Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Топ-10 очікувань із питань корпоративного управління бізнесом у 2020 році
Шаді Саад, директор, Saad Legal

Останні декілька років були дуже насичені змінами законодавства у сфері корпоративного управління, особливо для товариств з обмеженою відповідальністю.

Так, у 2018 році було прийнято абсолютно новий, місцями революційний, Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"

Цим Законом було змінено чимало "стовпів" діяльності ТОВ в Україні. Багато хто не був готовий до таких радикальних змін, але за 1,5 року існування Закон однозначно довів свою необхідність і прогресивність.

2020-й обіцяє стати роком запровадження ще більших змін із питань корпоративного управління, особливо для акціонерних товариств. Хоча ТОВ теж можуть отримати дещо абсолютно нове й неймовірне!

Отже, топ-10 очікувань змін корпоративного законодавства у 2020 році.

Передусім варто розуміти, що змін до Закону України "Про акціонерні товариства" настільки багато, що його викладають у новій редакції!

1. Запровадження однорівневої системи корпоративного управління

Власники акціонерних товариств уже давно звикли до наявності в системі корпоративного управління двох рівнів – виконавчого органу й наглядової ради. У моїй практиці вже є ТОВ, які теж зрозуміли переваги цієї системи корпоративного управління й запровадили в себе наглядову раду. Але таких в Україні одиниці.

Дворівнева система корпоративного управління абсолютно виправдана для середнього й великого бізнесу, особливо якщо компанія належить кільком власникам. Проте є компанії, у яких один власник, а сама вона невелика. Для таких компаній утримання окремої наглядової ради може бути надвитратним і не дуже ефективним інструментом.

Новим законопроектом України "Про акціонері товариства" (далі – Законопроект), який було подано до Верховної Ради наприкінці 2019 року, запропоновано дати можливість більшості акціонерних товариств обирати або однорівневу, або дворівневу систему корпоративного управління.

Однорівнева система передбачає наявність одного об'єднаного органу управління – ради директорів. До цієї ради одночасно входять виконавчі й невиконавчі директори. Функції, що стосуються управління поточною діяльністю акціонерного товариства, здійснюють виконавчі директори. Натомість невиконавчі директори здійснюють функції щодо управління ризиками й контролю за діяльністю виконавчих директорів і товариства загалом.

У міжнародній практиці цю конструкцію давно застосовують. Запровадження можливості формування ради директорів 100%-во позитивно вплине на розвиток української юрисдикції.

Найприємнішим є те, що більшість товариств отримають змогу самостійно обирати систему корпоративного управління. Виняток буде лише для підприємств, що становлять суспільний інтерес, банків і державних компаній – у них лише дворівнева система (з наглядовою радою й незалежними директорами).

2. Зміна парадигми визначення ринкової вартості акцій товариства

Одна з найбільших проблем останнього десятиріччя у сфері діяльності акціонерних товариств – порядок визначення ринкової вартості акцій, особливо в разі обов'язкового викупу, а протягом останніх кількох років – довкола squeeze-out'ів.

Уже за два тижні очікуємо на рішення Великої Палати Верховного Суду у справі зі сквіз-ауту ДТЕК "Дніпроенерго".

Законопроектом запропоновано змінити підходи до визначення ринкової вартості шляхом установлення нижнього рівня вартості – вартості чистих активів. Це означає, що вартість 100 % акцій не може бути менша за власний капітал. Власне кажучи, багато хто використовує вартість чистих активів як приблизну вартість компанії. Крім того, у судовій практиці щодо вартості товариств з обмеженою відповідальністю часто застосовують вартість чистих активів як критерій визначення бази для визначення частки майна товариства, що має бути виплачена учаснику, який вийшов. Проте далеко не завжди вартість чистих активів є справедливою як стосовно акціонера (учасника), так і щодо товариства. "Гойдалка" буває з двох боків...

У будь-якому разі такий нижній поріг визначення ринкової вартості акцій товариства суттєво ускладнить діяльність акціонерних товариств, особливо якщо намагатимуться несправедливо занизити вартість акцій.

3. Наступне випливає з попереднього – зміна вартості акцій у разі сквіз-ауту

Протягом 2017 – 2019 рр. відбулася більшість так званих корпоративних сквіз-аутів. Це коли на момент запровадження сквізів уже були власники 95 % і більше акцій товариства. Такі сквізи ще називали "за перехідними положеннями".

04.06.2019 завершився строк цих перехідних положень, і всі власники 95 % утратили право на сквіз... Нині отримати право на сквіз-аут можна, лише досягнувши порога в 95 % акцій товариства. Тому активність у другій половині 2019 р. суттєво знизилась.

Проте, якщо будуть запроваджені зміни до порядку визначення ринкової вартості акцій і вартість акцій не зможе бути знижена нижче за рівень вартості чистих активів, передбачаю другу хвилю сквіз-аутів – "щоб устигнути до...".

Ще одним ключовим чинником зростання активності сквіз-аутів в України стане запровадження поняття "конкуруюча вимога". Це право будь-якого акціонера подати зустрічну вимогу обов'язкового продажу акцій усіма акціонерами (у т. ч. власником 95 %). Така пропозиція має бути на 5 % дорожча від вартості, запропонованої власником домінуючого контрольного пакета, протягом 20 днів. Такий собі зустрічний сквіз-аут або деякий різновид "техаської перестрілки" на законодавчому рівні... Я вже уявляю собі цей "бій" за товариство.

4. Запровадження можливості проведення електронних загальних зборів акціонерів

Законопроектом запропоновано запровадити можливість обрати спосіб проведення голосування – очний або електронний. Причому очний також має забезпечити можливість електронного голосування.

У міжнародній практиці це звична справа. За сучасних умов розвитку ІТ-технологій зобов'язання фізично їздити на збори акціонерів видається архаїчним. Але, як завжди, потрібно враховувати особливості українських реалій.

У нас ще багато акціонерів-пенсіонерів, яким точно буде важко розібратися з електронними сервісами. Крім того, електронні загальні збори акціонерів, найімовірніше, запровадять на базі депозитарних установ. Тому може виникнути ситуація, коли акціонеру буде ближче приїхати за адресою товариства, аніж до депозитарної установи.

Проведення загальних зборів акціонерів лише в електронний спосіб може суттєво ускладнити реалізацію прав акціонерів. Крім того, я вважаю, що тільки електронні збори порушують права акціонерів на участь в управлінні, оскільки позбавляють акціонера права висловити свою думку з питання, винесеного на голосування.

Тому краще було б запровадити електронні збори як опцію (можливість) паралельно з очними зборами: хочеш – їдеш на збори, а хочеш – голосуєш онлайн.

5. Посилення відповідальності посадових осіб за збитки

Законопроектом запропоновано запровадити додатковий тягар відповідальності посадових осіб за збитки, завдані товариству в разі вчинення правочинів із заінтересованістю. Суть змін полягає в тому, що посадові особи акціонерного товариства повинні відшкодувати товариству завдані йому збитки, якщо ці збитки виникли внаслідок учинення дій не в інтересах товариства під час учинення правочину із заінтересованістю, зокрема в разі ухвалення рішення про вчинення правочину на умовах, що є нижче ринкових. Відшкодування цих збитків здійснюють за рішенням суду про визнання відповідного правочину недійсним і визнання посадових осіб товариства винними.

Найпроблемнішим стане питання "на умовах, що є нижче ринкових". Хто та як визначатиме ці ринкові умови? І як визначатимуть винуватість посадових осіб? Усе це ляже на плечі судової системи як недосконалої.

6. Корпоративний секретар

Запровадження посади корпоративного секретаря в акціонерних товариствах відбувається поступово вже понад 10 років. Спочатку корпоративного секретаря іноді вважали секретарем із корпоративів. Але роки діяльності на цій посаді професійних корпоративних юристів змогли змінити думку бізнесу щодо необхідності його діяльності.

Черговий перелік змін у законодавстві ще більше посилює роль корпоративного секретаря в системі корпоративного управління, визнає його як посадову особу, установлює мінімальний обсяг компетенції й повноважень, а також розширює коло підприємств, де його наявність є обов'язковою.

Крок за кроком корпоративний секретар стане однією з ключових посад в акціонерному товаристві, що має забезпечити інтереси акціонерів та інших органів у досягненні спільної мети – розвитку бізнесу.

7. Реорганізація акціонерних товариств

Таких суттєвих змін до цього розділу закону про акціонерні товариства я не бачив ніколи. Запропоновано передусім дуже докладно виписати в законі процеси реорганізації акціонерних товариств, а також запровадити додаткові обмеження у процесі приєднання до акціонерного товариства. За Законопроектом приєднати до акціонерного товариства можна буде лише акціонерне товариство.

Найбільшою несподіванкою для мене стала пропозиція запровадити можливість наглядовій раді затверджувати нові редакції статуту товариства. До речі, лише в деяких випадках і тільки в питаннях, пов'язаних із реорганізацією, але я точно бачу тут ризики зловживань... Хоча, з іншого боку, такі зміни можуть суттєво пришвидшити та спростити процес реорганізації акціонерних товариств.

8. Розширення кола позивачів у похідних позовах

На тлі посилення відповідальності за збитки в разі вчинення правочинів із заінтересованістю запропоновано розширити коло осіб, які можуть подати похідний позов – позов про відшкодування збитків, завданих товариству діями або бездіяльністю посадових осіб.

Наприкінці листопада 2019 р. уперше в Україні Велика Палата Верховного Суду винесла остаточне рішення в похідному позові. Це рішення може стати доленосним у питанні розвитку похідних позовів в Україні.

Законопроектом передбачено зменшити поріг володіння часткою (акціями) з 10 % до 5 %, а також дати можливість подавати похідні позови учасниками (акціонерами), які сукупно є власниками 5 %. Нині необхідно одноосібно володіти 10 % статутного капіталу товариства.

Ця норма стосуватиметься як акціонерних товариств, так і ТОВ (ТДВ).

9. Розширення можливостей корпоративних договорів

Інститут корпоративного договору давно вже відомий у міжнародній практиці. Я навіть можу сказати, що майже жодна M&A-угода не відбувається без корпоративного договору. Для української юрисдикції це абсолютно новий інструмент, запроваджений у 2018 році.

Український бізнес поставився до корпоративного договору з пересторогою. І найбільшим страхом для нього є відсутність судової практики. Але, незважаючи ні на що, крок за кроком, власники бізнесу намагаються спробувати врегулювати свої відносини через корпоративний договір. За 1,5 року існування інструменту ми вже маємо досвід підготовки для клієнтів кількох корпоративних договорів за українським правом і, на щастя, без порушення досягнутих домовленостей.

Законопроектом передбачено суттєво розширити коло учасників корпоративного договору. Крім учасників (акціонерів), запропоновано, щоб стороною корпоративного договору також могло бути саме товариство і треті особи. Ба більше, сторони корпоративного договору можуть обрати право договору за умови дотримання положень Закону України "Про міжнародне приватне право".

Особисто мені було незрозуміло, чому за чинної нині редакції є такі обмеження. Що ширша диспозитивність корпоративного договору, то краще для його сторін!

Сподіваюся, такі зміни стануть новим поштовхом до розвитку корпоративних договорів в Україні.

10. Електронний облік часток ТОВ

Ну і насамкінець про найцікавіше!

Законопроектом запропоновано дати можливість власникам ТОВ (ТДВ) перевести облік своїх корпоративних прав (часток) до Національного депозитарію України (далі – НДУ).

Передусім це дасть змогу отримати додатковий механізм захисту частки в ТОВ. За останні роки майже щотижня надходили повідомлення про рейдерські захоплення бізнесу, зокрема шляхом незаконної перереєстрації часток у ЄДР. Саме тому запропоновано запровадити електронний облік часток.

По-перше, крім захисту частки, переведення обліку до НДУ дасть можливість використати весь потенціал електронного обліку. Насамперед можливість перереєстрації прав на частку з будь-якої точки в Україні, а за певних умов – і поза її межами!

По-друге, можливість проведення електронного голосування на загальних зборах учасників, підтвердженого кваліфікованими електронними підписами. Якщо механізм електронних зборів буде доступний для акціонерних товариств, то це буде також доступно і для ТОВ (ТДВ). І якраз щодо ТОВ мої перестороги з п'ятого пункту не є суттєві. Адже зазвичай власники ТОВ – активні учасники, вони є бізнесменами й не отримали свою частку в процесі приватизації. Ба більше, кількість учасників ТОВ часто-густо не перевищує 10 осіб, тому зовсім уже міноритарних учасників не багато.

По-третє, можливість реальної застави частки в ТОВ із можливістю задоволення вимог кредитора. На сьогодні це неможливо гарантувати у ЄДР.

І вишенька на торті – запровадження можливості відкриття ескроу-рахунків для часток у ТОВ. Це квазіформа забезпечення постачання частки в статутному капіталі ТОВ проти оплати. В M&A-угодах це буде дуже запитувана можливість!

Попри все, 2020-й корпоративний рік обіцяє стати ще цікавішим і насиченішим, ніж кілька попередніх.

За неофіційною інформацією, є бажання прийняти описані зміни ще до середини 2020 року. Тому вже влітку можемо побачити зовсім іншу українську корпоративну юрисдикцію.

Особисто я хочу побажати Україні стати найкращою юрисдикцією для ведення бізнесу!

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua