Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Попробовать Оформить подписку
Попробовать Оформить подписку
П'ять найважливіших змін у кримінальному процесі, які впроваджують "воєнні" закони: аналіз адвоката
Сергей Бойко, адвокат, VB PARTNERS

Реалії воєнного часу зумовили прийняття законодавцем низки змін і доповнень до КПК України з метою унормувати функціонування кримінальної юстиції в цих умовах. У зв'язку з чим було прийнято декілька законів, зокрема № 2111-IX від 03.03.2022 р., № 2125-ІХ від 15.03.2022 р. та № 2137-ІХ від 15.03.2022 р.

Пропонуємо розглянути п'ять найсуттєвіших змін до кримінального процесу.

1. Початок досудового розслідування

Відтепер початок досудового розслідування можна відліковувати з моменту винесення відповідної постанови слідчим, прокурором, якщо відсутня технічна можливість доступу до ЄРДР.

Згідно з листом Верховного Суду від 03.03.2022 р. № 1/0/2-22 така постанова має містити всі відомості, визначені ст. 214 КПК України. Лише такий документ можна вважати належним підтвердженням початку досудового розслідування.

2. Порядок продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Крім слідчого судді продовжувати строк дії його ухвали чи постанови прокурора про тримання під вартою має право керівник органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженим із прокурором. Таке продовження можливе неодноразово в межах строку досудового розслідування, однак тільки до 1 місяця.

Водночас продовження запобіжного заходу, який обрав суд і cтрок якого спливає, здійснюється автоматично, якщо суд не може розглянути це питання. У такому разі запобіжний захід вважається продовженим до вирішення судом відповідного питання, але не довше ніж на 2 місяці.

Аналогічна норма міститься щодо запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, продовження якого суд має розглядати в підготовчому судовому засіданні.

3. Скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову на військову службу

Відтепер скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може слідчий суддя / суд за клопотанням прокурора. Однак прокурор може ініціювати таке питання лише за клопотанням сторони захисту (вимоги до такого клопотання законодавець не визначає, однак вважаємо, що до нього слід застосовувати ті самі вимоги, що ставляться до клопотання прокурора, про що йтиметься далі).

Водночас звернення прокурора до слідчого судді / суду є правом, а не обов'язком. Тобто прокурор може й не ініціювати таке питання перед судом.

У разі звернення прокурора з відповідним клопотанням воно має містити дві обов'язкові умови: (1) обставини, що підтверджують можливість проходження військової служби підозрюваним, обвинуваченим, та висновок про придатність несення такої служби цими особами; (2) відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Контроль за виконанням такого рішення законодавець поклав на прокурора. Останній має подати клопотання про обрання запобіжного заходу у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений не з'явився протягом 24 год. до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

4. Строки досудового розслідування зупиняються, якщо неможливо звернутися до суду з обвинувальним актом

Однією з підстав зупинення строку досудового розслідування є об'єктивна неможливість звернення до суду з обвинувальним актом.

Водночас законодавець не визначив ні форми рішення, ні вимоги до нього, ні навіть суб'єкта прийняття такого рішення. Логічним видається, що зупинення досудового розслідування має бути оформлено відповідним рішенням керівника органу прокуратури, із посиланням на ч. 4 ст. 280 та п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України.

5. Розширено права прокурора

В умовах воєнного часу окремі повноваження слідчого судді може виконувати керівник органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженим із прокурором. До таких повноважень належать:

• продовжувати строк дії ухвали слідчого судді чи постанови прокурора про тримання під вартою;

• звертатися до слідчого судді / суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову на військову службу;

• обирати запобіжні заходи на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні: 1) насильницьких злочинів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України; 2) інших тяжких і особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи;

• надавати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів. Це стосується лише речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

• надавати дозвіл на затримання з метою приводу;

• приймати рішення про привід;

• приймати рішення про накладення арешту на майно.

Ці повноваження виконують з урахуванням вимог глави 37 КПК України (особливий порядок кримінального провадження).

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2022

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Получить полный доступ ко всем номерам и статьям издания Вы сможете оформив подписку на электронное издание ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакты редакции:
uz@ligazakon.ua