Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Розкриття бенефіціарних власників: формальністю на формальність
Андрій Свінцицький, керуючий партнер, АО "Letrado"

25 травня 2015 року минає строк, відведений Законом України від 14.10.2014 № 1701-VII на розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (вигодоодержувачів) юридичних осіб.

До цієї дати усі раніше зареєстровані юридичні особи, незалежно від того, хто є їхніми засновниками (фізичні чи юридичні особи), зобов'язані подати державному реєстратору відомості про кінцевих бенефіціарних власників (вигодоодержувачів). Тобто про фізичних осіб, які мають вирішальний вплив на управління чи господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб.

До закінчення зазначеного строку залишилося всього нічого, але для багатьох зміст розкриття інформації про бенефіціарів і, головне, наслідки нерозкриття такої інформації залишаються незрозумілими, а деякі й зовсім про таке не чули. Тому в нашій статті ми спробуємо нагадати про необхідність вчинення таких дій, а також з'ясувати те, для чого це потрібно, до чого призведе і яких проблем можуть чекати ті, хто не розкриє інформацію про бенефіціарів у встановлений строк.

Піддослідний кролик?

Висунувши вимогу до юридичних осіб розкрити їхніх бенефіціарних власників, внісши відповідну інформацію до ЄДР, уряд Арсенія Яценюка тим самим формально зробив Україну однією з перших країн, у яких було реалізовано таку вимогу FATF.

У всякому разі, у ЄС розкриття подібного роду інформації шляхом створення публічного реєстру бенефіціарних власників компаній поки що перебуває тільки на стадії проекту (щоправда, уже попередньо схваленого Європарламентом). Згідно з проектом "Четвертої антивідмивної директиви" (Fourth Anti-Money Laundering Directive) країни ЄС повинні будуть уносити до публічно доступних реєстрів інформацію про бенефіціарних власників компаній, трастів і приватних фондів. При цьому доступ до публічної бази даних передбачатиме попередню ідентифікацію особи, яка цікавиться цією інформацією.

Україна стала однією з перших країн, де було впроваджено вимогу FATF про розкриття бенефіціарних власників.

У США обговорення нового закону про прозорість бенефіціарних власників компаній (Incorporation Transparency and Law Enforcement Assistance Act) триває із серпня 2013 року. Цей проект потребує від влади штатів створення системи ідентифікації осіб, які засновують корпоративні структури. Тобто шляхом внесення до місцевого реєстру імені бенефіціарного власника компанії під час її реєстрації. Разом з тим робити такі реєстри публічно доступними поки що не планується.

У Великобританії ідея створення публічно доступного реєстру, що містить інформацію про бенефіціарних власників компаній, обговорюється з червня 2014 року.

В Україні багато часу на обговорення витрачати не стали: 30.09.2014 року уряд зареєстрував відповідний законопроект у Верховній Раді. Через тиждень, 07.10.2014 року, щоправда, замінив його. Це, утім, не перешкодило того самого дня прийняти його за основу, а ще через тиждень – у цілому. У результаті 24.10.2014 р. документ було підписано Президентом і опубліковано, а через місяць, 25.11.2014 року, він набув чинності. Тобто на процедуру обговорення та прийняття знадобилося не більше місяця, а на впровадження в життя – ще місяць (на практиці, щоправда, процес впровадження розтягнувся на значно більший строк).

При цьому Україна обрала найпрогресивніший шлях: внесення інформації про бенефіціарних власників у вже існуючий публічний реєстр – ЄДР. Причому ця вимога стосується не тільки новостворених юридичних осіб, а й раніше створених, яким на розкриття інформації про бенефіціарів Закон від 14.10.2014 № 1701-VII відвів шість місяців.

За неподання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи Законом від 14.10.2014 № 1701-VII передбачено чималий адміністративний штраф – від 5100 до 8500 грн. (від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів). Повноваження щодо складання адміністративних протоколів про такого роду порушення надано уповноваженим особам суб'єктів державного фінансового моніторингу. Тобто особам, відповідальним за фінмоніторинг у НБУ, Держфінмоніторингу, Мін'юсті, Мінекономіки, НКРЗІ, НКЦПФР і Нацкомфінпослуг. Розглядати ж справи про такі адміністративні правопорушення на підставі відповідних адмінпротоколів будуть місцеві суди.

За неподання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи передбачено штраф у розмірі від 5100 до 8500 грн.

Щоправда, як вказані вище особи виявлятимуть факт неподання юридичними особами держреєстраторам інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), поки що не зрозуміло. Імовірно, держава сподівається, що вони зможуть одержувати відповідну інформацію від банків, страхових компаній, кредитних спілок, учасників фондового ринку, нотаріусів та інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ).

Для цього від останніх вимагають при встановленні ділових зв'язків з усіма клієнтами, виникненні підозри, проведенні фінансової операції, що підлягає фінмоніторингу, а також при проведенні разової фінансової операції без установлення ділових відносин з клієнтом на суму, що перевищує еквівалент 150000 грн., здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів. Під час такої ідентифікації та верифікації згідно зі ст. 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Закон № 1702-VII) юридичного СПФМ потрібно буде встановлювати в тому числі дані, які дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Якщо одержати дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, неможливо, СФМП відповідно до вимог ст. 10 Закону № 1702-VII зобов'язані відмовитися від установлення (підтримки) ділових відносин (у тому числі, шляхом розірвання ділових відносин) або від проведення фінансової операції.

Невнесення юридичною особою до ЄДР інформації про бенефіціарів загрожує блокуванням його фінансових операцій.

Таким чином, якщо юридична особа до 25 травня 2015 року не подасть держреєстратору інформацію про своїх бенефіціарів, то вже наступного дня в неї можуть виникнути проблеми зі здійсненням банківських та інших фінансових операцій. Без подання цих даних у юрособи можуть бути проблеми з одержанням банківських, фінансових, страхових, нотаріальних, адвокатських і деяких інших послуг. Більше того, договори, за якими вже надаються такі послуги, можуть бути розірвані СПФМ у зв'язку з вимогами ст. 10 Закону № 1702-VII.

Експеримент не вдасться?

Утім, незважаючи на всі зусилля влади, які активно підштовхують до внесення юридичними особами інформації про бенефіціарів, дізнатися інформацію про реальних вигодоодержувачів держава навряд чи зможе.

Власне, проблеми з упровадженням системи розкриття бенефіціарних власників підприємств, викликані переважно поспішністю дій уряду, виникли відразу після прийняття Закону від 14.10.2014 № 1701-VII. По-перше, через неузгодженість використаної в ньому термінології з термінологією інших законодавчих актів. По-друге, через неготовність до цієї процедури держреєстраторів.

Так, поняття кінцевого вигодоодержувача, що містилося в початковій редакції Закону від 14.10.2014 № 1701-VII, суперечило положенням Закону № 1702-VII, у якому було поняття "кінцевого бенефіціарного власника (контролера)". Урешті-решт, у лютому 2015 року Раді довелося вносити зміни до законодавства, уніфікуючи термінологію: тепер потрібно розкривати саме бенефіціарного власника (контролера), а не вигодоодержувача.

Ці пертурбації не могли не позначитися на роботі держреєстраторів. Спочатку вони не могли приймати інформацію про бенефіціарів через відсутність порядку розкриття такої інформації, потім – через відсутність затверджених Мін'юстом форм реєстраційних карток, які б давали можливість розкрити таку інформацію. Коли ж форми карток з'явилися та чимало юросіб подали інформацію про вигодоодержувачів, виявилося, що замість вигодоодержувачів потрібно розкривати бенефіціарних власників (хоча це, по суті, те саме). Тож Мін'юсту довелося затверджувати нові реєстраційні картки, форми яких набули чинності лише 5 травня 2015 року.

Отож, хоч і з неабияким запізненням, але система запрацювала. Після 5 травня 2015 року наплив бажаючих подати реєстраторам інформацію про бенефіціарів став значним, що, природно, вилилось у величезні черги.

Але як би держава методом батога не намагалася змусити юридичних осіб розкрити інформацію про бенефіціарних власників, насправді їй це навряд чи вдасться. Звичайно, більшість юридичних осіб (хто встигне – до 25 травня, хто не встигне – пізніше), аби уникнути перерахованих вище проблем, все-таки подасть держреєстраторам форму-4 з інформацією про бенефіціарів, формально виконавши вимоги Закону від 14.10.2014 № 1701-VII. От тільки навряд чи ця інформація відповідатиме дійсності.

Адже ж нічого не заважає вказати бенефіціарами тих учасників компаній, які володіють частками (акціями) в розмірі 25 % і більше. Перевірити те, є ці особи реальними вигодоодержувачами від діяльності юрособи чи ні, держава навряд чи зможе. Тим паче, жодної відповідальності за подання недостовірної інформації про бенефіціарів законодавством не встановлено.

Водночас жодних позитивних стимулів, які б спонукали підприємства сумлінно виконати свій обов'язок щодо розкриття бенефіціарів (наприклад, можливість подання бенефіціаром позовів від імені компанії), держава не встановила.

ВИСНОВОК:

У цілому Україна формально виконала одну з новітніх вимог FATF і зобов'язала всіх юридичних осіб розкрити інформацію про своїх бенефіціарів, подавши відповідну інформацію держреєстратору. Причому зробила таку інформацію публічною та навіть установила серйозні негативні наслідки для тих, хто не виконає цю вимогу.

Але бізнес зі свого боку може відповісти державі не менш формально, указавши бенефіціарами тих осіб, які номінально і є його учасниками (акціонерами). Ризики негативних наслідків у цьому випадку на сьогодні мінімальні.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua