Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Про перевірки Держпраці
Ірина Тодоренко, ЮРИСТ&ЗАКОН

Сьогодні перевірка фіскалів – не найбільша проблема підприємств. У зв'язку зі збільшенням розмірів чинних штрафів і введенням нових за порушення законодавства про працю візити Держпраці турбують суб'єктів господарювання набагато більше, адже сьогодні розмір фінансової санкції може сягати 372300 гривень за одне порушення. Варто визнати, що така ситуація змушує підприємців замислюватися й про приведення своєї діяльності у відповідність із законодавством про працю, і про превентивні заходи, і, звісно ж, про можливість недопущення перевірки або оскарження її результатів.

Законодавчо процедуру здійснення контролю Державною службою з питань праці врегульовано Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Перевірки Держпраці тепер називаються інспекційним відвідуванням і проходять як планово, так і позапланово. При цьому періодичність планових перевірок залежить від ступеня ризику діяльності підприємства, а інформацію про них розміщено на офіційному сайті Держпраці. Варто зауважити, що Держпраці має право проводити інспекційні відвідування за інформацією ДФС і ПФУ, у тому числі у зв'язку з фактами порушення законодавства про працю, виявленими в процесі здійснення контрольних заходів.

Розгляньмо докладніше нюанси проведення перевірок Держпраці на прикладі судової практики.

Про підстави для позапланових інспекційних відвідувань

Верховний Суд у постанові № 697/2073/17 наголосив, що підстави для проведення позапланових заходів визначено ч. 1 ст. 6 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". При цьому здійснення позапланових заходів на інших підставах (крім передбачених ст. 6) заборонено. Тобто, якщо перевірку проводили на будь-яких інших підставах, її може бути визнано неправомірною.

З підставами для перевірки Держпраці дещо інша ситуація. Тим же Законом про держнагляд передбачено, що органи контролю за дотриманням законодавства про працю повинні діяти в установленому цим Законом порядку, але з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах. Ба більше, Закон про держнагляд містить вичерпний перелік норм, дотримання яких має забезпечити Держпраці, але обов'язку проводити перевірки тільки на підставі ч. 1 ст. 6 Закону про держнагляд серед них немає.

Водночас Порядок № 295 передбачає право Держпраці здійснювати інспекційні відвідування за інформацією ПФУ, ДФС і Держстату. У коментованій постанові інспекційне відвідування було проведено на підставі Порядку № 295 (згідно з інформацією Головного управління Пенсійного фонду).

Отже, позапланові інспекції Держпраці може бути здійснено не тільки на підставах, передбачених ч. 1 ст. 6 Закону про держнагляд, але й за інформацією ПФУ, ДФС і Держстату (зокрема, за фактами порушень законодавства про працю, виявлених у процесі проведення контрольних заходів).

 

Про докази порушення законодавства про працю

 

Зі збільшенням штрафів для власників підприємств зросла й кількість повідомлень про порушення трудового законодавства, при чому не тільки з боку держорганів, але й самих працівників. Заява працівника про порушення роботодавцем законодавства – це, безумовно, привід для проведення інспекційного відвідування, але чи є вона підставою для накладення штрафу?

У постанові № 819/710/18 викладено ситуацію, коли працівники звернулися до Держпраці із заявою про те, що раніше працювали на підприємстві без оформлення трудового договору на посадах охоронників. Порушення підприємством законодавства про працю, зокрема про належне оформлення співробітників, підтверджено лише поясненнями заявників і копією посвідчення охоронника. За результатами проведення інспекційного відвідування оформлено акт і накладено штраф на роботодавця. При цьому як підтвердження порушення в акті наведено лише текст пояснення заявників, які нібито працювали в попередніх періодах. Що саме за порушення і як їх треба усунути, у приписі не було сказано.

Суд підкреслив, що, оскільки під час відвідування Держпраці не зафіксовано порушень трудового законодавства, не опитано співробітників підприємства та не проаналізовано кадровий облік, зазначені пояснення заявників не можуть стати підставами для притягнення до відповідальності роботодавця за відсутності інших доказів.

Здійснюючи інспекційне відвідування, Держпраці має безпосередньо переконатися в наявності тих порушень, про які заявили співробітники, і зафіксувати цей факт засобами аудіо-, фото- й відеотехніки, опитати інших працівників підприємства про відомі їм обставини з цього приводу. Непідтверджені свідчення заявників не можуть бути підставами для притягнення до відповідальності.

 

Штраф і припис: разом чи окремо?

За результатами інспекційного відвідування складають акт, а в разі виявлення порушень законодавства про працю – припис про їх усунення. Також уживають заходів, пов'язаних із притягненням порушника до відповідальності.

У постанові ВС № 697/2073/17 стикаємося з ситуацією, коли в процесі інспекційного відвідування виявлено порушення законодавства, зокрема ст. 265 КЗпП (недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, у зв'язку з чим роботодавцеві було винесено припис).

Одночасно з винесенням припису інспектор Держпраці склав протокол про порушення законодавства про працю, на підставі якого на роботодавця було накладено штраф. При цьому роботодавець усунув порушення, викладені в приписі, і вирішив, що штраф був необґрунтованим.

У суді роботодавець послався на те, що він виконав вимоги припису в установлений строк, а тому штраф на нього накладено протиправно. Суд же визнав зазначені аргументи безпідставними.

Верховний Суд підкреслив, що припис є обов'язковим для виконання у строки, визначені в письмовій вимозі інспектора праці про усунення порушень, але за результатами інспектування не завжди виносять лише припис. Так, відповідно до п. 29 Порядку № 295 у випадках використання праці неоформлених працівників, несвоєчасної та не в повному обсязі виплати заробітної плати, недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці одночасно з винесенням припису й незалежно від факту усунення виявлених порушень вживають заходів щодо притягнення до відповідальності – штрафи.

Припис за результатами інспекційного відвідування спрямовано на усунення роботодавцем порушень, виявлених у процесі такої перевірки, а відсутність дій з усунення зазначених порушень є підставою для накладення штрафу. Коли ж порушення пов'язані з оформленням працівників, несвоєчасною та не в повному обсязі виплатою зарплати, виплатою зарплати нижче ніж мінімальна, штрафи й приписи виносять одночасно й незалежно від факту усунення виявлених порушень.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua