Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Які загрози для України несе законопроект № 7206 "Купуй українське, плати українцям"?
Микола Смирнов, співзасновник "EasyTender", юрист, партнер, ЮК "Праве Діло"

07.12.2017 р. Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект № 7206, який має гучну та патріотичну назву, – "Купуй українське, плати українцям".

Законопроектом передбачається внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" у частині здійснення оцінки тендерних пропозицій. Він передбачає надання преференцій тендерним пропозиціям вітчизняних учасників, які мають так звану місцеву складову. Вона складатиметься з таких показників: наявність сервісних центрів на території України; країна походження сировини та основних матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів – Україна; валюта, за яку ця сировина та інше закуповувались, – гривня; кількість робітників – резидентів України; походження основних засобів – Україна; місцезнаходження об'єктів нерухомої власності – Україна; локалізація фінансових витрат на території України; рівень локалізації інших складових виробничої собівартості предмета закупівлі на території України.

Установлений у законопроекті механізм оцінки тендерних пропозицій призведе до дискримінації постачальників-нерезидентів. Адже пропозиції, що подані резидентами України, матимуть переваги, навіть якщо будуть дорожчими.

Зазначу, що принцип рівності вітчизняних та іноземних учасників українських тендерів був встановлений ще в Законі України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі – Закон) (закон, що передував Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції від 11.03.2007 р.; тоді ж із Закону було виключено ст. 6, яка передбачала преференції для вітчизняних учасників).

Вважаю, що в разі прийняття зазначеного законопроекту Україна порушить свої зобов'язання за, як мінімум, трьома міжнародними угодами, а саме:

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода з ЄС);

2. Угода про державні закупівлі (далі – GPA);

3. Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (далі – Угода з Канадою).

Щодо порушення Угоди з ЄС

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, яка набрала чинності 01.09.2017 р., містить Главу 8 "Державні закупівлі" Розділу IV "ТОРГІВЛЯ І ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ", яка встановлює обов'язки та права сторін у відносинах, що пов'язані з державними закупівлями.

Статті 148 та 151 Угоди з ЄС передбачають обов'язок сторін надавати взаємний доступ до ринків державних закупівель учасникам на основі принципу національного режиму (доступ іноземним учасникам на тих самих умовах, як і вітчизняним), також передбачено рівний і недискримінаційний доступ учасників на ринки державних закупівель сторін.

Стаття 315 Глави 14-1 "Вирішення спорів" Розділу IV "ТОРГІВЛЯ І ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ" Угоди з ЄС передбачає такі наслідки для сторони, що порушила умови Угоди:

– грошова компенсація;

– зупинення зобов'язань, що випливають з будь-якого положення, що міститься в Главі про зону вільної торгівлі, на рівні, еквівалентному анулюванню або скороченню, спричиненому порушенням;

– підвищення ставок ввізного мита.

Щодо порушення GPA

Угода про державні закупівлі (GPA) у рамках СОТ набрала чинності для України 18.05.2016 р. Сторонами зазначеної Угоди є 47 держав. Вона регулює доступ учасників до ринків державних закупівель країн – учасниць GPA.

Статті III, VII та VIII GPA передбачають обов'язок сторін щодо надання взаємного доступу до ринків державних закупівель учасникам на основі принципу національного режиму. Також передбачено рівний і недискримінаційний доступ учасників на ринки державних закупівель сторін.

Стаття 22 Домовленостей про правила і процедури врегулювання спорів СОТ передбачає такі наслідки для сторони, що порушила умови GPA:

– грошова компенсація;

– припинення застосування поступок або інших зобов'язань за охопленою угодою.

Слід зауважити, що GPA у статті XVI містить таке поняття, як "вітчизняна складова", але в цій статті зазначено, що можливість використання "вітчизняної складової" повинна бути погоджена з іншими учасниками Угоди на стадії приєднання, та щодо таких засобів інформація має бути наявна у Додатку І до GPA. Втім, український Додаток І до GPA не містить жодних застережень щодо використання "вітчизняної складової". Отже, без внесення змін до GPA Україна не може використовувати такий механізм у державних закупівлях.

Щодо порушення Угоди з Канадою

Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою, що набрала чинності 01.08.2017 р., містить Главу 10 "Державні закупівлі", яка встановлює обов'язки та права сторін у відносинах, що пов'язані з державними закупівлями. Статтею 10.3 встановлено, що до Угоди з Канадою застосовується GPA (за деякими винятками), доки сторони Угоди з Канадою є сторонами GPA, тому Угода з Канадою містить ті самі принципи та застереження стосовно недискримінації та відкритості, що і GPA.

Статті 17.12 та 17.13 Угоди з Канадою передбачають такі наслідки для сторони, що порушила умови Угоди:

– грошова компенсація;

– зупинення застосування вигоди еквівалентної дії, у сфері державних закупівель;

– зупинення застосування вигоди еквівалентної дії, у іншому секторі, охопленому Угодою з Канадою.

ВИСНОВОК:

Отже, прийняття законопроекту № 7206 призведе до порушення умов зазначених угод з боку України, адже учасники-нерезиденти українських тендерів будуть дискриміновані. Також прийняття може спричинити негативні наслідки, передбачені угодами, приміром заборона українському бізнесу брати участь у державних закупівлях країн-учасниць, що, своєю чергою, призведе до погіршення економічного та дипломатичного стану України.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua