Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Звільнення з підстав, передбачених у контракті. Роз'яснення від ВС
Марія Макарова, ЮРИСТ&ЗАКОН

Контракт є формою трудового договору, у якому, крім іншого, сторони погоджують і додаткові умови його розірвання, зокрема й дострокового. Такі умови є самостійними підставами для припинення трудових відносин і, попри те що ініціатива їх застосування або незастосування в кожному конкретному випадку належить роботодавцеві, сама процедура не підпорядкована вимогам законодавства щодо порядку звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

"Особливість" саме й полягає в автономії: пункти трудового контракту фактично заміняють собою відповідні норми КЗпП. Саме тому до його складання потрібно ставитися дуже уважно: грамотно прописані положення – запорука успіху, і навпаки. Про це – на прикладі двох рішень Верховного Суду.

Наявність або відсутність провини не має значення

До такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у постанові в справі № 61-32076св18. Суть справи полягала в такому.

Директора було звільнено з посади, яку він обіймав, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Підставою стала передбачена контрактом як причина для звільнення наявність у підприємства заборгованості перед бюджетом (зі сплати ЄСВ). Позивач просив суд визнати незаконним і скасувати наказ про його звільнення й поновити його на посаді директора на підставі того, що зазначена заборгованість підприємства виникла через незалежні від нього причини, а саме, у зв'язку з тривалим і безпідставним блокуванням рахунків підприємства. Крім того, позивач звернув увагу, що на момент його звільнення погодженої суми заборгованості не було, підприємство заперечувало її наявність.

Справа двічі пройшла "колом" судових інстанцій. Каменем спотикання стало питання про те, чи є відсутність провини підставою для звільнення працівника від відповідальності, передбаченої контрактом за порушення його умов. Крапку над "і" поставив Верховний Суд:

З огляду на особливості контрактної форми трудового договору наявність чи відсутність провини не є визначальним для припинення дії контракту. Визначальним у цьому випадку є сам факт порушення, а встановлена провина керівника лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу.

Колізія контракту й закону

Особливість справи № 206/52351/16-ц полягала в тому, що позивача (керівника підприємства) було звільнено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП за систематичне невиконання своїх обов'язків, після чого поновлено на посаді. Суди посилалися на положення п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП, яким передбачено аналогічну підставу для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Отже, зазначеною нормою закону передбачено можливість розірвання трудового договору в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин своїх трудових обов'язків, якщо раніше до нього вже застосовували заходи дисциплінарного стягнення. Виходячи з цього, підставою для задоволення вимог позивача стала відсутність у розпорядженні про звільнення інформації про те, у чому саме полягало систематичне невиконання керівником підприємства своїх обов'язків і які заходи дисциплінарного стягнення до нього застосовували.

Незважаючи на те що позивача було звільнено на підставах, передбачених контрактом, звільнення має відбуватися з дотриманням вимог законодавства про працю, а саме п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП, оскільки позивача було звільнено саме за систематичне невиконання покладених на нього обов'язків – роз'яснив Касаційний цивільний суд.

З огляду на те, що немає доказу фактів, які передували звільненню, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов'язків, суди не визнали за можливе вважати звільнення таким, що проведено з дотриманням вимог законодавства.

ВИСНОВОК:

Передбачені трудовим контрактом підстави для його розірвання є безумовними й не залежними від будь-яких об'єктивних чи суб'єктивних чинників. Але лише за умови, що такі підстави справді додаткові, законодавством не передбачені. У разі дублювання в контракті положень закону – переважним є регулювання за законом.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua