Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ФГВФО визнав правочин нікчемним? Суд не допоможе
Марія Макарова, ЮРИСТ&ЗАКОН

Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі – Закон) зобов'язує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) максимально забезпечити збереження активів неплатоспроможного банку в процесі його виведення з ринку. З цією метою Фонд в особі його уповноваженої особи, якій делегуються повноваження тимчасового адміністратора, крім того, зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів, укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації, на предмет наявності підстав їх нікчемності.

Так, зважаючи на положення ст. 38 Закону, Фонд виявляє нікчемні правочини банку, повідомляє про це його контрагентів і вживає заходів для витребування майна (коштів) банку, переданого за такими договорами. Водночас ч. 5 зазначеної статті прямо зобов'язує кредитора повернути банку все одержане від нього за такими правочинами.

Оскаржити подібну "несправедливість" кредиторові буде непросто – наказ уповноваженої особи Фонду про визнання договору нікчемним не може бути визнаний недійсним у судовому порядку. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 910/12294/16.

Про справу № 910/12294/16

ТОВ (позивач) подало позов до Банку (відповідач) і просило Cуд:

– визнати недійсним односторонній правочин Банку, оформлений наказом уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними договорів;

– визнати недійсним сам наказ у частині визнання нікчемними договорів;

– визнати відсутнім право Банку вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності договорів, які визнані нікчемними.

Господарські суди всіх трьох інстанцій, дійшовши висновку про відсутність у спірних договорах ознак нікчемності, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону, позовні вимоги задовольнили.

Банк був не згоден, зазначені рішення просив скасувати, обґрунтовуючи свою позицію тим, що:

– він не є належним відповідачем у справі, а таким повинен бути Фонд;

– спірні правовідносини є публічно-правовими, а тому справа підвідомча адміністративним судам;

– наказ Фонду – не односторонній правочин, а правовий акт індивідуальної дії.

Позиція Великої Палати ВС

1. Спір має розглядатися в порядку господарського судочинства. ВС зазначив, що Фонд загалом не є органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів і виведення неплатоспроможних банків із ринку. Фонд бере участь у правовідносинах одночасно в різних статусах: і як орган, що ухвалює обов'язкові для банків рішення, і як орган, який здійснює повноваження з управління банком.

У процесі проведення внутрішньої перевірки, результатом якої є наказ про визнання правочину банку нікчемним, уповноважена особа діє саме як орган управління банком у межах повноважень Фонду. А отже, такий спір не є публічно-правовим.

2. Банк є належним відповідачем у справі. У процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, до моменту державної реєстрації його припинення такий банк зберігає правосуб'єктність і може бути учасником правовідносин. При цьому від імені банку діє уповноважена особа Фонду, яка виконує функції керівника (виконавчого органу). Сама ж уповноважена особа, як і Фонд, самостійних прав та обов'язків у процесі таких правовідносин не набуває.

3. Наказ Фонду є внутрішнім розпорядчим документом банку. Ані Фонд, ані його уповноважена особа, ані сам банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Вони лише виявляють і фіксують у відповідному наказі ті, які є нікчемними виходячи з приписів закону. Такий наказ не породжує жодних цивільних прав та обов'язків, наслідки недійсності зазначених у ньому правочинів настають з огляду на вимоги закону, а не на підставі самого наказу. Відповідно, його не можна вважати одностороннім правочином.

Наказ Фонду є обов'язковим для виконання лише працівниками банку й не містить будь-яких приписів, адресованих третім особам, у тому числі й контрагентам банку. Щодо обов'язку добровільно повернути майно, одержане за нікчемним правочином, то він виникає не на підставі наказу, а з огляду на закон (ч. 1 ст. 216 ЦК). Якщо ж сторона договору не згодна з правовою оцінкою правочину як нікчемного, то примусове повернення передбачає необхідність для банку звернення до суду про застосування наслідків нікчемного правочину, що жодним чином не порушує прав його контрагента.

ВИСНОВОК:

Отже, з усього викладеного вище можна зробити такі висновки:

1. Наказ уповноваженої особи Фонду про визнання договору, укладеного банком, нікчемним не може бути визнаний недійсним у судовому порядку. Навіть якщо в спірних договорах ознак нікчемності не виявляється, сам факт визнання їх такими прав другої сторони не порушує, оскільки жодних обов'язків для третіх осіб не породжує.

2. Водночас обов'язок повернути все одержане за нікчемним договором виникає. Виникає не на підставі наказу Фонду (який жодних управлінських функцій стосовно контрагента банку не виконує), а з огляду на вимоги закону. (Хоча на суть самого обов'язку це не впливає.)

3. Якщо контрагент банку не згоден із правовою оцінкою правочину як нікчемного, то він закономірно не стане виконувати приписи ч. 5 ст. 38 Закону. А банк має право звернутися до суду про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Відповідно, у межах цього процесу відповідач зможе порушити питання про дійсність спірного правочину.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua