Незабаром має розпочати роботу Вищий антикорупційний суд. Які кримінальні провадження потраплять на розгляд його суддів? Чи будуть справи, судовий розгляд яких уже розпочато, завершені у відповідних судах, чи будуть передані до ВАС? Як і коли це відбуватиметься? Спробуємо розібратися.

З огляду на рішення зборів Вищого антикорупційного суду, ухвалене 7 травня цього року, процес створення завершальної ланки антикорупційної реформи вийшов на фінішну пряму – початок роботи новоствореного суду заплановано на 5 вересня 2019 року.

Як бачимо, до цієї, без перебільшення, довгоочікуваної події залишилося не так вже й багато часу, особливо з огляду на масу невирішених питань – від працюючого у штатному режимі сайту відомства до вирішення низки організаційних питань роботи суду. Одними з найцікавіших і найсуперечливіших, принаймні для адвокатів та їх клієнтів у цій категорії справ, безумовно, є питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду та чи будуть передані на його розгляд кримінальні провадження, у яких судовий розгляд вже розпочався.

І якщо із предметною підсудністю все більш-менш зрозуміло (хоча спірних моментів теж залишається чимало), аби розібратися з другим питанням, доведеться проаналізувати не лише самі зміни в законодавстві, а й їх хронологію прийняття і набрання чинності, адже відповідь слід шукати в різних нормативно-правових актах, причому деякі новели достатньо "важко" прописано та ще й не набрали чинності. До того ж і законодавець не спрощує життя, приймаючи діаметрально протилежні рішення буквально протягом одного місяця.

Отже, предметну підсудність цього суду визначено шляхом доповнення Кримінального процесуального кодексу України відповідною статтею, а саме: згідно з підпунктом "ґ" підпункту 3 пункту 2 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" (далі – Закон № 2447), підписаного Президентом України 07.06.2018 і чинного з 14.06.2018 (та на момент написання цієї статті), КПК доповнюється статтею 33¹ такого змісту:

"Стаття 33¹. Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду

1. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206², 209, 211, 366¹ Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1 – 3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

2. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

3. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу)".

Відповідно до пункту 1 розділу VI Закону № 2447 ця норма набирає чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.

Норму прописано – здавалося б, усе, крапка. Проте юридичне суспільство таку норму не сприйняло однозначно, наразі існує чимало думок, заперечень, юридичних висновків¹ із посиланням на практику ЄСПЛ, правила законотворчої та нормопроектної техніки тощо щодо можливих тлумачень Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2447, основним лейтмотивом яких є те, що ВАС мають бути підсудні виключно кримінальні провадження, досудове розслідування в яких здійснювали детективи НАБУ відповідно до приписів частини п'ятої статті 216 КПК. Автори вважають, що "вихід за ці межі підсудності ВАС, які є безсумнівними, суперечитиме загальним засадам кримінального провадження й вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", та переконані в необхідності внесення законодавчих змін до частини першої статті 33¹ КПК, примітки до статті 45 КК, а також до статті 216 КПК.

Підпунктом "х" підпункту 3 пункту 2 розділу VI Закону № 2447  розділ XI "Перехідні положення" КПК доповнено пунктом 20² такого змісту:

"20². З дня початку роботи Вищого антикорупційного суду:

1) слідчі судді (крім слідчих суддів Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, а суди першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду) – обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та про звільнення від кримінальної відповідальності у зазначених кримінальних провадженнях. Такі клопотання та обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, Вищого антикорупційного суду;

2) клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, негайно передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду;

3) судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій та не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, продовжується у цих судах. Зазначені кримінальні провадження не можуть бути передані до Вищого антикорупційного суду;

4) суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) продовжують приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, розгляд яких розпочато у судах першої інстанції до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду".

Начебто все зрозуміло – кримінальні провадження, у яких судовий розгляд не завершено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, не можуть бути передані до Вищого антикорупційного суду, а їх розгляд продовжується у відповідних судах першої та/або апеляційної інстанцій.

Проте 12.07.2018, менше ніж через місяць із дня набрання чинності Законом № 2447, Президент підписує Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" (далі – Закон № 2509), який набрав чинності з 05.08.2018.

При цьому Законом № 2509 вносяться зміни не лише до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а й до деяких інших законодавчих актів, зокрема й до Закону № 2447.

Зокрема, підпунктом 9 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 2509 (до речі, цей підпункт також набирає чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду) підпункт "х" підпункту 3 пункту 2 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2447 викладається вже зовсім в іншій редакції:

"х) розділ XI "Перехідні положення" доповнити пунктом 20² такого змісту:

"20². З дня початку роботи Вищого антикорупційного суду:

1) слідчі судді (крім слідчих суддів Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, а суди першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду) – обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та про звільнення від кримінальної відповідальності у зазначених кримінальних провадженнях. Такі клопотання та обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, Вищого антикорупційного суду;

2) суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду;

3) клопотання у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду;

4) кримінальні провадження щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій яких не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку;

5) оскарження судових рішень, ухвалених до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснюється за правилами підсудності, передбаченими цим Кодексом;

6) заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, подаються до Вищого антикорупційного суду та розглядаються ним у встановленому порядку".

При цьому кримінальні провадження щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності Вищого антикорупційного суду, судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій яких не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.

Цілком очевидно, що судді Вищого антикорупційного суду розпочнуть розгляд отриманих кримінальних проваджень із самого початку, незалежно від стадії їх розгляду в судових інстанціях загальної юрисдикції. Так само очевидно, що суддям, які не завершили розгляд цих проваджень і готуються їх передавати до ВАС, немає особливого сенсу приймати якісь рішення у справах, та й взагалі, утрачається доцільність проведення судових засідань у таких кримінальних провадженнях. Отже, маємо дуже високу ймовірність виникнення добрячої піврічної паузи в усіх кримінальних провадженнях стосовно корупційних злочинів, підсудних Вищому антикорупційному суду. Та це лише одна з проблем.

Іще одним проблемним питанням я б назвав ситуацію з недотриманням підслідності цієї категорії досудових розслідувань. Така ситуація певною мірою віддзеркалює вищеозначену проблему предметної підсудності та є ще одним аргументом на користь позиції стосовно підсудності ВАС виключно кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснювали детективи НАБУ. Незважаючи на певний прогрес протягом останнього часу, на жаль, ще трапляються кримінальні провадження, досудове розслідування в яких здійснювалося завідомо неуповноваженими органами на порушення вимог статті 216 КПК. Ці та інші помилки, допущені під час досудового розслідування, зрештою зумовлюють об'єктивну необхідність визнання судом зібраних доказів у справі недопустимими на підставі частини першої статті 86 КПК і, як наслідок, з огляду на презумпцію невинуватості, призводять до визнання частини обвинувачення необґрунтованими чи взагалі ухвалення виправдувального вироку.

Передання подібних кримінальних проваджень (у яких досудове розслідування здійснювали інші органи, ніж детективи НАБУ, на порушення вимог ст. 216 КПК України) на розгляд Вищого антикорупційного суду може скомпрометувати цю установу ще на початку роботи, оскільки судовий орган, який має ставити крапку в корупційних злочинах, на який покладається чимало сподівань у боротьбі з корупцією, опиниться перед дилемою: спробувати виправдати сподівання й довіру суспільства та за будь-яких умов карати "корупціонерів", чи діяти за законом, визнаючи їх невинуватими не тому, що вони щось там вчинили чи не вчинили, а через недопустимість отриманих доказів, наражаючись при цьому на різку критику з боку громадськості та ЗМІ. Нехай несправедливу критику, але від цього не менш болючу і таку, що вкрай негативно відображатиметься на іміджі Вищого антикорупційного суду.

Хотілося б вірити, що здоровий глузд законодавця все ж таки переможе, і часу, що залишився до початку роботи ВАС, вистачить, аби не зробити "перший млинець нанівець" і дати можливість новоствореному суду почати з чистого аркушу, принаймні дуже на це сподіваюся. Це не та ситуація і не той рівень, коли через півроку-рік фраза "А я ж казав!" буде доречною...