Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Важливі податкові зміни – 2017
Олена Сулима, юрист, GOLAW

Протягом 2017 року до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) було внесено безліч змін, що торкнулися діяльності всіх платників податків. Серед унесених змін можна виділити найбільш впливові та резонансні, адже вони як полегшили, так і значно ускладнили діяльність більшості платників податків. Тому пропонуємо згадати найбільш важливі зміни, які були впроваджені у 2017 році та ще впроваджуватимуться/удосконалюватимуться у 2018 році.

Впровадження системи моніторингу та блокування податкових накладних

Як відомо, ця система розпочала свою роботу з 01.07.2017. Вже з початку роботи цієї системи стало зрозуміло, що вона потребує суттєвого удосконалення, адже з блокуванням податкових накладних масово зіткнулися добросовісні платники податків, зокрема виробники та сільськогосподарські підприємства. Через це Міністерство фінансів уже неодноразово вносило відповідні зміни щодо її роботи.

Тож як це виглядає на сьогодні?

Усі податкові накладні та розрахунки коригування (далі – ПН/РК), що подаються на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність ознакам, зазначеним у п. 5 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК у Реєстрі, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі – Критерії оцінки).

У разі якщо ПН/РК не відповідає жодній з цих ознак, то така податкова накладна підлягає моніторингу за трьома критеріями оцінки ступеня ризиків, визначеними у п. 6 Критеріїв оцінки. Якщо ПН відповідає одному з цих критеріїв, то реєстрація такої ПН зупиняється.

Найбільш популярною підставою для зупинення реєстрації ПН є невідповідність обсягів придбання та постачання певного товару підприємством. Для системи це означає, що потенційно таке підприємство займається "скрутками".

Водночас проблеми виникають і в тих компаній, що займаються виробництвом певної продукції або її переробкою, у яких абсолютно логічно не збігатимуться обсяги купленого та проданого товару певного коду УКТ ЗЕД, оскільки вони такий товар виробляють.

Що робити в разі зупинення реєстрації ПН/РК?

По-перше, у разі зупинення реєстрації ПН платник податку має право подати до контролюючого органу письмові пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН в Реєстрі. Вичерпний перелік таких документів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567.

Проте на сьогодні вичерпний перелік документів затверджено для першого та другого критеріїв оцінки, і він є однаковим для обох критеріїв. Такого переліку документів для третього критерію оцінки, який було впроваджено лише в листопаді 2017 року, зазначений наказ Мінфіну не містить; ймовірно, законодавці просто забули внести відповідні зміни і до цього переліку.

Подані письмові пояснення та/або копії документів не пізніше наступного робочого дня передаються на розгляд комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН у Реєстрі або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія; Порядок роботи Комісії затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 566).

За результатами розгляду цих документів Комісія протягом п'яти робочих днів приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК, яке надсилається платнику податків.

У разі якщо Комісією було прийнято рішення про реєстрацію ПН, то така ПН, у разі достатності коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, підлягає реєстрації в Реєстрі в день прийняття Комісією такого рішення.

Однак Комісією може бути прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН. Вичерпний перелік підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації ПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. № 190.

При цьому найпоширенішою підставою відмови є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію ПН.

Варто зазначити, що ця підстава є дуже розмитою, адже чи достатньо документів для прийняття Комісією рішення про реєстрацію ПН, є суб'єктивною оцінкою Комісії. У багатьох випадках взагалі не зрозуміло, яких саме документів не вистачило для прийняття Комісією рішення про реєстрацію ПН/РК або які документи складені з порушенням законодавства.

 

Рішення про відмову в реєстрації ПН у Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження здійснюється в порядку, визначеному ст. 56 ПКУ та Порядком розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в Реєстрі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 р. № 485 (далі – Порядок).

Розгляд скарги на рішення Комісії про відмову в реєстрації ПН у Реєстрі здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг (далі – Комісія з питань розгляду скарг) протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги ДФС. Термін розгляду скарги не може бути продовжено, і якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову в реєстрації ПН у Реєстрі не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. Результатами розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг може бути одне з таких рішень: задоволення скарги платника податку та скасування рішення Комісії; залишення скарги без задоволення та рішення Комісії без змін. Рішення Комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку. Своєю чергою, задоволення скарги платника податку є підставою для реєстрації в Реєстрі ПН, зазначених у такій скарзі.

Іншим, й у більшості випадків більш дієвим, способом оскарження є звернення до суду.

Однак варто зазначити, що оскарження рішення ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної лише на підставі формальних недоліків найімовірніше не призведе до позитивних результатів.

Виходячи з аналізу судових рішень, зокрема, але не виключно, постанов Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 р. у справі № 815/3922/17 та від 15.11.2017 р. у справі № 815/4416/17, постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 р. у справі № 804/5701/17, платник податків повинен довести реальність власне господарської операції, за якою складено податкову накладну, шляхом надання відповідних первинних документів.

При цьому на увагу заслуговує висновок Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 815/4416/17, що: "є цілком зрозумілим, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій. Тому, стверджуючи про ненадання певних первинних документів, які зазначені у вищевказаних Критеріях, суду необхідно встановити, які саме первинні документи повинні складатися на підтвердження конкретних господарських операцій".

 

По-друге, у разі зупинення реєстрації ПН платник податків має право подати на розгляд Комісії інформацію щодо товарів/послуг, які на постійній основі ним постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються), за формою, встановленою у Додатку до Критеріїв оцінки, у вигляді Таблиці даних платника податків.

Варто зазначити, що на початку роботи системи таку інформацію можливо було подати лише в разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК, тобто вже після того як платник податків зіткнувся з проблемою блокування ПН/РК.

Однак з урахуванням того, що від блокування ПН/РК масово почали страждати цілком добросовісні сільськогосподарські виробники й інші платники податків, Міністерство фінансів внесло зміни до Критеріїв оцінки, які дали змогу платникам податків подавати Таблицю даних завчасно, тобто не чекаючи можливого зупинення ПН/РК.

Відповідно до п. 3 Критеріїв оцінки подана інформація з поясненням розглядається ДФС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

При цьому для сільськогосподарських підприємств, що відповідають певним критеріям, було передбачено автоматичне врахування даних поданої таблиці.

Подання цієї інформації є дуже важливим, оскільки подана таким чином інформація в разі її прийняття податковими органами має бути врахована при подальшому моніторингу податкових накладних, і її наявність в контролюючих органів може врятувати платника податків від подальшого зупинення реєстрації схожих ПН/РК. Хоча на практиці через недосконалість самої роботи системи Таблиця даних платника податків не завжди приймається та враховується, і платники податків вимушені подавати її декілька разів поспіль.

Як працюватиме система моніторингу ПН/РК далі?

07.12.2017 р. Верховна Рада прийняла законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", який набув широкого розголосу і дав платникам податків надію на тимчасове зупинення роботи системи блокування ПН/РК.

У частині, що стосується роботи системи блокування ПН/РК, цей законопроект має набути чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Проте одразу наголошуємо, що станом на 21.12.2017 р. цей законопроект ще навіть не направлено на підпис Президенту України й не опубліковано, а тому чи набуде він чинності, і які саме зміни будуть впроваджені, на сьогодні стовідсотково невідомо.

Однак текст прийнятого законопроекту до другого читання передбачає такі зміни:

1) виключено п. 74.2 ст. 74 ПКУ, відповідно до якого забезпечується проведення моніторингу ПН/РК, та надано повноваження Мінфіну визначати критерії оцінки;

2) повноваження щодо визначення критеріїв, за якими проводиться моніторинг, передані Кабінету Міністрів України;

3) ПН/РК, реєстрацію яких зупинено відповідно до пункту 201.16 ПКУ, повинні бути зареєстровані 02.01.2018 р., крім:

– ПН/РК, за якими станом на 01.12.2017 р. не подані пояснення і документи;

– ПН/РК, за якими прийнято рішення про відмову в реєстрації і за якими станом на 01.12.2017 р. не розпочато процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку;

4) ПН/РК, реєстрацію яких зупинено з 01.12.2017 р. до набрання чинності цим законом та за якими платником податку подані пояснення і копії документів, реєструються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом;

5) якщо протягом 5 робочих днів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК, реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку (ця норма раніше вже неодноразово пропонувалася Мінфіном).

Таким чином, якщо цей законопроект все ж таки набере чинності, деякі платники податків зможуть зітхнути з полегшенням, адже певні ПН/РК будуть автоматично розблоковані, а робота самої системи буде тимчасово зупинена.

Однак система моніторингу та блокування ПН/РК не скасовується, а лише зазнає певних змін, а отже у 2018 році на платників податків знову очікують зміни, і що це будуть за зміни, наразі невідомо.

Окремо слід також зазначити, що законопроектом "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" передбачено дуже великий перелік змін, які, у разі його підписання Президентом України та офіційного опублікування, наберуть чинності з 01 січня 2018 року.

Серед таких змін можна виділити:

– зміну строку реєстрації розрахунків коригування в Реєстрі, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику;

– протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Ця зміна є позитивною, адже на практиці багато постачальників вчасно не виписували РК, а строк для його реєстрації покупцем починав свій відлік;

– зупинення дії норми, відповідно до якої право на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку зупинення ПН. Тимчасово для платників податків це матиме негативний вплив, хоча на практиці податківці регулярно не беруть цю норму до уваги;

– збільшення ставок акцизного податку, рентної плати, екологічного податку;

– зміну критеріїв, за якими платник податків визначається як великий платник податків. Так, великим платником податків є юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України за такий самий період, перевищує еквівалент 1 мільйону євро, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро;

– уточнення положень ПКУ щодо відшкодування платнику податків шкоди, завданої неправомірними діями або бездіяльністю контролюючих органів, та запровадження норми, згідно з якою посадова або службова особа контролюючого органу несе перед державою відповідальність у порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через незаконні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Дехто почав висловлювати думку, що ця норма нарешті запрацює, однак такі висновки робити ще зарано, адже на сьогодні добитися відшкодування шкоди (завданих збитків) навіть у суді дуже складно;

– зміни, пов'язані з визнанням операцій контрольованими. Так, наприклад, окремо виділяються господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, і такі операції пропонується визнавати контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

та низка інших змін.

Однак, як було зазначено вище, цей законопроект ще не набрав чинності, і поки що точно невідомо, який вигляд матимуть ці зміни після його офіційного опублікування.

Впровадження системи автоматичного відшкодування ПДВ

З початком роботи системи моніторингу та блокування ПН/РК у тестовому режимі з квітня 2017 року запрацювала система автоматичного відшкодування ПДВ, хоча відповідні зміни до ПКУ набули чинності ще з 01.01.2017 р.

Тож як це виглядає на сьогодні?

Відповідно до ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми такого відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Реєстр) протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Далі протягом 30 календарних днів, що настають за днем подання платником податку податкової декларації, з метою узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання).

А якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 01.07.2015 р., що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 01.01.2017 р. у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 ПКУ, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання платником податку податкової декларації, провести документальну перевірку платника податку. При цьому рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі на відповідну дату, яка визначається згідно з положеннями п. 200.12 ст. 200 ПКУ. Своєю чергою, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі в автоматичному режимі або у встановлених випадках вноситься контролюючим органом.

Варто зазначити, що на практиці існують непоодинокі випадки, коли контролюючі органи з невідомих причин не вносять відповідну інформацію до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. І в цих випадках платники податків змушені в судовому порядку визнавати неправомірною бездіяльність контролюючих органів та через суд зобов'язують їх виконувати свої прямі обов'язки.

Своєю чергою, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства на поточний банківський рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру.

Однак необхідно зазначити, що за результатами проведеної перевірки сума бюджетного відшкодування може бути не узгоджена контролюючим органом (контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації). У цьому випадку контролюючий орган або зменшує суму відшкодування, або відмовляє в наданні бюджетного відшкодування.

Зрозуміло, що у цьому випадку платник податку втрачає право на отримання бюджетного відшкодування повністю або частково і має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку.

Як працюватиме система автоматичного відшкодування ПДВ далі?

На сьогодні ДФС, Мінфін і Держказначейство регулярно звітують про налагоджену та вдалу роботу системи автоматичного відшкодування ПДВ. І враховуючи відгуки та зменшення проблемних ситуацій, що виникають у платників податків, ця система справді працює. За результатами аналізу судової практики вбачається, що спори з контролюючими органами виникають лише за наслідками проведення перевірок або їх бездіяльності щодо внесення відповідної інформації до Реєстру.

Збільшення строку використання податкового кредиту

Однією з корисних для платників податків змін було прийняття Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України", який набув чинності 03.12.2017 р.

Попри доволі специфічну назву, зміни, впроваджені цим Законом, стосуються всіх платників ПДВ, а саме, строк, протягом якого за платником податку зберігається право включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, збільшено до 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Однак цим Законом також внесено зміни, які стосуються відповідальності платників податків, а саме відтепер порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

ВИСНОВОК:

Отже, у 2017 році у податкове законодавство було впроваджено багато змін, які як полегшили роботу платників податків, наприклад, система автоматичного відшкодування ПДВ, так і залишили багато питань та потребують доопрацювання для ефективної роботи як податкових органів, так і платників податків.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua