Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Державний контроль за додержанням законодавства про харчові продукти за новим Законом № 2042-VIII. Чи буде так, як в Європі?
Вікторія Куриліна, юрист, ЮК "Олексій Пуха і Партнери"

Не секрет, що проблема відсутності ефективного державного контролю за додержанням операторами ринку харчових продуктів законодавства про якість та безпечність продукції в останні роки постає в Україні особливо гостро. Неодноразово порушувалося питання про необхідність побудови такої системи державного контролю, яка б наблизила діяльність українських товаровиробників до рівня європейських стандартів. А у зв'язку з необхідністю виконання Україною своїх зобов'язань в межах Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом реформування системи державного контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів набуло принципової актуальності, адже забезпечення захисту життя та здоров'я особи, дотримання прав і законних інтересів споживачів продукції є одним із найголовніших принципів європейської політики, до досягнення стандартів якої наразі прагне Україна.

На шляху такого реформування значним кроком стало прийняття Верховною Радою України 18 травня 2017 року Закону "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", спрямованого на встановлення правових та організаційних засад державного контролю у вказаній сфері. Таким чином, на сьогодні законодавство про державний контроль складається з Конституції України, Митного кодексу України, названого вище Закону № 2042-VIII, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Варто сказати, що Закон № 2042-VIII був розроблений завдяки співпраці Верховної Ради України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, профільних асоціацій. Так, початковий законопроект було змінено з урахуванням вимог бізнесу, профільних об'єднань та Асоціації тваринників України.

Відповідно до Пояснювальної записки до законопроекту метою зазначеного нормативно-правового акта є "гармонізація законодавства України щодо державного нагляду (контролю), що здійснюється з метою перевірки виконання законодавства України про безпечність та якість харчових продуктів, кормів, здоров'я і благополуччя тварин відповідно до Регламентів ЄС № 854/2004, № 882/2004, № 669/2009 та Директиви Ради ЄС № 97/78/EC".

Розглянемо найголовніші новації, запроваджені Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин".

1. Перевірки товаровиробників проводитимуться без попереджень

Так, раніше операторів ринку харчових продуктів про перевірки попереджали заздалегідь, що, вочевидь, аж ніяк не сприяло ефективності такої форми державного контролю. Наразі ж згідно з ч. 3 ст. 18 Закону № 2042-VIII заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю, що відповідає європейським стандартам. При цьому перелік питань, вичерпний і затверджений, буде заздалегідь відомим суб'єкту господарської діяльності. Дійсно, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.02.2017 № 42 "Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами" уніфіковано форму такого акта, що є заходом запобігання зловживань контролюючих суб'єктів під час проведення перевірок.

Крім того, ч. ч. 2 та 5 цієї ж статті 18 Закону встановлюють ризик-орієнтований характер державного контролю, що також є однією з новацій прийнятого Закону. Це означає, що чим нижчий рівень ризику, який становить діяльність конкретного оператора ринку, тим рідше компетентний орган (а на сьогодні єдиний орган, уповноважений здійснювати контроль у цій галузі, – це Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) перевіряє цього оператора. А статтею 5 Закону до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері державного контролю віднесено затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. Таким чином, Закон передбачає прийняття підзаконного акта, що запровадить категоризацію, відповідно до якої здійснюватиметься оцінка ризику операторів ринку.

2. Впровадження механізму контролю з боку громадськості

Так, ч. 2 ст. 8 вказаного Закону визначає, що зовнішній аудит компетентного органу та його територіальних органів проводиться щороку за рішенням Кабінету Міністрів України на основі принципів незалежності і прозорості та за участю представників громадськості. Більше того, його результати оприлюднюються на офіційному веб-сайті компетентного органу – тобто Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

3. Новації щодо відповідальності за порушення законодавства про харчові продукти

Перш за все, новацією є визначення розмірів штрафів. Наприклад, пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров'я людини або тварини, згідно з п. 10 ч. 1 ст. 65 Закону тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі двадцяти п'яти мінімальних заробітних плат; а пропонування до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів або кормів, за п. 9 цієї ж статті, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п'яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі сімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Чітке визначення розміру відповідальності операторів ринку за порушення законодавства має сприяти уникненню упередженого ставлення з боку органів контролю та зниженню рівня корупції завдяки позбавленню інспектора можливості самостійно визначати суму стягнення. Крім того, ще одна новація – це закріплення відповідальності оператора ринку за недотримання вимог законодавства про безпечність харчових продуктів виключно в межах своєї діяльності.

Також упроваджено механізм пом'якшення відповідальності щодо певних порушень. Так, за незначні правопорушення інспектор може не накладати штраф як форму відповідальності. Це закріплено в ч. 2 ст. 65 Закону № 2042-VIII, за якою у разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2 – 4, 6, 8, 9, 11, 12 частини першої цієї статті, вперше протягом останніх трьох років, що передують вчиненню такого правопорушення, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу.

Серед інших змін системи державного контролю, запроваджених Законом, можна назвати:

– детальне визначення видів державного контролю: ч. 1 ст. 19 визначає, що заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг;

– встановлення превентивного підходу до контролю (контроль держави спрямований на виробництво та обіг продуктів);

– передбачення можливості аудіо- та відеофіксації перевірок: за ч. 10 ст. 18 Закону державні інспектори, державні ветеринарні інспектори, інші особи, що здійснюють заходи державного контролю, а також оператори ринку мають право фіксувати процес здійснення державного контролю засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню відповідних заходів;

– зменшення кількості адміністративних процедур: так, скасовано необхідність отримання висновків санітарно-гігієнічної та ветеринарно-санітарної експертизи; спрощено процедуру отримання експлуатаційного дозволу, який тепер потрібен лише виробникам, що працюють з харчовими продуктами тваринного походження; та інші зміни.

Зазначимо, що набрання чинності основними положеннями Закону відбудеться 04 квітня 2018 року, а до цього має бути проведена підготовча робота, а саме прийняття значної кількості нормативно-правових актів (близько сорока), які забезпечуватимуть дію вказаного Закону, а також сприятимуть приведенню української системи державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів у відповідність до директив і регламентів Європейського Союзу.

Так, наразі в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів ведеться робота над розробкою документів, які б створили базу для реалізації Закону, при цьому відбувається вона у співпраці з Мінагрополітики, Державною регуляторною службою України та європейськими експертами. Більше того, проводиться і роз'яснювальна кампанія із суб'єктами господарювання та профільними асоціаціями, що має дати їм можливість привести свою діяльність у відповідність до вимог прийнятого Закону.

Зауважимо також, що у Головного юридичного управління Парламенту до тексту законопроекту були численні зауваження, незважаючи на які Закон, однак, було прийнято. Зокрема, зазначалося, що потребують вдосконалення визначення багатьох термінів, документ "містить незавершені механізми правового регулювання передбачених ним відносин з огляду на системну юридичну невизначеність правових норм, не відповідає принципу юридичної визначеності, який є невід'ємною складовою принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України, та може призвести до порушення прав операторів ринку" й інші зауваження.

Попри це державні службовці в цілому позитивно оцінюють нововведення, передбачені Законом № 2042-VIII. Наприклад, Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий з цього приводу зазначив: "Нова система державного контролю має величезне значення для України. І я вдячний депутатам за прийняття цього надважливого Закону. Виробникам української продукції буде набагато простіше вийти на нові європейські ринки. А українці отримають можливість купувати харчові продукти з високим рівнем безпечності". Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів Володимир Лапа вважає, що відсутність належного державного контролю за якістю та безпечністю продуктів харчування створює ряд проблем як для виробників, так і для споживачів, і прийняття Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" дасть змогу більшою мірою зняти цю проблему. А заступник керівника проекту ЄС Яна Добідовська зауважує, що ухвалений Закон зменшує адміністративний тиск на добросовісних операторів ринку, а в результаті всіх нововведень однозначно виграє споживач, який отримає можливість купувати харчові продукти з високим рівнем безпечності.

ВИСНОВОК:

Отже, значні зміни, запроваджені Законом України № 2042-VIII, спрямовані на гармонізацію законодавства України із законодавством Європейського Союзу, забезпечення інтересів споживачів харчової продукції, а також урівноваження прав та обов'язків товаровиробників та органів державного контролю. Однак очевидно, що зробити висновок про те, чи сприятимуть такі нововведення ефективному функціонуванню системи контролю за додержанням законодавства про харчові продукти та наближенню до європейських принципів здійснення контролю, можна буде лише після того, як зазначені норми наберуть чинності та реалізовуватимуться на практиці.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua