Як відомо, згідно з офіційною позицією України та Генеральної Асамблеї ООН¹ Крим є тимчасово окупованою територією України, на якій продовжують діяти вимоги законодавства України².

27.09.2014 р. набрав чинності Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014 № 1636-VII (далі - Закон України про ВЕЗ), що передбачає створення вільної економічної зони "Крим" (далі - ВЕЗ "Крим") на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

На підставі Закону України про ВЕЗ створюється вільна економічна зона "Крим", яка повинна діяти 10 повних календарних років (тобто до 27.09.2024). Межа між територією ВЕЗ "Крим" і материковою територією України проходить по лінії сухопутного адміністративного кордону між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю. Відповідно, на адміністративному кордоні ВЕЗ "Крим" передбачається створення зон митного контролю.

Закон України про ВЕЗ передбачає загальні правила на весь термін дії ВЕЗ "Крим" та деякі відмінності в регулюванні правового режиму на період тимчасової окупації території Криму.

Термін дії ВЕЗ "Крим" може бути продовжено або скорочено окремими законом України. При цьому завершення режиму тимчасової окупації території Криму не є підставою для припинення дії ВЕЗ "Крим".

Створення ВЕЗ "Крим" передбачає спеціальний правовий режим економічної діяльності у ВЕЗ "Крим", у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України.

Згідно із Законом України про ВЕЗ на період тимчасової окупації постачання товарів із Криму на територію України здійснюються в митному режимі імпорту, а з території материкової України до Криму - в режимі експорту. При цьому до ввезення товарів із Криму застосовуються норми законодавства про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний контроль, інші заходи тарифного та нетарифного регулювання.

Слід зазначити, що наразі єдиним законним пунктом пропуску до ВЕЗ "Крим" є контрольний пункт на адміністративному кордоні між материковою Україною та ВЕЗ "Крим", де і здійснюватимуться митні формальності. Це означає, що будь-які постачання до Криму або із Криму, які проводитимуться через інші шляхи (порти, аеропорти), можуть розцінюватися українськими контролюючими органами як порушення митних правил з відповідними наслідками, доти, доки і якщо не буде створено відповідних контрольних пунктів у інших місцях.

Протягом тимчасової окупації Криму з метою здійснення митних формальностей нерезидентами визнаються:

- юридичні особи (і їхні відокремлені підрозділи) з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України (тобто на Кримському півострові);

- фізичні особи (іноземці, особи без громадянства, громадяни України), які мають місце проживання на тимчасово окупованій території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на іншій (тобто материковій) території України.

З метою оподаткування Закон України про ВЕЗ також визначає статус податкової резидентності фізичних та юридичних осіб (їхніх відокремлених підрозділів) залежно від податкової адреси таких осіб:

- у разі перебування податкової адреси (місця проживання) на території ВЕЗ "Крим" така особа прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента;

- у разі перебування податкової адреси (місця проживання) на іншій території України така особа прирівнюється з метою оподаткування до резидента.

Згідно із Законом України про ВЕЗ постачання товарів і послуг на (з) територію(ї) ВЕЗ "Крим" підпадає під регулювання:

- Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму";

- Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

Такі постачання не підпадають під норми міжнародних угод (договорів), що регулюють питання міжнародного обігу товарів, зокрема (але не винятково) про зони вільної торгівлі, або укладених у рамках ГАТТ (СОТ).

Згідно із Законом України про ВЕЗ для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб'єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ "Крим" та іншими суб'єктами господарської діяльності, є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

При цьому під час тимчасової окупації Криму Закон України про ВЕЗ передбачає такі особливості укладення договорів, розгляду спорів та підтвердження обставин форс-мажору:

- суб'єкти господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ "Крим" і суб'єкти господарської діяльності з місцем знаходження (місцем проживання) на іншій території України повинні укладати договори на основі використання норм права України;

- спори між такими суб'єктами господарської діяльності, не врегульовані шляхом переговорів, підлягають розгляду судами України або, за домовленістю сторін, Міжнародним комерційним арбітражним судом і Морською арбітражною комісією Торгово-промислової палати України;

- торгово-промислові палати України уповноважені підтверджувати наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) відповідно до умов договорів між такими суб'єктами господарської діяльності, якщо інший порядок підтвердження наявності таких обставин непереборної сили (форс-мажору) не встановлено міжнародним договором України.

Таким чином, згідно із Законом України про ВЕЗ комерційні відносини між підприємствами материкової України та Криму оформлюються договорами, які прирівнюються до зовнішньоекономічних контрактів. У зв'язку з цим у подібних договорах необхідно враховувати всі положення, які зазвичай включаються до контрактів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, і приводити їх у відповідність із матеріальним правом України. Очевидно, що такий підхід може бути неприйнятним для тих кримських підприємств, які змінили свій правовий статус на підприємства за російським законодавством.

Таким чином, з практичної точки зору постачання товарів до Криму / із Криму на підставі прямих договорів із кримськими підприємствами є надзвичайно складним, і, скоріше за все, українському бізнесу доведеться шукати альтернативні рішення. 

Слід також взяти до уваги, що в певних випадках протягом тимчасової окупації Криму Кабінет Міністрів України має право на певний час обмежити постачання окремих товарів та/або під окремими (усіма) митними режимами з материкової території України на територію Криму (і навпаки: із Криму - на материкову частину України).

Згідно із Законом України про ВЕЗ на території ВЕЗ "Крим" може застосовуватися мультивалютний режим, за яким у якості оплати вартості товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) у межах ВЕЗ "Крим", приймається як гривня, так і валюти іноземних держав, включені НБУ до 1 - 2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів, до яких належать, у тому числі, євро, долар, швейцарський франк і британський фунт. При цьому такі операції не потребують індивідуальної ліцензії НБУ.

Будь-які безготівкові платежі (перекази) з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України або з іншої території України на територію ВЕЗ "Крим" здійснюються винятково в гривні або у вільно конвертованій валюті. Особливості режиму таких платежів (переказів) повинні встановлюватися Національним банком України.

Слід зазначити, що в цей час залишається в силі заборона НБУ на встановлення кореспондентських відносин з банками, що працюють у Криму. Таким чином, з практичної точки зору ситуація з розрахунками не змінилася: розрахунки із кримськими суб'єктами можна здійснювати тільки через ті російські банки, у яких немає відділень у Криму. Не виключено, однак, що у світлі прийняття Закону України про ВЕЗ НБУ відрегулює це питання по-новому.

Це є додатковим чинником, що ускладнює взаємини українських компаній з підприємствами в Криму.

Незважаючи на офіційну позицію України, згідно з якою Крим - невід'ємна частина України, наразі в Криму вже діє низка органів, що належать до системи державних органів Російської Федерації (далі - РФ), зокрема:

- Міжрегіональне управління Росспоживнагляду в Республіці Крим і місті федерального значення Севастополі;

- Кримська та Севастопольська митниці в складі Федеральної митної служби РФ;

- Територіальні відділення Федеральної податкової служби РФ, а також Міжрегіональна інспекція Федеральної податкової служби Кримського федерального округу;

- Територіальні відділення управлінь Федеральної антимонопольної служби в Росії в Республіці Крим і місті Севастополі і т. д.

Так, згідно з офіційною позицією РФ із 18.03.2014 м. Крим і Севастополь є суб'єктами Російської Федерації як республіка й місто федерального значення відповідно³.

Таким чином, з одного боку, згідно з офіційною позицією української влади Крим залишається частиною України і, відповідно, на його території продовжує діяти законодавство України.

Одночасно, з іншого боку, російська влада вважає Крим територією Російської Федерації, де з 21.03.2014 діє законодавство Росії, якщо інше не передбачено законом РФ "Про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів - Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя".

Крім того, 17.03.2014 уряд Криму встановив, що на території Республіки Крим не застосовується законодавство України, не виконуються рішення Верховної Ради України й інших державних органів України, прийняті після 21 лютого 2014 року⁴.

Слід також зазначити, що Міністерство економічного розвитку Російської Федерації вже розробило проект закону "Про розвиток Кримського федерального округу та вільної економічної зони на території Республіки Крим і міста федерального значення Севастополь" (далі - Проект Закону РФ про ВЕЗ), який передбачає інші умови створення вільної економічної зони в Криму (на 25 років) на підставі російського законодавства. Серед іншого, Проект Закону РФ про ВЕЗ торкається низки питань, у тому числі податкових, трудових, міграційних, корпоративних, а також питань торгівлі та нерухомості.

Враховуючи неоднозначність правового режиму Криму, а також одночасне поширення на територію Криму юрисдикції України та Російської Федерації, у Криму фактично діють нормативні акти трьох правопорядків (України, Росії та Криму), що перебувають у колізії між собою, тому що вони не можуть одночасно застосовуватися до тих самих правовідносин.

У зв'язку з фізичною та адміністративною окупацією Кримського півострова російськими державними структурами при плануванні провадження господарської діяльності, пов'язаної з територією Криму, ми рекомендуємо:

1) враховувати, окрім вимог законодавства України, також правове регулювання, розповсюджуване Російською Федерацією на територію Кримського півострова (як законодавство РФ, так і Митного Союзу), яке може бути застосовано владою РФ на практиці, а також локальні акти Криму;

2) розробити кілька можливих схем ведення бізнесу, пов'язаного із Кримом;

3) вибрати найбільш оптимальну та безпечну (з юридичної точки зору) бізнес-схему та бути готовими змінити її (перейти на нову) у разі зміни правового поля або позиції органів влади двох країн.