Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Захист стартапів: важливість та особливості
Дарина Сидоренко, юрист, координатор групи ITта кібербезпеки, Sayenko Kharenko

Слово "стартап" уже не звучить дивно чи незвично для українських реалій. Стартапом є молодий бізнес, створений зазвичай невеликою кількістю людей, які будують свій бізнес на основі інновацій і сучасних технологій. Доволі часто стартапи називають "гаражними" компаніями, оскільки засновники практики стартапів – американські підприємці, які відкривали свої перші офіси в гаражах власних будинків і ночами намагалися там створити свій бізнес. Одним із найуспішніших прикладів гаражного стартапу є історія створення Apple. Зазвичай люди, які створюють стартап, – амбіційні, цілеспрямовані та максимально зацікавлені в тому, щоб їхній бізнес розвивався і досяг рівня unicorn (вартістю 1 мільярд доларів і більше). Часом у процесі створення своєї компанії та намагаючись створити цікавий і якісний продукт, який приваблюватиме споживачів, власники забувають про важливі юридичні складові, оскільки час і ресурси обмежені, а результат потрібен на вчора. Чому варто не забувати про юридичну складову бізнесу і як його захистити від потенційних юридичних ризиків? Варто, оскільки саме юридична складова є такою самою невід'ємною складовою бізнесу, як і гарна ідея, а ризики неоформлення певних моментів є досить високими.

Джентльменська угода?

Отже, коли вже є ідея для стартапу і знайшлися люди, які допомагатимуть її реалізовувати, варто із самого початку визначити ключові моменти взаємовідносин між сторонами та чітко визначити ролі кожного з учасників створення й реалізації проекту. Зазвичай у стартапі є хтось, хто інвестує, і той, хто шукає інвестиції, хтось є "мізками", а хтось "руками" проекту. Тож потрібно укласти певну угоду про співпрацю, яка регулюватиме взаємовідносини між усіма учасниками цього процесу на його початкових етапах. Усні домовленості між людьми, відомі як джентльменські угоди, працюють тільки до певного часу. На жаль, наразі в Україні не існує документа, який міг би закріпити наміри сторін про потенційну співпрацю, але такі документи існують в інших юрисдикціях. Їх може бути викладено у вигляді меморандумів про взаєморозуміння (MoU), term sheet, або листа про наміри (LOI).

Меморандум про взаєморозуміння (MoU) – це офіційний документ, що описує широкі рамки угоди, які були досягнуті двома або більшою кількістю сторін шляхом переговорів. MoU визначає сторони, описує проект, щодо якого вони домовляються, визначає сферу його застосування та детально визначає ролі й обов'язки кожної сторони.

Term sheet – це вид необов'язкової до виконання угоди, яка встановлює матеріальні умови майбутньої угоди. Наприклад, за яких умов здійснюватиметься інвестиція в стартап. Він є шаблоном для розроблення більш докладних юридично обов'язкових документів.

Лист про наміри (LOI) – документ, що декларує попереднє зобов'язання однієї сторони вести бізнес з іншою. У LOI й викладено основні умови майбутньої угоди. Часто вони використовуються в комерційних угодах і за змістом схожі на Term sheet. Проте одна з головних відмінностей між ними полягає в тому, що LOI надсилається одній стороні у форматі листа і має досить довільну форму, тоді як Term sheet має більш суттєвий характер і зазвичай викладається у форматі коротких пунктів, які визначатимуть подальшу співпрацю.

Незважаючи на те, що Term sheet відрізняються від LOI та меморандумів про взаєморозуміння (MoU), часом можна почути думку, що ці документи по суті є однаковими, оскільки вони досягають подібних цілей і часто містять подібну інформацію.

Найбільший недолік цих документів полягає в тому, що всі вони не є законодавчо закріпленими документами, але водночас передують підписанню основного договору між сторонами і можуть захищати інтереси сторін до певного моменту.

ТОВ чи ФОП?

Питання правильного юридичного структурування бізнесу – мабуть, одне із найскладніших і найсуперечливіших. Одні експерти кажуть, що варто одразу відкривати компанію за кордоном, інші – що не варто поспішати взагалі її відкривати, і працюють "в чорну". І що важливо, напевно, правильної відповіді стосовно юрисдикції для відкриття компанії тут немає і бути не може, оскільки кожен стартап унікальний і має свої особливості, які варто враховувати під час відкриття бізнесу. Найпростішою і найзрозумілішою формою для невеликого стартапу може бути реєстрація когось із його учасників як фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), яка зможе залучати інших ФОП для надання їй певних послуг. Цей спосіб структурування можливий, якщо стартап складається з невеликої групи людей, які разом щось створюють. Наприклад, дизайнер, декілька розробників, які разом намагаються щось створити. У такому форматі взаємовідносин зазвичай усі виконують як свою основну роботу, так і роботу бухгалтера і юриста, що часом призводить до плутанини з документацією. Друга найбільш поширена в Україні форма структурування – це створення товариства з обмеженою відповідальністю, де є наймані працівники, а також ФОП, які надають послуги такому товариству. Ризики такого структурування виникають у разі, якщо товариство залучає більшість людей як ФОП, тим самим намагаючись уникати податкового навантаження.

Не ідеєю єдиною

Інтелектуальна власність для технологічного стартапу є одним із найцінніших ресурсів, який необхідно вчасно реєструвати, щоб у майбутньому мати надійний механізм захисту від протиправних дій з боку третіх осіб, але, на жаль, не всі готові вкладати кошти в реєстрацію об'єктів інтелектуальної власності на перших етапах створення стартапу або просто про це не знають.

Зазвичай стартапи починають реєстрацію своїх об'єктів інтелектуальної власності з торговельних марок, а вже згодом – технологічні, ще й отримують сертифікати права власності на патент, винахід або корисну модель. Важливо пам'ятати, що отримання виключно українського свідоцтва на право власності будь-якого з об'єктів інтелектуальної власності буде недостатнім для захисту прав у всіх юрисдикціях, у яких стартап планує здійснювати діяльність, тому варто чітко розуміти, у яких країнах планується провадити бізнес, і здійснювати реєстрацію заздалегідь. Також варто перевіряти торговельні марки, перш ніж вкладати кошти у маркетинг і рекламні кампанії, оскільки досить часто трапляється, що торговельну марку уже хтось зареєстрував.

Не менш важливим питанням є врегулювання захисту конфіденційної інформації, ноу-хау та комерційної таємниці, які є в кожному стартапі і загалом притаманні кожному бізнесу, який створює новий продукт або змінює існуючі процеси. І захист переліченого вище потребує більших зусиль від компанії, оскільки не існує чіткого і зрозумілого підходу, як їх захищати. Підхід компанії Coca-Cola з її таємним рецептом напою, який п'ють люди в усьому світі, більше схожий на легенду, а не на сьогоднішню реальність, де можна втратити свою ідею й унікальність, просто взявши на роботу людину, яка зможе вкрасти ідею і реалізувати її швидше за сам стартап.

Також стартап, який має своїх розробників, повинен правильно врегульовувати й оформлювати передання майнових прав на створений код. Як не дивно, це є одним із найпріоритетніших юридичних питань для бізнесу, і має бути коректно оформлено із самого початку. Ризики з некоректно переданими майновими правами є досить високими.

Раніше власники стартапів мало зважали на майнові права і їх передання, але зараз спостерігається тенденція, коли власники не применшують важливість інтелектуальної власності і намагаються в договорах прописувати ці положення.

Комплаєнс?

Зазвичай бізнес на початкових етапах своєї діяльності не замислюється над тим, чому він має відповідати вимогам законодавства різних країн, де він планує здійснювати свою діяльність. Комплаєнс є питанням досить індивідуальним, і його зміст залежатиме від майбутньої діяльності стартапу, з ким і де планується вести бізнес: виключно з українськими контрагентами чи його діяльність планується на території Європи або США. Ні для кого не є секретом, що для банківських установ застосовується фінансовий комплаєнс, який необхідно пройти, щоб відкрити банківський рахунок. Водночас інші види комплаєнсу лише починають розвиватися в Україні, і стартапу варто враховувати, що потенційний інвестор може запросити документи на підтвердження того, що в компанії є належний захист даних, сплачуються податки тощо. Комплаєнс є об'єктивною необхідністю для бізнесу, важливою конкурентною перевагою будь-якої компанії, тому в його розвитку має бути зацікавлений сам стартап, щоб у майбутньому мінімізувати рівень можливих проблем і додаткової роботи.

Висновки

Отже, варто враховувати щонайменше ці чотири питання перед тим, як створювати свій бізнес. Не варто применшувати важливість юридичної складової створення стартапу, оскільки без належного й коректного структурування як самої компанії, так і взаємовідносин між сторонами в майбутньому можуть виникнути досить серйозні проблеми не тільки ззовні, такі як судові позови або податкова перевірка, а й внутрішні – руйнування компанії, відсутність чітко визначених обов'язків між членами команди тощо. Водночас інтелектуальна складова будь-якого стартапу є його основним ресурсом, який варто оберігати і не применшувати важливість вчасної реєстрації торговельних марок і патентів не лише в Україні, а й у всіх юрисдикціях, де планує здійснювати свою діяльність компанія. Комплаєнс як складний механізм потребує великої уваги і неможливий без зовнішніх юридичних радників, які зможуть проаналізувати ринки, де діятиме компанія, і надати ґрунтовний аналіз потенційних ризиків, пов'язаних із банківськими установами, органами контролю, захисту даних тощо.

Хоча, звісно, особливість захисту залежатиме від багатьох факторів. Неможливо однозначно сказати, що саме Memorandum of Cooperation або зареєстрована в США торговельна марка зможуть забезпечити стовідсотковий захист бізнесу. Лише комплексний підхід, який включатиме аналіз ринків, зовнішній/внутрішній юридичний супровід, та постійний перегляд взаємовідносин зможуть забезпечити належний захист стартапу.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua