Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Попробовать Оформить подписку
Попробовать Оформить подписку
Які підстави для притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності? Позиція Верховного Суду
Ирина Полулях, ЮРИСТ&ЗАКОН

До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовують положення Закону України "Про судову експертизу" щодо гарантій, прав, обов'язків і відповідальності, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розд. III зазначеного вище Закону. І якщо у законодавстві передбачено, за які діяння судовий експерт несе кримінальну відповідальність, то з підставами настання дисциплінарної відповідальності складніше. Розглянемо справу № 640/27721/20 від 30.08.2022 р., у якій досліджували питання наявності підстав для притягнення судового експерта до такого роду відповідальності.

Обставини справи

Комісією судових експертів у складі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_9, за результатами проведення комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) у кримінальному провадженні № 12016100000001206, 11 грудня 2019 року складено висновок № 28255/19-35/33653/19-61. Пізніше адвокатом ОСОБА_4 подано дисциплінарну скаргу на судового експерта ОСОБА_2 та судового експерта ОСОБА_1 за результатом зазначеного вище складеного висновку експертів.

У скарзі зазначено, що судові експерти не дотрималися методик проведення психологічної експертизи, оскільки вийшли за межі спеціальних знань у сфері психологічної експертизи, визначеної розд. 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, порушили пункти 2.2, 2.3 цієї Інструкції та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Дисциплінарною палатою ЦЕКК було відкрито дисциплінарне провадження стосовно судового експерта ОСОБА_1, витребувано в нього пояснення з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів із питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз, вирішено провести його аналіз. За результатами якого встановлено, що результати висновку експерта ОСОБА_1 у частині психологічних досліджень не повною мірою відповідають методичним засадам саме судової психологічної експертизи. Станом натепер методика комплексних досліджень з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) відсутня, тому висновок експертів-психологів потребує аргументації саме у межах предмета судових психологічних досліджень. А тому вирішено притягнути судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності й застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення від 31 серпня 2020 року № 2 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Позивач посилався на відсутність повноважень у ЦЕКК розглядати питання дисциплінарної відповідальності судових експертів державних спеціалізованих установ; відсутність підстав для відкриття дисциплінарного провадження; відкриття дисциплінарного провадження на підставі скарги адвоката, який не підтвердив обсягу своїх повноважень; а також на низку інших суттєвих порушень під час дисциплінарного провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ЦЕКК, звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позиція Верховного Суду

Процедуру притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності визначено Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 р. № 301/5. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судову експертизу" судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Проте, як зауважує Суд, ні в цій статті, ні у законі в цілому не передбачено діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Відповідно до п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб) зазначено: "Наголошуючи на важливості гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, Конституція України встановила, що склад правопорушення як підстава притягнення особи до юридичної відповідальності та заходи державно-примусового впливу за його вчинення визначаються виключно законом, а не будь-яким іншим нормативно-правовим актом, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, та бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (статті 58, 61, пункти 1, 22 частини першої статті 92 Конституції України). Системний аналіз викладених конституційних положень дає підстави дійти висновку, що за своїм змістом пункт 22 частини першої статті 92 Конституції України спрямований не на встановлення переліку видів юридичної відповідальності. Ним визначено, що виключно законами України мають врегульовуватись засади цивільно-правової відповідальності (загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності – діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. У такий спосіб Конституція України заборонила врегульовувати зазначені питання підзаконними нормативно-правовими актами та встановила, що лише Верховна Рада України у відповідному законі має право визначати, яке правопорушення визнається, зокрема, адміністративним правопорушенням чи злочином, та міру відповідальності за нього".

Отже, з огляду на вказану статтю Конституції України та рішення Конституційного Суду України підстави (засади) юридичної відповідальності, а в контексті спірних правовідносин – дисциплінарної, мають урегульовуватися виключно законами України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження відповідно до пп. 1 п. 13 Положення № 301/5.

Але Закон України "Про судову експертизу" не містить норми, де б визначалися діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад). Не містить таких норм і Положення № 301/5 у частині визначення діянь, за вчинення яких експерта могли б притягувати до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.

З огляду на наведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач застосував до позивача вид дисциплінарної відповідальності, який визначений не законом України, а нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України, що не відповідає п. 22 ст. 92 Конституції України з урахуванням тлумачення, наданого Конституційним Судом України в рішенні від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001.

Як наголошує Верховний Суд, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії (частина четверта цієї статті). З огляду на наведене суди попередніх інстанцій обґрунтовано не застосували до спірних правовідносин пп. 1 п. 13 розд. VI Положення № 301/5, посилаючись на те, що вони не відповідають вимогам Конституції, тому й скасували спірне рішення № 2 дисциплінарної палати ЦЕКК, згідно з яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Щодо доводів касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права – Верховний Суд не бере це до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті й законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень відсутні.

Отже, Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.

ВИСНОВОК:

Закону, який би передбачав відповідальність експерта за вчинення дисциплінарного правопорушення під час здійснення ним експертної діяльності, немає. Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів № 301/5 з огляду на вимоги Конституції України не може підміняти закон, який би визначав склад правопорушення як підставу притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та заходи державно-примусового впливу на його вчинення.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2022

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Получить полный доступ ко всем номерам и статьям издания Вы сможете оформив подписку на электронное издание ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакты редакции:
uz@ligazakon.ua