Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Платник податків допустив порушення з вини держави. Чи законний штраф?
Роман Брегей, суддя, Кіровоградського окружного адміністративного суду

ПК України встановлює, що за порушення його норм платник податків притягується до таких видів юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна. Усім відомо, що питання притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності пов'язане з наявністю суб'єктивної сторони складу правопорушень. Однак ПК України не містить такого застереження стосовно вирішення питання щодо притягнення платника податків до фінансової відповідальності.

Фіскальний орган, виявивши порушення податкового законодавства, не з'ясовує його причин, а зразу ж притягує до фінансової відповідальності у вигляді застосування штрафу та/або нарахування пені. Чому ж ПК України не зобов'язує податковий орган перед притягненням до фінансової відповідальності встановлювати суб'єктивну сторону делікту?

На мій погляд, це обумовлено нижченаведеним.

Сплата податків є конституційним обов'язком, а за рахунок цих коштів держава виконує такі самі зобов'язання перед громадянами і суспільством. До прикладу, фінансує утримання закладів освіти й охорони здоров'я. Господарська діяльність пов'язана з певним ризиком, який не може виключати вчасного виконання згаданого конституційного обов'язку.

Якщо платник податків несвоєчасно сплатив податок, то держава у визначений строк не виконає зобов'язання перед громадянином чи суспільством, що може потягнути сплату додаткових коштів через певні негативні наслідки. Установлення ж фінансової відповідальності спрямоване на дисциплінування платника податків (бо робить економічно невигідним затримку у сплаті податків) та покриття виплати вказаних додаткових коштів.

Однак у кожного правила може бути виняток. І навіть якщо про нього не зазначено в законі, то його існування можливе з огляду на принципи права, що є фундаментом написання будь-якого нормативно-правового акта. Такий випадок регулюється на рівні принципу права і це не може жодним чином суперечити закону.

Нещодавно суд під моїм головуванням розглядав позов, яким платник податків оскаржував рішення податкового органу про застосування штрафу за порушення норм податкового законодавства. Позивач визнав фактичні обставини порушення, однак зазначив, що вчинив його у зв'язку з бездіяльністю держави.

Простіше кажучи, платник податків сказав таке: держава зробила все, щоб порушення відбулося, та ще й фінансово карає.

Суд задовольнив позов платника податків, зробивши такий висновок.

"Аналіз приписів статей 109 – 113 ПК України вказує, що штрафні санкції застосовуються незалежно від вини платника податків.

Це стосується усіх випадків, крім випадку, коли платник податків допустив порушення з вини держави.

Не може держава застосовувати штраф до платника податків, коли її бездіяльність стала причиною вчинення порушення.

Такий висновок ґрунтується на дії в державі конституційного принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Його сутність розкрита у приписі частини 1 статті 6 КАС України.

Так, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Якщо припустити, що штраф накладено законно, то треба визнати, що одним із напрямів діяльності держави є створення умов стосовно вчинення платниками податків порушень з метою застосування до них штрафів, які поповнюють державний бюджет країни.

Суд переконаний, що дійсною спрямованістю діяльності держави є забезпечення умов, що не допускають порушення чинного законодавства.

У цьому випадку Підприємство несвоєчасно зареєструвало податкові накладні за період серпень – грудень 2016 року на суму податку на додану вартість у 2718428,91 грн із вини Служби, що встановлено судовим рішенням.

Служба станом на 16 травня 2017 року не зарахувала кошти у сумі 5265992,14 грн як поповнення електронного рахунка Підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідно до платіжних доручень від 30 липня та 10 грудня 2015 року.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність рішень Управління, яке є структурним підрозділом Служби, оскільки вони прийняті не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені сукупністю приписів Конституції України та ПК України (порушення припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України)".

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua