Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Know your client – перевірка контрагентів
Мария Тельних, юрист, АО “Тарасюк і Партнери” Сергій Тарасюк, керуючий партнер, АО "Тарасюк і Партнери"

Сьогодні в побут входить поняття KYC (know your client), в основному його використовують фінансові установи для розуміння благонадійності клієнта, що своєю чергою пов'язано з жорсткими вимогами регулятора. Для приватного бізнесу в Україні таким регулятором де-факто стала ДФС (сьогодні вже ДПС), саме в їхніх руках перебуває доля будь-якого бізнесу, особливо щодо ПДВ. Скажімо, легким рухом руки або пальця податкового інспектора, і "ознака 1.6" позбавляє підприємство можливості реєструвати податкові накладні, а то й взагалі подавати звітність.

Можна сміливо стверджувати, що KYC – це вже не данина моді, а потреба. Також надійність контрагента впливає й на виконання сторонами взятих на себе договірних зобов'язань.

У разі негативної податкової репутації контрагента це може спричинити перевірку вашої організації, визнання операцій фіктивними й донарахування податків. Під час перевірки, визнаючи операції "безтоварними" або фіктивними, податкові органи знімають податковий кредит і, як наслідок, донараховують податкові зобов'язання з ПДВ, а також збільшують суму податку на прибуток, ну і штрафні санкції.

Перевірку можна провести за допомогою безоплатних ресурсів або отримати більше даних, користуючись платними контентами та/або послугами фахівців, наприклад, нотаріусів.

Отже, базова перевірка контрагента включає аналіз інформації про добропорядність і податкові ризики.

Найпростіший спосіб перевірити ділову репутацію контрагента – знайти інформацію про нього в пошукових системах. Гарним показником є наявність свого сайту, але його відсутність не робить контрагента ризиковим чи недобросовісним. Необхідно перевірити наявність відгуків в Інтернеті про діяльність компанії. Це дасть змогу поверхнево зрозуміти, чи хочете ви працювати з цією компанією.

Далі слід здійснити більш докладний аналіз за державними реєстрами.

Розпочати перевірку контрагента у державних реєстрах варто з даних про його реєстрацію на сайті Мін'юсту. У розділі "Безкоштовний запит" необхідно звернути увагу на:

– дату реєстрації. Що довше компанія зареєстрована, то більша в неї ділова історія, і тим відповідальніше вона ставиться до репутації;

– наявність обмежень у директора. У розділі "Відомості про органи управління юридичної особи" вказується інформація про наявність обмежень у частині представництва від імені юридичної особи. Тут можуть бути зазначені обмеження щодо суми підписання договорів без згоди зборів учасників та ін. Якщо є обмеження, під час укладання договору потребуватиметься протокол зборів учасників або рішення про наділення керівника повноваженнями. Також ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" прямо зобов'язує учасників наділити керівника певними повноваженнями;

– види діяльності. Тут слід звернути увагу на те, чи вказав контрагент види діяльності (КВЕД), що відповідають предмету запланованого договору. Також слід зазначити різноманітність напрямів діяльності. Якщо компанія працює в кількох напрямах – це нормально, але якщо в реєстрі зареєстровано майже весь класифікатор видів діяльності – це змушує замислитися.

На цьому самому сайті можна взяти "Платний запит". У ньому відображається та сама інформація, що й у безкоштовному, але є можливість побачити кількість (і дати) змін, які вносили до реєстру. Що саме змінювалося – не відображатиметься, але буде видно зміну учасників, внесення змін до статуту й відомостей у реєстрі.

Також на сайті Мін'юсту можна ознайомитися з переліком учасників і директором. На підставі цих даних через Сервіс пошуку в державних даних компаній, осіб і можна перевірити, з якою кількістю юридичних осіб пов'язані учасники або керівники контрагента.

Якщо одна фізична особа є учасником і директором цілої низки компаній, та ще й з одним напрямом діяльності, варто замислитися, для чого це зроблено. Варіантів може бути безліч – від потенційно "номінального" директора до звичайного шахрайства.

Після чого варто перевірити компанію і її посадових осіб у реєстрі боржників1 або наявність даних в автоматизованій системі виконавчих проваджень2. Тут відображатиметься інформація про судові рішення, які вже виконуються.

Перевірити інформацію про поточні судові справи за участю контрагента можна на сайті судової влади3, увівши назву контрагента у графі "Сторона по справі" і в Єдиному державному реєстрі судових рішень4, увівши в поле "Пошук за контекстом" назву.

Обов'язково необхідно перевірити, чи немає у контрагента податкового боргу та права "податкової застави". Це можна зробити на офіційному сайті ДПС. У разі якщо предмет договору пов'язаний із придбанням нерухомого майна та/або транспортних засобів, перевірка на цьому ресурсі є практично головною, оскільки на майно може бути накладено податковий арешт.

Точна інформація про те, чи накладено арешт на нерухоме майно, є в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, але, на жаль, він не у відкритому доступі. За інформацією з цього реєстру можна звернутися до нотаріуса.

Важливо, якщо предмет договору пов'язаний із придбанням нерухомого майна, можна перевірити, чи дійсно компанія-продавець є власником такого майна. Ця інформація міститься в "Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно". Пошук у реєстрі можна здійснити як щодо окремого об'єкта, так і щодо власника загалом.

Якщо планується договір про купівлю землі, можна перевірити інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та майнове право на земельну ділянку.

Нотаріально засвідчені документи про право власності (на нотаріальному бланку) можна перевірити в Реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів.

Відмінний сервіс для перевірки контрагента на платній основі – CONTR AGENT. Тут, серед іншого, можна перевірити зв'язок контрагента з іншими юридичними особами та фізичними особами – підприємцями. Володіючи цією інформацією, можна довідатися, чи працював контрагент із ризиковими організаціями, що досить важливо для визначення податкових ризиків, оскільки фіскальні органи можуть визнати угоду фіктивною за ланцюгом контрагентів.

Залежно від специфіки діяльності існує ще безліч відкритих реєстрів, найпоширеніші з них:

реєстр операторів, провайдерів телекомунікацій;

реєстр адвокатів;

реєстр нотаріусів;

реєстр виданих ліцензій (будівництво);

реєстр дозвільних документів (будівництво);

реєстри виданих, призупинених та анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Якщо ви маєте паспортні дані посадових осіб контрагента, на сайті Міграційної служби можна перевірити, чи дійсні в них документи.

Ідеально було б довідатися, чи є у контрагента необхідні обладнання, персонал та інше. Такою інформацією володіє лише сам контрагент. Ви можете її запитати, але пам'ятайте: він не зобов'язаний її надавати, оскільки документи, пов'язані з господарською діяльністю компанії, можуть належати до комерційної таємниці.

А от наявність судових рішень у межах кримінальних проваджень викликає неоднозначну реакцію. Особистий досвід показує, що цілком добропорядний бізнес може неодноразово зазнавати тиску правоохоронних органів, і однак – живіший за всіх живих. Тому тут варто підходити розважливо і не приймати необачних рішень щодо негативної репутації контрагента. Іноді це якраз ознака успіху в бізнесі.

Другий етап перевірки більш докладний і спрямований на дійсно тісну співпрацю з контрагентом. Він передбачає аналіз:

1) аудиторської звітності (за наявності), зокрема слід надати нам інформацію про відповідність даних фінансової звітності реальному стану справ у контрагента;

2) фінансової звітності за кілька років із розшифруванням статей. Щонайменше, можна зрозуміти такі важливі показники, як "чиста вартість активів", кредиторська заборгованість і наявність основних засобів;

3) договорів оренди майна і даних щодо наявності трудових ресурсів. У цьому випадку можна бути впевненим, що під час податкових спорів ви зможете стверджувати й підкріпити свою позицію документально стосовно "реальності" контрагента;

4) даних про заборгованість перед банками і бюджетом, у цьому випадку можна зрозуміти стан "фінансового здоров'я" контрагента.

Доступ до таких документів можливий після підписання так званого NDA, але краще так, аніж не знати свого контрагента.

Фінальним етапом перевірки буде обмін листами від контрагента, зокрема гарантійними, на предмет:

– наявності всіх необхідних повноважень для укладення договорів (на додаток до рішення учасників);

– наявності основних засобів і трудових ресурсів для виконання умов договору;

– наявності копій усіх дозвільних документів (ліцензій, дозволів, сертифікатів, копій технічних паспортів на транспорт тощо).

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua