Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Корпоративний договір: про що домовлятися "на березі"
Анна Грищенко (Кремньова), керівник практики злиття та поглинання / антимонопольне право, Pavlenko Legal Group

Поява в українському правовому полі поняття "корпоративний договір" зумовила чималу хвилю оптимізму та схвальних реакцій. І не дивно: на перший погляд це мало стати вітчизняною альтернативою популярним SHA (shareholders' agreement) за правом Англії та Уельсу, які укладають зазвичай між собою бізнес-партнери щодо управління українським активом (здебільшого опосередкованого).

У лютому 2018 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів", а дещо згодом, у червні цього ж року – Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (надалі – Закон про ТОВ).

Нагадаємо, що Закон про ТОВ містить дві статті, присвячені корпоративному договору, – щодо власне корпоративного договору та щодо видачі безвідкличної довіреності. Одразу зауважимо, що ми не спостерігаємо масового запиту на укладення таких договорів (ні в товариствах з обмеженою відповідальністю (ТОВ), ні в акціонерних товариствах), на що є свої причини. Головна з них полягає в обмеженому предметі такого договору (реалізація прав і повноважень учасника / утримання від реалізації / умови продажу частки) та в складності захисту від порушень положень корпоративного договору. А втім, певний попит на підготовку корпоративних договорів між учасниками ТОВ усе-таки прослідковується. Це здебільшого актуально для невеликого й локального бізнесу, який на цей час не має потреби в розробленні складного договору за іноземним правом, не має коштів на відповідне створення й підтримання закордонної структури, а також зазвичай не планує на цьому етапі залучення іноземного інвестора.

А зрештою, укладаючи корпоративний договір за будь-яким законодавством, зокрема й українським, потрібно бути уважним і враховувати певні моменти. Нижче пропонуємо розглянути особливості корпоративного договору за правом України.

Що врахувати?

1. Управління. Як відомо, одним з основних блоків питань, які регулює корпоративний договір, є питання управління. У цьому контексті, мабуть, найбільш популярним є запитання від клієнтів, що звертаються із запитом на підготовку корпоративного договору: а чи можна врегулювати в корпоративному договорі питання, пов'язані з управлінням ТОВ, інакше, ніж передбачено законодавством чи статутом? Ось тут і криється перший цікавий момент – ні.

Слід враховувати, що Закон/статут, насамперед, визначають права/повноваження, а сам корпоративний договір визначає лише порядок реалізації таких прав/повноважень.

Наприклад, ТОВ у статуті прописує, що ухвалення рішення з питань призначення керівника товариства потребує одностайного голосування, а корпоративний договір визначає, наприклад, що кандидатуру керівника пропонує один з учасників, а інший – зобов'язаний проголосувати за запропонованого кандидата.

2. Купівля-продаж частки. Окрім питань управління, корпоративний договір також може визначати умови, на яких учасник матиме право чи обов'язок купівлі/продажу частки в статутному капіталі. Радимо учасникам скористатися цією нормою й одразу домовитися щодо питань відчуження часток, що може суттєво полегшити життя партнерам по бізнесу в разі, коли щось піде не так, та, наприклад, хтось захоче вийти з бізнесу або між учасниками виникнуть суперечності й вони не зможуть взагалі ніяк домовитись.

3. Відповідальність. Що б не було визначено в законодавчих актах і які б правила чи норми не встановлював законодавець, це нічого не вартуватиме, якщо закон не встановить чіткий механізм реалізації відповідних норм та ефективний механізм захисту в разі порушень. Це питання набуває особливої актуальності у сфері корпоративного права. Отже, що відбувається, якщо хтось з учасників порушує/не виконує статут та/або корпоративний договір?

Відповідаючи на це питання, потрібно розмежовувати порушення статуту та порушення корпоративного договору не лише в контексті відповідальності, а й у контексті оспорювання рішення, ухваленого з порушенням положень статуту чи договору.

У разі порушення статуту фактично є лише можливість оспорювання рішень, ухвалених із порушенням положень статуту. Але тут передусім потрібно довести, що саме ті чи інші дії становили порушення та як це вплинуло на рішення, ухвалене відповідним органом управління.

Щодо порушення корпоративного договору, то тут є можливість передбачити в такому договорі санкції за порушення – штрафи, компенсації та ін. Найімовірніше, їх потім потрібно буде стягувати в судовому порядку, але це краще, ніж нічого.

А ось із визнанням недійсними рішень органу управління ситуація цікавіша. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів" прямо передбачав, що порушення положень корпоративного договору не може бути підставою для визнання недійсними рішень органу управління. Отже, сторонам корпоративного договору залишалося сподіватись на штрафи та компенсації, а також на суд. Однак у Законі про ТОВ цієї норми уже не виявилося, проте вона збереглася в Законі України "Про акціонерні товариства". А це дає підстави вважати, що аналогічне положення буде застосовано й до ТОВ.

4. Що ще? Крім зазначеного вище, є ще один цікавий нюанс – договір, укладений стороною корпоративного договору на порушення такого корпоративного договору, є нікчемним, якщо інша сторона за договором знала або мала знати про таке порушення. Ураховуючи, що корпоративний договір сам собою конфіденційний, то є висока ймовірність того, що положення корпоративного договору буде порушено.

Тому під час укладення договору з учасником ТОВ щодо його корпоративних прав іншій особі треба додатково впевнитися в тому, що немає корпоративного договору або в такому договорі немає "цікавих" положень, що можуть зрештою виявитися не надто зручними для іншої сторони.

 

Практичний підхід

Звісно, у будь-якому випадку, коли ми говоримо про порушення статуту чи корпоративного договору, завжди слід аналізувати й судову практику, що демонструє застосування тих чи інших положень законодавства. Поки що судовий досвід не надто багатий на розгляд справ, пов'язаних із порушенням корпоративних договорів. Як було зазначено вище, інститут корпоративного договору в Україні є новим, тому судова практика ще не встигла сформуватися належним чином.

Стосовно ж судової практики щодо порушень статуту, то порушення вимог установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів може бути підставою для визнання рішень зборів недійсними (див. п. 2.12 розділу 2 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 р. № 4).

При цьому варто мати на увазі, що в кожному окремому випадку суди оцінюватимуть обставини справи та вирішуватимуть, наскільки те чи інше порушення статуту справді є підставою для визнання рішення зборів недійсним.

Звісно, ідеться лише про ті положення статуту, що не суперечать чинному законодавству, яке має пріоритет. Сьогодні, зважаючи на норми Закону про ТОВ, учасники ТОВ мають можливість регулювати чимало питань управління товариством на власний розсуд, тому роль статуту ТОВ значно зросла й учасникам слід ще обережніше ставитися до його підготовки та реалізації його положень. Це твердження справедливе й для корпоративних договорів.

ВИСНОВОК:

Загалом, поява інституту корпоративного управління в Україні буде корисна для власників невеликого та місцевого бізнесу.

Під час підготовки відповідного договору рекомендуємо уважно поставитися до документа, не використовувати шаблонів і врахувати особливості конкретного бізнесу. Радимо внести до корпоративного договору не лише питання управління, а й умови продажу частки чи заборону на її продаж. Про такі речі потрібно домовлятися "на березі" з огляду на перспективу, а тим паче корпоративний договір дає таку можливість.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua