Із початку повномасштабного російського наступу в Україні громадянське суспільство стикнулося з надзвичайними викликами і завданнями, які необхідно вирішувати в умовах шаленої напруги й невизначеності. Завдяки багатьом небайдужим і активним людям уже в перші місяці війни стихійно сформовано величезний потужний громадянський фронт, який усіма можливими способами допомагає мінімізувати негативні наслідки війни, закриває життєво важливі запити військових, допомагає людям, які постраждали.

Одним із найефективніших і найпоширеніших організаційно-правових способів об'єднання людського потенціалу під час війни є громадське об'єднання. Офіційно зареєстрована організація, безумовно, має переваги, отримує більше довіри й підтримки, у тому числі від міжнародних меценатів, ніж поодинокі групи активістів або волонтерів. Активність створення громадських організацій актуалізує тему нормативного врегулювання цього питання, адже держава постійно вносить зміни до законодавства, намагаючись адаптувати його до реалій війни.

Тож метою цієї статті є огляд особливостей створення громадських об'єднань, актуальних саме на час підготовки цього тексту (листопад 2022 р.).

Нормативна база

Законом, який визначає правові засади створення, права та гарантії діяльності громадських об'єднань, є спеціальний Закон України "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 р. № 4572-VI (далі – Закон про ГО).

Основні процедури реєстрації громадських об'єднань регулюють положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі – Закон про державну реєстрацію).

26 вересня 2022 року набули чинності останні зміни до Закону про державну реєстрацію, прийняті Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12.05.2022 р. № 2255-IX (далі – Закон № 2255).

Порядок підготовки та оформлення рішень про державну реєстрацію громадських об'єднань визначає Міністерство юстиції України, зокрема наказом "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи" від 09.02.2016 р. № 359/5 (далі – Наказ № 359/5).

Крім того, на період дії воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування особливості реєстрації громадських об'єднань деталізує постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (зі змінами, внесеними постановами КМУ від 24.03.2022 р. № 364; від 19.04.2022 р. № 480; від 24.06.2022 р. № 719; від 10.09.2022 р. № 1012; далі – Постанова № 209).

Правові поняття

Для початку визначимось із правовою термінологією з цього питання, бо в законодавстві застосовують декілька понять, які необхідно розрізняти: "громадське формування", "громадське об'єднання", "громадська організація", "громадська спілка".

Громадське формування – це найбільш загальне поняття, яким охоплюються всі інститути громадянського суспільства. Визначення цього поняття наведено в пункті 3 частини 1 статті 1 Закону про державну реєстрацію, який до переліку громадських формувань окрім громадських об'єднань також відносить політичні партії, професійні спілки, їх об'єднання, творчі спілки, постійно діючі третейські суди та інші.

Громадське об'єднання – це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (далі – ГО).

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація – це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є тільки фізичні особи.

Громадська спілка – це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Кількість засновників ГО не може бути меншою ніж дві особи.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

ГО зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Лише ГО зі статусом юридичної особи має право залучати кошти на свою діяльність, у тому числі у формі благодійних внесків.

Основні етапи створення громадських об'єднань в Україні

Порядок створення ГО, його етапність і перелік необхідних документів залишилися незмінними, проте на період воєнного стану законодавство запроваджує певні особливості, які необхідно відстежувати в часі.

Етап 1. Проведення установчих зборів засновників ГО

Утворення громадського об'єднання відбувається на установчих зборах, під час яких засновники висловлюють своє бажання створити громадське об'єднання, визначають назву, мету і цілі його діяльності, а також організаційно-правову форму, обирають адресу, керівника та керівні органи майбутнього об'єднання, визначають особу, яка матиме повноваження на здійснення реєстраційних дій.

ЗАСНОВНИКИ ГО

Для створення нового ГО повинно бути щонайменше 2 засновники.

Засновниками громадської організації можуть бути фізичні особи, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а щодо молодіжної та дитячої громадської організації – 14 років.

Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення.

НАЙМЕНУВАННЯ ГО

Найменування громадського об'єднання визначають рішенням установчих зборів під час його утворення, воно складається з двох частин – загальної та власної назв. У загальній назві зазначають організаційно-правову форму громадського об'єднання ("громадська організація", "громадська спілка").

Загальні вимоги до найменування юридичної особи передбачено статтею 16 Закону про державну реєстрацію.

Спеціальні вимоги до найменування громадського об'єднання регулює стаття 10 Закону про ГО.

Крім того, звертаємо вашу увагу на те, що вичерпний перелік розділових знаків і символів, які дозволено використовувати під час написання найменування громадського об'єднання, передбачено Вимогами щодо написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. № 368/5.

СИМВОЛІКА ГО

Громадська організація зі статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), що підлягають реєстрації.

Символіка не повинна відтворювати державні символи України або інших держав, державних органів або органів місцевого самоврядування, а також інші символи і знаки, використання яких обмежено законом.

Рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, її зображення та опис. Опис символіки повинен містити інформацію про кольори, масштаби та пропорції елементів символіки. Зображення символіки повинно містити повне або скорочене найменування громадського об'єднання.

РІШЕННЯ ЗАСНОВНИКІВ ПРО СТВОРЕННЯ ГО

За результатами установчих зборів громадської організації оформлюють протокол, який підписують головуючий і секретар зборів. Саме цей документ і є рішенням засновників про створення ГО в розумінні Закону про ГО.

Протокол має містити відомості, перелік яких установлено ч. 2 ст. 9 Закону про ГО. Тому під час проведення установчих зборів необхідно уважно ознайомитися з цим переліком для того, щоб поставити на порядок денний зборів і прийняти рішення з питань, наведених у цьому переліку.

Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів ГО є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, у якому обов'язково зазначають відомості, перелік яких визначено ч. 11 ст. 9 Закону про ГО.

Етап 2. Підготовка Статуту ГО

Статут майбутньої організації – основний документ, який регламентує ГО і регулює порядок її діяльності. Модельного статуту для громадських формувань не існує.

До підготовки Статуту необхідно поставитися дуже уважно, ураховуючи положення ст. 11 Закону про ГО та п. 133.4 ПКУ.

Важливо ретельно прописати в Статуті для чого саме створюється ГО, його основну мету, завдання й напрями його діяльності.

Чому це так важливо? Тому що від того, як виписано Статут ГО, які види діяльності він передбачає, залежить, чи зможе ГО отримати статус неприбутковості. Адже юридична особа, включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, яка отримує благодійні внески у межах статутної діяльності, не оподатковує такі суми податком на прибуток (п. 133.4 ПКУ).

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону про ГО громадське об'єднання – це непідприємницьке товариство, метою діяльності якого не є одержання прибутків. Разом із тим пунктом 2 частини 2 статті 21 цього Закону надано право ГО провадити підприємницьку діяльність, якщо це передбачено їх статутами і якщо це відповідає меті діяльності об'єднання або допомагає в її досягненні.

Тобто, якщо ви плануєте через ГО, наприклад, надавати волонтерську допомогу, залучати кошти для підтримки ЗСУ, брати участь у проєктах міжнародної технічної допомоги або інші види діяльності, пов'язані з набуттям майнових прав, рекомендуємо закріпити відповідні напрями діяльності безпосередньо в Статуті ГО з дописом: "без мети отримання прибутку".

Перелік видів діяльності, що здійснює ГО, безпосередньо не передбачено Законом про ГО, їх визначає саме Статут ГО. Законодавство не забороняє громадським об'єднанням здійснювати благодійну діяльність. Щоправда, у мирний час отримані кошти неприбуткова організація могла витрачати суто на цілі, закріплені в її статутних документах.

Проте на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану неприбуткові організації зможуть надавати за кошт своїх доходів благодійну допомогу стороннім особам, зазначеним у п. 63 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, без загрози втрати статусу неприбутковості, навіть якщо надання такої допомоги не передбачено їхніми статутними документами.

Також звертаємо увагу на те, що відповідно до п. 7 ст. 7 Закону про ГО повноваження засновника ГО закінчуються після державної реєстрації ГО в установленому законом порядку. Отже, якщо засновники об'єднання планують надалі брати активну участь у його діяльності як члени, це теж слід зафіксувати в Статуті.

Відповідно до п. 9 ст. 15 Закону про державну реєстрацію Статут викладають у письмовій формі, прошивають, пронумеровують та підписують засновники (учасники) або уповноважені ними особи.

Справжність підписів на установчому документі громадського об'єднання чи благодійної організації нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об'єднання (пункт 9 частини першої статті 15 у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" від 06.10.2016 р. № 1666-VIII).

Етап 3. Підготовка пакета документів

Перелік документів, які потрібно подати для проведення державної реєстрації ГО зі статусом юридичної особи, визначено ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань":

1) заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування (за формою 4, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 р. № 3268/5). Форму Заяви можна завантажити за адресою: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n48;

2) відомості про керівні органи громадської організації;

3) статут організації (прошитий, пронумерований та підписаний засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами);

4) протокол установчих зборів разом із реєстром учасників;

5) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства (Положення про форму та зміст структури власності затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.03.2021 р. № 163; Зразки складання схематичного зображення структури власності оприлюднено на офіційному вебсайті Мінфіну);

6) відомості про особу, уповноважену представляти ГО;

7) заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, – за бажанням заявника;

8) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником громадської організації (у разі наявності кінцевого бенефіціарного власника (власників)).

Державну реєстрацію ГО без статусу юридичної особи здійснюють шляхом повідомлення про утворення такого громадського об'єднання відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону про державну реєстрацію.

Щоб створити і зареєструвати громадську організацію без статусу юридичної особи, потрібно підготувати й подати на реєстрацію такі документи:

1) заяву про державну реєстрацію громадського об'єднання;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення про утворення громадського об'єднання (протокол);

3) відомості про засновників такого об'єднання;

4) відомості про особу, уповноважену представляти ГО.

Перелік документів, що подають для державної реєстрації символіки, визначено ст. 23 Закону про державну реєстрацію.

Вимоги до оформлення документів, що подають для державної реєстрації, установлено ст. 15 Закону про державну реєстрацію.

До речі, на сайті Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) є типові зразки документів для створення ГО, якими можна скористатися як прикладом (зокрема заява за формою 4).

Етап 4. Державна реєстрація громадського об'єднання

Документи для державної реєстрації громадської організації потрібно подати державному реєстратору протягом 60 днів із дати проведення установчих зборів.

Скільки коштує державна реєстрація ГО

Загалом, державна реєстрація ГО є безкоштовною. Проте Постанова № 209 уточнює, що адміністративний збір не справляють за державну реєстрацію громадських об'єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги:

• Збройним Силам України;

• іншим військовим формуванням;

• правоохоронним (спеціальним) органам;

• органам цивільного захисту;

• добровольчим формуванням територіальних громад;

• іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії РФ;

• а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії.

Як і куди подати документи, щоб зареєструвати ГО під час війни

Документи на державну реєстрацію ГО зі статусом юридичної особи можна подати до:

• головних територіальних управлінь юстиції за місцем розташування організації (відповідно до абз. 4 п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону про державну реєстрацію);

• місцевих центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону про державну реєстрацію документи для державної реєстрації можна подавати в паперовій або електронній формі.

У паперовій формі документи подають особисто заявник або поштовим відправленням. При цьому в разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника має бути нотаріально засвідчено.

Проте звертаємо увагу на такі особливості щодо порядку державної реєстрації ГО в період воєнного стану:

1. Реєстрацію ГО проводять виключно державні реєстратори, посадові особи Міністерства юстиції, його територіальних органів, які включені до затвердженого Міністерством юстиції переліку. Цей перелік постійно оновлюється та може передбачати певні обмеження проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій;

2. Також існує Перелік територіально-адміністративних одиниць, у яких не можна проводити реєстраційні дії в умовах воєнного стану, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 р. № 1307/5 (далі – Перелік);

3. У період з 06.03.2022 по 29.04.2022 Постанова № 209 передбачала державну реєстрацію ГО незалежно від його місцезнаходження. Проте змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 24.06.2022 р. № 719, загальну екстериторіальність державної реєстрації скасовано. Тож зараз державну реєстрацію ГО на підставі документів, поданих у паперовій формі, здійснюють за загальним правилом у межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням такого ГО (ч. 2 ст. 4 Закону про державну реєстрацію);

4. Із 26.07.2022 державну реєстрацію громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих в електронній формі, проводять незалежно від їх місця знаходження (абз. 3 ч. 2 ст. 4 Закону про державну реєстрацію, зі змінами, внесеними Законом № 2255);

5. Із 14 вересня 2022 р. набули чинності зміни до Постанови № 209, якими з тексту цієї Постанови виключено підпункт 5 щодо екстериторіальності державної реєстрації ГО, місцезнаходженням яких є адміністративно-територіальна одиниця, яку включено до зазначеного вище Переліку.

Водночас залишаються чинними положення наказу Мін'юсту від 30.08.2022 р. № 3642/5 "Про внесення змін до наказів Міністерства юстиції України від 28 березня 2016 року № 898/5 та від 25 листопада 2016 року № 3359/5", зареєстрованого в Мін'юсті 30 серпня 2022 року за № 980/38316.

Відповідно до цього наказу в умовах воєнного стану й надалі забезпечується можливість проведення державної реєстрації юридичної особи та громадського формування, місцезнаходженням яких є АР Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, незалежно від їх місцезнаходження;

6. Із початку війни призупинено роботу порталу "Онлайн будинок юстиції", де раніше можна було подати документи дистанційно за наявності акредитованого ЕЦП (Електронного Цифрового Підпису). На сьогодні законодавством не передбачено подання документів для державної реєстрації ГО електронною поштою. Тобто на практиці існують складнощі, через які подати документи для державної реєстрації ГО в електронній формі неможливо.

Етап 5. Отримання відповіді

Строк розгляду документів визначено в ч. 1 ст. 26 Закону про державну реєстрацію: щодо громадського об'єднання із статусом юридичної особи – не пізніше трьох робочих днів із дати подання документів для державної реєстрації (п. 7 ч. 1 ст. 26); щодо громадського об'єднання, що не має статусу юридичної особи, – не пізніше трьох робочих днів із дати подання документів для державної реєстрації (п. 8 ч. 1 ст. 26).

При цьому строк розгляду документів, установлений для реєстрації юридичної особи, може продовжити суб'єкт державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів (ч. 2 ст. 26).

Змінами до Закону про державну реєстрацію, внесеними Законом № 2255, що набули чинності з 26.07.2022, скасовано статтю 27 щодо зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації. Тобто на сьогодні такої процедури вже немає і державний реєстратор за результатом розгляду документів або здійснює реєстраційні дії, або відмовляє. Якщо документи подано не всі або оформлено неналежним чином, заявник отримає відповідь про те, що реєстрацію не проводитимуть. Підстави для відмови наведено в ст. 28 Закону про державну реєстрацію, відповідно до ч. 4 якої відмова в державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

Порядок проведення державної реєстрації включає:

– прийняття рішення про проведення реєстраційних дій для громадських формувань, символіки (п. 8 ч. 2 ст. 25 Закону про державну реєстрацію);

– видачу за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру в паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію в паперовій формі) (п. 10 ч. 2 ст. 25 Закону про державну реєстрацію).

Відповідно до ч. 8 ст. 25 Закону про державну реєстрацію порядок підготовки та оформлення рішень про реєстрацію громадських формувань, символіки визначає Міністерство юстиції України (Наказ № 359/5).

Підпунктом 11 пункту 1 Постанови № 209 передбачено надання відомостей з Єдиного державного реєстру за зверненнями фізичних та юридичних осіб державними реєстраторами, нотаріусами, а також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг, робоче місце (контора) яких розташоване в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку не включено до затвердженого Переліку.

Якщо резюмувати наведене вище, то як результат проведення державної реєстрації ви можете отримати у державного реєстратора Виписку з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, яка підтверджує, що реєстрацію вашого громадського об'єднання здійснено, йому присвоєно відповідний ідентифікаційний код, проведено обмін інформацією з податковим органом та відповідним управлінням статистики.

Етап 6. Отримання статусу неприбуткової організації

Після реєстрації кожній громадській організації слід отримати статус неприбутковості. Він дає змогу не сплачувати податок на прибуток з отриманих коштів.

ГО вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації. Ознаку неприбутковості присвоює податковий орган за основним місцем податкового обліку ГО.

Новостворені ГО можуть подати документи для внесення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час державної реєстрації (така можливість з початку війни була недоступна, але зараз її вже відновлено).

Якщо на час державної реєстрації нової ГО до пакета документів не було подано заяви про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, потрібно:

– протягом 10 днів із дня державної реєстрації звернутися до контролюючого органу (податкової інспекції) за адресою місцезнаходження організації та подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН.

Якщо Статут було оприлюднено на порталі електронних сервісів (тобто прикріплено до бази ЄДР на час реєстрації), нічого більше додавати не потрібно. Якщо ні, то необхідно буде також разом із заявою подати копію статуту організації, завірену печаткою (за наявності).

Відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій таку заяву податкова має розглянути протягом 3 календарних днів та прийняти рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру. За умови подання такої заяви протягом 10 днів ГО вважатиметься неприбутковою з дня її державної реєстрації.

Законодавчі ініціативи

28 вересня на сайті ВРУ зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій".

Автор проєкту – КМУ в особі Мін'юсту пропонує запровадження низки нововведень, спрямованих на спрощення процедури реєстрації громадських організацій та створення сприятливих умов для їх діяльності.

Зокрема, проєкт Закону пропонує виключити таку організаційно-правову форму, як громадська спілка, та установити єдину організаційно-правову форму для громадських організацій. Отже, метою такої зміни є усунення дискримінаційної норми щодо заборони членства в громадських організаціях юридичних осіб.

Також проєкт Закону передбачає:

– спрощення процедури проведення державної реєстрації громадських організацій за допомогою збільшення суб'єктів реєстрації (у тому числі шляхом передачі відповідних повноважень до нотаріусів);

– скорочення строку для проведення державної реєстрації з 3 днів до 24 годин;

– запровадження можливості здійснення громадською організацією своєї діяльності на підставі модельного статуту.

ВИСНОВКИ

Отже, незважаючи на виклики воєнного часу, етапність створення ГО в цілому залишилась незмінною. Держава подбала про доступність процедур реєстрації громадських об'єднань. Для ініціатив із прифронтових територій є можливість реєструвати організацію за принципом екстериторіальності: якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці ініціативи тривають бойові дії, реєструватися можна в будь-якому регіоні України.

Проте змінюються актуальні напрями діяльності громадянських активістів на користь вирішення питань війни, запроваджуються та постійно змінюються особливості проведення державної реєстрації організацій на період воєнного стану.

Успішна державна реєстрація громадського об'єднання – це результат кропіткої й уважної попередньої підготовки. Та насамперед це потребує відслідковування змін до законодавства, актуальних саме на час створення нового громадського об'єднання. У процесі реєстрації громадського об'єднання, чи то організації, чи то спілки, виникає безліч організаційних питань, які надалі впливатимуть на всю роботу ГО.

Саме тому адвокати АО "Радтке-Прядко і партнери" пропонують свою правову допомогу у створенні громадських об'єднань усім охочим розпочати громадську діяльність в Україні.