Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Корпоративне управління в акціонерних товариствах: досконалість у нових деталях
Юрій Нечаєв, партнер, AVELLUM Олександр Куликовський, юрист, AVELLUM

За останні кілька років Україна досягла значних успіхів у реформуванні корпоративного законодавства, яке поповнилося низкою ефективних правових механізмів, що вже тривалий час застосовуються у провідних західних юрисдикціях. Серед таких механізмів, які здебільшого стосувалися регулювання акціонерних товариств (АТ), варто виокремити інститут похідного позову, процедури squeeze-out і sell-out, рахунки умовного зберігання, конвертацію боргових зобов'язань у статутний капітал АТ тощо.

Проте до останнього часу невирішеними залишалися проблема "квазіпублічності" АТ, що виникла внаслідок масової пострадянської приватизації підприємств (частково цю проблему мала вирішити процедура squeeze-out), а також проблема незбалансованого корпоративного управління в АТ. Саме на вирішення цих проблем і було спрямовано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" № 2210-VIII (далі – Закон), який набув чинності 6 січня 2018 року.1

1 Деякі зміни, що запроваджуються Законом, набирають чинності з 1 травня 2018 року та 1 січня 2019 року.

Закон запроваджує значну кількість змін, що мають на меті чітке розмежування публічних і "квазіпублічних" АТ, зміну процедури емісії цінних паперів та розкриття інформації різними типами емітентів, збільшення ролі наглядової ради АТ (далі – НР), її комітетів і незалежних директорів у НР, зміну окремих аспектів діяльності НР та загальних зборів акціонерів (далі – ЗЗА).

З практичної точки зору, Закон урегулював окремо суб'єктивні (внутрішні) чинники нестабільності, збалансувавши систему корпоративного управління АТ, та окремо об'єктивні (зовнішні) чинники, удосконаливши механізми залучення фінансування від інвесторів.

Нова система корпоративного управління АТ

Закон впроваджує зміни, що спрямовані на поліпшення балансу корпоративного управління в АТ шляхом запровадження логічної й ефективної системи стримувань та противаг, яка відповідає кращим міжнародним практикам і стандартам корпоративного управління.

Відтепер вплив мажоритарного акціонера на діяльність АТ важко назвати абсолютним, адже нова система корпоративного управління полягає в тому, що НР, комітети НР і незалежні директори стали більш впливовими й автономними в своїй діяльності. З іншого боку, щоб збалансувати це, посилилися вимоги до них і механізми контролю їхньої діяльності.

Такий підхід є цілком доцільним і логічним, особливо для публічних АТ, що мають відповідати високим стандартам корпоративного управління з метою підвищення своєї інвестиційної привабливості. Детально і часом імперативно врегулювавши корпоративне управління АТ, Закон підтверджує ідею, що сталий розвиток АТ відтепер є справою не тільки самого товариства, а й згідно з принципом, що власність зобов'язує, ще справою держави і, зокрема, стейкхолдерів (зацікавлених осіб).

Компетенція НР і ЗЗА

Як ми зазначали вище, Закон значно підвищив роль НР у корпоративному управлінні АТ.

Переважно цього було досягнуто завдяки тому, що відтепер ЗЗА публічного АТ не можуть вирішувати питання, що віднесені до виключної компетенції НР. Таке саме правило застосовуватиметься і до приватних АТ, однак у статуті приватного АТ (за винятком так званого державного2 приватного АТ) можна передбачити, що, як і раніше, ЗЗА можуть вирішувати будь-які питання діяльності АТ, зокрема, й ті, які належать до виключної компетенції НР. При цьому НР будь-якого АТ може добровільно передати на розгляд ЗЗА будь-яке питання, що належить до виключної компетенції НР.

2 Тобто АТ, у статутних капіталах яких більше 50 % акцій належить державі, а також АТ, 50 % і більше акцій яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 %.

Крім того, за певних умов НР тепер зможе приймати рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо його ринкова вартість перевищує 25 %, а також 50 % вартості активів АТ. Раніше такі рішення приймалися виключно ЗЗА.

Однак для дотримання балансу між НР і ЗЗА до виключної компетенції ЗЗА було додано низку контрольно-моніторингових функцій за діяльністю НР та АТ у цілому, а саме: затвердження положень про винагороду членів НР, затвердження звіту про винагороду членів НР, розгляд звіту НР, виконавчого органу АТ і висновків зовнішнього аудиту та затвердження заходів за результатами їх розгляду.

Комітети НР

Підвищення впливовості НР у корпоративному управлінні АТ необхідно було збалансувати підвищенням ролі її складової частини – комітетів НР, зокрема, постійних комітетів НР у публічних і державних АТ.

Закон детально визначив перелік питань, які віднесено до відання комітету з питань аудиту, комітету з питань визначення винагороди посадовим особам і комітету з питань призначень. Окрім цього, Закон конкретизував правило, що, хоча НР може мотивовано і не погоджуватися з пропозиціями комітету, НР не має права приймати рішення з питань, що готуються комітетами для розгляду НР, інакше, ніж запропоновано комітетом. У такий спосіб Закон поставив діяльність самої НР у залежність від діяльності її постійних комітетів.

Більше того, Закон визнав, що для ефективної діяльності комітетів у них має бути фінансування, у тому числі на залучення фахових консультантів, юристів та інших експертів.

Незалежні директори НР

Посилення ролі комітетів НР, які повинні очолювати та в яких більшість повинні становити саме незалежні директори, означає, що роль незалежних директорів теж посилилася. Окрім цього, відтепер НР публічних і державних АТ має складатися не менш як на 1/3 із незалежних директорів (при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше 2-х осіб)3.

3 Раніше Закон теж містив вимогу щодо мінімальної кількості, але не щодо мінімальної пропорції.

Знову-таки, щоб збалансувати це, Закон підвищив вимоги до незалежних директорів.

По-перше, Законом розширено та деталізовано вимоги до незалежних директорів, а саме відтепер особа також не може бути незалежним директором, якщо вона:

– була сукупно більш як 12 років членом НР;

– є або була протягом попередніх 3-х років працівником, незалежним аудитором, працівником аудиторської фірми, яка надавала аудиторські послуги цьому АТ; або

– володіє (прямо або опосередковано) 5 % і більше статутного капіталу юридичної особи чи є посадовою особою або особою, яка здійснює управлінські функції в такій юридичній особі, а також є фізичною особою – підприємцем, яка протягом минулого року мала істотні ділові відносини з АТ або афілійованими з ним юридичними особами.

Окрім цього, на додаток до конкретних критеріїв незалежності, Закон також увів загальний критерій, згідно з яким на незалежного директора не має чинитися будь-який вплив з боку інших осіб під час виконання ним своїх обов'язків. Інакше кажучи, відтепер перелік вимог для визначення незалежності члена НР не є вичерпним.

Що ще більш важливо, Закон передбачив можливість для акціонера звернутися до суду з позовом про визнання особи такою, що не може вважатися незалежним директором.

Запобігання незмінності менеджменту

Закон передбачає, що акції АТ, що належать юридичній особі, яка перебуває під контролем такого АТ, не враховуються при визначенні кворуму ЗЗА та не дають права участі в голосуванні на ЗЗА. По суті, на такі акції було поширено режим викуплених АТ власних акцій.

Це, на нашу думку, спрямовано на запобігання незмінності керівництва АТ, яке можливо забезпечити при перехресному володінні акціями (cross-holding).

Під перехресним володінням акцій слід розуміти ситуацію, коли, наприклад, материнське АТ володіє акціями одного або більше АТ, які, своєю чергою, є акціонерами такого материнського АТ. У такий спосіб виконавчий орган або НР материнського АТ має можливість забезпечувати собі сприятливе голосування його підконтрольними АТ на ЗЗА цього АТ завдяки таким перехресним пакетам акцій4, постійно забезпечуючи прийняття вигідних для менеджменту рішень ЗЗА.

4 У деяких джерелах такі акції також називають квазіказначейськими.

Удосконалення механізмів залучення фінансування

Незастосування переважного права акціонерами

Відтепер ЗЗА можуть прийняти рішення про невикористання переважного права акціонерами на придбання акцій додаткової емісії в процесі їх розміщення. Таке рішення має бути прийнято більш як 95 % голосів акціонерів від їх загальної кількості.

На практиці ця зміна може означати, що відтепер інвестор, зацікавлений у наданні фінансування АТ шляхом придбання акцій додаткової емісії АТ, має можливість отримати саме той пакет акцій, на який він розраховує, без ризику, що хтось з існуючих акціонерів "відкусить" частину цього пакета. Це важливо, адже дуже часто при здійсненні значної інвестиції в АТ стратегічно важливий для АТ інвестор готовий надати таку інвестицію, за умови, що він стане саме мажоритарним акціонером і, таким чином, контролюватиме, на що витрачатиметься його інвестиція.

Конвертовані облігації

Закон запроваджує поняття конвертованих облігацій. Конвертовані облігації, рішення про розміщення яких приймається ЗЗА, можуть стати доволі ефективним інвестиційним інструментом. Так, інвестор – держатель конвертованих облігацій, у разі відсутності позитивних економічних показників діяльності АТ, може продати їх третім особам або вимагати їх погашення відповідно до умов їх розміщення. В іншій ситуації – у разі, наприклад, зростання економічних показників АТ, такий інвестор також має можливість стати акціонером АТ при конвертації своїх облігацій в акції АТ, щоб надалі вже отримувати дивіденди як акціонер.

ВИСНОВОК:

Підсумовуючи все вищезазначене в цій статті, можна стверджувати, що Закон – це значний крок на шляху вдосконалення корпоративного права України, який, безумовно, позитивно вплине на інвестиційну привабливість та якість корпоративного управління, зокрема в публічних АТ. Крім цього, Закон може стати поштовхом до залучення інвестицій і пожвавлення фондового ринку України, не виключаючи можливості появи та розвитку IPO в Україні.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua