Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Адміністративні правопорушення: відшкодування витрат на правничу допомогу
Сергій Римар, адвокат, ЮФ INTEGRITES

Різні галузі судочинства давно передбачають відшкодування витрат на професійну правничу допомогу стороні, на користь якої ухвалено рішення у справі. Винятком досі залишаються кримінальне судочинство, а також провадження у справах про адміністративні правопорушення. І якщо у кримінальній галузі Закон1 передбачає відшкодування витрат підозрюваного/обвинуваченого на адвоката, то вирішення адмінсправи на користь особи не завжди має чітке законодавче підґрунтя для відшкодування витрат на юридичних радників.

За законом, якщо особа притягувалася до адміністративної відповідальності, вона має право на відшкодування шкоди лише в разі, якщо:

– до неї незаконно застосували адміністративний арешт чи виправні роботи;

– у неї незаконно конфіскували майно;

– на неї незаконно наклали штраф.

При цьому право на таке відшкодування виникає виключно в разі, якщо справу про адміністративне правопорушення закрили.

За нормами згаданого вище Закону особа, адмінсправа стосовно якої підлягає вирішенню судом і за результатами розгляду цей суд закриє її внаслідок реабілітуючих підстав, не має права на відшкодування витрат. Особа може претендувати на відшкодування шкоди в разі, якщо суд першої інстанції притягнув її до адміністративної відповідальності, а апеляційний суд скасував це рішення і закрив провадження у справі.

Очевидно, це несправедливо щодо особи, стосовно якої розглядалася справа про адмінправопорушення. Навіть більше, це аж ніяк не стимулює державу, а саме органи та посадових осіб, які мають право на складання протоколу про адмінправопорушення, усвідомлено та відповідально використовувати власні повноваження.

Сукупний аналіз законодавства надає підстави вважати, що цей недолік можна усунути навіть без внесення до закону змін, які прямо вказують про необхідність відшкодування витрат на правничу допомогу. Як діяти?

Спершу звернутися до чинного законодавства. Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається як відповідним Кодексом, так і іншими законами. Стаття 56 Конституції України гарантує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Крім того, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, передбаченому законом. Насамкінець, можна також послатися на міжнародне законодавство. Зокрема, п. 14 Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя передбачає, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.

Далі з посиланням на аналогію Закону, наприклад, положення КАСУ в частині розподілу судових витрат, обґрунтовуємо необхідність вирішення судом першої інстанції, який закрив справу про адміністративне правопорушення, питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідне клопотання подаємо до суду, який розглядав справу, із проханням розглянути клопотання в порядку, передбаченому ст. 12 Закону "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Оскільки весь порядок дій здебільшого ґрунтується на положеннях аналогії Закону, доцільно долучити до справи докази понесення витрат на професійну правничу допомогу ще до її вирішення судом. При цьому саме до вирішення справи не варто ставити перед судом прохання здійснити у подальшому дії, спрямовані на відшкодування цих витрат. Для окремих представників суддівського корпусу гіпотетична можливість втрат для державного бюджету є прямою перешкодою для справедливого вирішення справи по суті.

Запропонований механізм, вочевидь, не дає стовідсоткової впевненості у відшкодуванні витрат на правничу допомогу. Проте право – це живий організм, що має властивість змінюватися. Для цього не завжди потрібні навіть зміни в законодавчому регулюванні, це підтверджується, наприклад, постійними змінами правових позицій Верховного Суду.

Законодавство не забороняє ініціювати правові зміни іншими, окрім суду, учасниками судочинства, тим паче коли такі зміни продиктовано загальними принципами права. Карантин і хвиля справ про адміністративні правопорушення, що пов'язані з його недотриманням, – це гарний привід нагадати державі про необхідність забезпечувати діяльність її представників у суворій відповідності до закону. Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу буде одним із стимулів розсудливого підходу як до прийняття правових норм, так і до їх практичного застосування.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua