Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Як захистити український бізнес? Експерти обговорили на конференції

10 жовтня 2017 р. у прес-центрі "Інтерфакс-Україна" відбулася прес-конференція на тему "Як захистити український бізнес". Організатор – юридична компанія Juscutum.

Учасники: Роман Семенуха – народний депутат України, член парламентської фракції "Об'єднання "Самопоміч"; Артем Афян – адвокат, керуючий партнер Juscutum; Денис Овчаров – адвокат, партнер практики безпеки бізнесу Juscutum; Елеонора Салова – старший юрист, адвокат практики безпеки бізнесу Juscutum.

5 жовтня 2017 р. Генеральний прокурор Юрій Луценко підписав лист про недопущення порушень прав суб'єктів господарювання. Юристи Juscutum моментально відреагували на цю новину й розглянули такі головні моменти:

– законність дій правоохоронних органів відповідно до листа Генпрокурора;

– масштаби безпідставних обшуків українських компаній і їхніх власників в Україні;

– наслідки таких обшуків правоохоронними органами, зухвалого вилучення комп'ютерної техніки й серверів в офісах;

– унесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) стосовно заборони вилучення інформаційних систем і їхніх частин – що це дасть українським бізнесменам.

Незважаючи на реформи, зміни до КПК і гучні гасла, у нашій країні продовжує процвітати тиск правоохоронців на бізнес. Обшуки підприємств на сьогодні часто проводять у грубій формі, з вилученням техніки й серверів, що спричиняє зупинення діяльності фірм і їх закриття.

Артем Афян, адвокат, керуючий партнер Juscutum, розповів, що обшукам піддається майже кожна компанія. В Україні немає успішного бізнесу, щодо якого не було б кримінальної справи із супроводом "маски-шоу". Компанії, які сплачують податки й сумлінно ведуть свій бізнес, не застраховані від візиту районного слідчого з автоматниками, вибиванням дверей, ламанням меблів. За завдану матеріальну шкоду такого слідчого до відповідальності притягнуто не буде. У правоохоронців колосальний імунітет до шкоди, яку вони завдають бізнесу.

"Мізерний відсоток справ, у межах яких проводили обшуки українського бізнесу, закінчувалися хоча б обвинувальним висновком. Я не говорю вже про вирок. Ми маємо справу з пустим шарпанням бізнесу, що жодним чином не кореспондує з розкриванням злочинів і боротьбою зі злочинністю", – Артем Афян.

У листі Генпрокурора закріплено позицію щодо обмежень вилучення техніки, а також надано можливість копіювати інформацію. ГПУ закликає вести обов'язковий відеозапис обшуку й надавати безумовний допуск адвокатові навіть після закінчення обшуку.

"Обшук залишається істотним важелем тиску на бізнес. Тому увага ГПУ до цієї теми, навіть крізь призму змін до КПК, ще довго підігріватиме до неї інтерес", – коментує Денис Овчаров, адвокат, партнер практики безпеки бізнесу Juscutum.

Адвокат має великі сумніви щодо того, наскільки обов'язковим для слідчого й прокурора на обшуку буде лист. І головне питання: як бізнес зможе пережити обшук?

Як свідчить практика, листи й інструкції здебільшого не виконують. Такі заспокійливі заяви вже були. Наприклад, лист в. о. Генпрокурора Ю. Севрука від 22.02.2016, де він чітко вказував на необхідність дотримання ч. ч. 4, 5 ст. 46 КПК стосовно допуску адвоката до проведення обшуків. Нічого не відбулося, адвокатів, як і раніше, не допускають на обшук.

Кілька днів тому проводили обшуки в телеком-операторів і провайдерів: "Євротранстелеком", "Фіорд", "Мікснет" та ін. Обшуки проводили в Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі приблизно на 28 об'єктах, у тому числі й в офісах компаній, місцях проживання їхніх акціонерів.

14 вересня 2017 р. на зустрічі у форматі "Діалог між владою та бізнесом" за участю Президента України, Прем'єр-міністра, Генпрокурора, працівників силових структур і представників бізнесу було заявлено: "Маски-шоу стоп!". Домовилися, що всі силові структури відмовляться від використання силових операцій на підприємствах. Але обшуки в IT-компаніях тривали, а адвокатів допускали в найкращому разі на складання протоколу після завершення обшуку.

Компанії зазнають мільйонних збитків від зупинення бізнес-процесів. На сьогодні надто важливо внести зміни до КПК стосовно заборони вилучення інформаційних систем і їхніх частин. З прийняттям закону про внесення змін правоохоронці копіюватимуть інформацію, а не забиратимуть сервери, мобільні термінали, системи зв'язку для перевірки даних. Це мінімізує кількість обшуків, які не стосуються реальних розслідувань злочинів, необґрунтованого вилучення електронних інформаційних систем, зменшить вилучення майна підприємств, що не стосуються мети розслідування. Копіювання інформації без вилучення серверів і її носіїв дасть змогу компаніям продовжувати роботу у звичайному режимі без зупинення діяльності.

За словами народного депутата Романа Семенюка, новий законопроект буде внесено до Парламенту наступного тижня. У ньому передбачено врегулювання термінологічного апарату (унесення до КПК термінології, пов'язаної з електронними носіями, копіюванням інформації), запровадження відповідальності силових структур за безпідставне застосування силових обшуків, прописано процедуру проведення обшуків.

"Присутність адвокатів під час обшуків у будь-який момент і без перешкод запобіжить стану афекту співробітників компаній, що часто роблять", – повідомив він.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua