Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Деякі зміни в житті забудовників із 1 вересня 2018 року
Максим Максименко, радник, AVELLUM Дарина Михайленко, юрист, AVELLUM

Плануй і забудовуй

1 вересня набувають чинності оновлені Державні будівельні норми Б.2.2-12:2018, які регулюють планування й забудову територій (далі – ДБН-2018). Їх прийнято на заміну ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (далі – ДБН-1992), ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень, ДБН Б.2.4-3-95 Генеральні плани сільськогосподарських підприємств, ДБН Б.2.4-4-97 Планування та забудова сільських поселень. Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств, ДБН Б.1-2-95 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження комплексних схем транспорту для міст України, СНиП ІІ-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий".

ДБН-2018, зокрема:

– визначають показники граничної щільності населення: якщо в ДБН-1992 щільність населення визначалася в межах 180 – 450 осіб/га і могла перевищувати показник у 450 осіб/га в разі певного обґрунтування, то ДБН-2018 установлює мінімальний поріг щільності 150 осіб/га, а максимальний дозволяє збільшувати не більше ніж на 20 % за наявності чітко визначених цими ДБН умов1;

– установлюють максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки залежно від висотності будівлі, а саме: 50 % – у разі забудови в 3 поверхи, 45 % – 4 – 5 поверхів, 40 % – 6 – 8 поверхів, 35 % – 9 – 10 поверхів, 30 % – 11 поверхів і вище2;

– деталізують нормативні обмеження під час планування територій житлової забудови кварталами, зокрема норми про проїзд спецтехніки, вимоги до паркінгу, заборону на зберігання засобів автотранспорту на відкритих автостоянках у середині кварталу3.

1 Пункт 6.1.16 ДБН-2018.

2 Пункт 6.1.14 ДБН-2018.

3 Пункт 6.1.7 ДБН-2018.

Колір в кінці тунелю

До 1 вересня законодавство передбачає регулювання будівництва шляхом визначення в містобудівній документації червоних ліній і ліній регулювання будівництва4. На додаток до зазначених обмежень ДБН-2018 передбачають блакитні, зелені та жовті лінії.

Блакитні лінії обмежуватимуть висоту й силует забудови і спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови5. Зелені лінії обмежуватимуть розміщення об'єктів у межах усіх озеленених територій загального користування, рекреаційних лісів і лісопарків (існуючих і тих, що резервуються), об'єктів природно-заповідного фонду, зон охоронюваного ландшафту6. Жовті лінії стануть обмеженнями зон можливих завалів житлових, громадських, промислових та інших будівель і споруд, розташованих уздовж магістральних вулиць сталого функціонування, якими проводиться евакуація населення категорованих міст в особливий період і підтримується транспортне забезпечення виконання рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт7.

4 Частина 4 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі – Закон про регулювання містобудівної діяльності).

5 Пункт 3.8 ДБН-2018.

6 Пункт 3.21 ДБН-2018.

7 Пункт 3.19 ДБН-2018.

Разом з тим максимально допустима висота (поверховість) житлової забудови залежить від чисельності населення та класифікації населеного пункту8.

Наприклад, у сільських населених пунктах чисельністю понад 1 тис. осіб дозволяється садибна забудова та будівництво багатоквартирних житлових будинків висотою до 12 метрів (до 4 поверхів включно), а в містах чисельністю понад 100 тис. осіб висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється документацією з просторового планування.

З огляду на те, що нормативи стосовно висотності, за винятком забудови міст чисельністю понад 100 тис. осіб9, для населених пунктів меншою чисельністю вже встановлено ДБН-2018, на практиці може виникнути протиріччя між ДБН-2018 і містобудівною документацією.

З одного боку, затвердження сільською радою містобудівної документації, що передбачає обмеження висотності забудови до 3 поверхів, формально відповідає ДБН-2018. З іншого – бажання забудовника звести в такому селі будівлю висотою 4 поверхи укладається в межі, передбачені ДБН-2018, але суперечитиме містобудівній документації.

На перший погляд може видатися, що це колізія, яку можна вирішити за ієрархічним принципом, однак ДБН і рішення органів місцевого самоврядування про затвердження містобудівної документації є актами, що не зіставляються між собою за юридичною силою.

До того ж прийняття рішень з питань планування і забудови територій є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів у межах визначених законом повноважень10 і відповідно до ДБН11.

Також не виключено спроби вирішити зазначене вище питання смисловим способом усунення колізій, а саме шляхом визначення будь-якої зі згаданих норм12 як спеціальної.

8 Пункт 6.1.3 ДБН-2018.

9 Установлюється містобудівною документацією шляхом визначення блакитних ліній згідно з пунктом 5.1.5 ДБН-2018.

10 Частина 3 ст. 8 Закону про регулювання містобудівної діяльності.

11 Пункт 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 р. № 197; ч. 3 ст. 16 Закону про регулювання містобудівної діяльності.

12 Норми ДБН-2018 або норми в рішенні органу місцевого самоврядування, яким затверджено містобудівну документацію.

Однак під конкуренцією норм розуміється ситуація, у якій на застосування до такого конкретного випадку претендує дві чи більше норми, і при цьому вони збігаються або розходяться за змістом. Зважаючи на те, що норми по-різному регулюють ті самі правовідносини в ситуації, що аналізується, такий спосіб вирішення колізії не застосовується.

У цьому випадку йдеться про делегування Міністерством регіонального будівництва та житлово-комунального господарства України органу місцевого самоврядування функції щодо встановлення висотності житлової забудови під час затвердження містобудівної документації13.

Отже, ДБН-2018 передбачають межі обмежень, які органи місцевого самоврядування можуть установити шляхом затвердження містобудівної документації, а значить колізія норм у цьому випадку відсутня.

Назад у майбутнє

Крім того, однією з проблем, яка може виникнути після набрання чинності ДБН-2018, є протиріччя між проектною документацією на будівництво об'єкта (далі – Проект), розробленою відповідно до ДБН-1992, та ДБН-2018. Проект розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил14. Тобто Проект має відповідати одночасно і ДБН-2018, і містобудівній документації, яку було розроблено відповідно до ДБН-1992.

Законодавство передбачає однією з підстав для відмови у видачі сертифіката про готовність об'єкта до експлуатації невідповідність об'єкта Проекту або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Таким чином, після набрання чинності ДБН-2018 збудований об'єкт може продовжувати відповідати Проекту, розробленому на підставі містобудівної документації та ДБН-1992, але вже не відповідати положенням ДБН-2018.

Наприклад, якщо збудований об'єкт житлової забудови розташований у сільському населеному пункті чисельністю понад 1 тис. осіб і налічує 10 поверхів, то з'являється ризик відмови у видачі сертифіката про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки гранична висота такого об'єкта з 1 вересня не зможе перевищувати 4 поверхи.

Правильне правозастосування в такому разі ґрунтується на принципі, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі15. Відповідно до зазначеного принципу дії нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона розпочинається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тлумачення цієї статті міститься в рішеннях Конституційного Суду України, згідно з підходом якого суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання актом чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи16.

Цей підхід розділяє Мінрегіон17, указуючи, що відповідно до п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація на об'єкти будівництва, збудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв'язку з прийняттям нових нормативних актів, за винятком випадків, коли таке коригування обумовлено підвищенням у нових нормативних актах таких вимог безпеки: забезпечення механічної опори та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежної безпеки, енергоефективності об'єкта та доступності для мобільних груп населення. Зазначений виняток не застосовується до об'єктів будівництва, спорудження яких здійснюється в строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.

Таким чином, з моменту набрання чинності ДБН-2018 невідповідність їх положенням характеристик об'єкта, побудованого згідно з містобудівною документацією та Проектом, прийнятими й затвердженими на підставі ДБН-1992, не є порушенням будівельного законодавства та підставою для відмови у прийнятті об'єкта в експлуатацію.

Висновки

Незалежно від того, якою буде практика застосування положень ДБН-2018, убачається, що правильніше в разі прийняття нових актів не створювати колізії з уже існуючими положеннями законодавства.

Цього можна досягти проведенням реальної оцінки впливу проекту акта на правовідносини, що регулюються, більш комплексним підходом до нормотворчості (включаючи внесення необхідних змін до існуючих актів). І, звісно ж, не варто забувати про належний рівень нормотворчої техніки.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua