумулювати всі авторські права від кожного розробника на компанії, і лише після цього передавати їх замовникові. Пункт про передання авторського права може бути також використано як механізм впливу на клієнта. Наприклад, можна прописати, що всі права інтелектуальної власності буде передано тільки після повної оплати послуги.

Положення про авторське право будуть однакові, незалежно від того, чи йдеться про трудові відносини за КЗпП, чи роботу ФОП за цивільно-правовим договором. Необхідно врахувати, що згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 04.06.2010 р. № 5 за створення й використання службового твору авторові належить авторська винагорода, розмір і порядок виплати якої встановлюють трудовим договором (контрактом) або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Водночас трудовим договором між ними може бути передбачено умову про укладання цивільно-правового договору про створення об'єкта авторського права та (або) суміжних прав і обов'язок працівника щодо сповіщення про створення такого об'єкта. Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв'язку з виконанням трудового договору, оскільки заробітна плата – це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода – це всі види винагород або компенсацій, виплачуваних авторам за використання їхніх творів, охоронюваних у межах, установлених авторським правом. Із цього випливає, що винагорода за послуги не дорівнює авторській винагороді, а формулювання в контракті "авторська винагорода входить до складу винагороди за послуги" не підходить. У разі виплати однієї суми є ризик, що згодом може прийти розробник і вимагати виплати тієї частини, яку не було виділено в договорі.

Щодо авторського права в GameDev, то відеогру не визначено як окремий об'єкт авторського права. У ній, крім початкового коду, є персонажі, музика, сюжет, 3D-моделі й текстури. Кожен із цих елементів може бути захищений окремо. Але також у правозахисній практиці є підхід із визнання комплексного характеру відеогри, що охоплює комп'ютерну програму, літературний твір й аудіовізуальну роботу.

На ринку комп'ютерних ігор дуже поширене явище copycat games – це ігри-клони, які дуже схожі одна на одну й пересічний користувач на перший погляд навряд чи зможе їх відрізнити. Зазвичай створюють "близнюка" всесвітньо відомої гри для національного ринку. Наприклад, у 2013 році компанія Wargaming подала до суду позов про порушення авторського права на китайських розробників Changyou і Gamease, які створили клон всесвітньо відомої гри World of Tanks. Найцікавіше, що плагіатори не лише скопіювали ігровий простір, сюжет, діалоги, а й відтворили у своїй грі всі історичні неточності й вигадані танки.

Є виняток за концепцією scene a faire, згідно з якою є обов'язкові елементи для певних жанрів. Наприклад, якщо студія створює комп'ютерну гру про світ фентезі, то в ній обов'язково будуть орки, ельфи, гноми, які матимуть певні характеристики, що повторюються і в інших компаній.

Для протидії порушникам можна висувати прямі претензії або блокувати контент, використання якого порушує авторські права, за процедурою take down notice. Цей інструмент передбачено за законодавством США, а саме Digital Millenium Copyright Act (DMCA). Він посилює відповідальність за порушення авторського права в цифрову добу, а також допомагає оперативно вилучити недоречний контент без звернення правовласника до суду. За цією процедурою провайдер за скаргою правовласника задля уникнення відповідальності зобов'язаний відповідно до DMCA вилучити об'єкт, що порушує авторські права, повідомивши особу, яка його розмістила, або в разі відмови – відповідати за порушення. Якщо сайт не має форми звернення за DMCA, то зі скаргою про порушення авторських прав можна звернутися до хостинг-провайдерів, що забезпечують роботу цього сайта в мережі Інтернет.