Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Криптогривня та Blockchain: хайп чи перемога, або Про правовий статус національної криптовалюти
Олег Панфілов, к. ю. н., доцент кафедри адміністративного і фінансового права, Національного університету "Одеська юридична академія"

Протягом останнього часу кількість новин про криптовалюти та запроваджену завдяки Bitcoin технологію Blockchain збільшується в геометричній прогресії. Але, як завжди, думки фахівців розділились: деякі вважають цю технологію і взагалі бум з Bitcoin'ом фінансовою бульбашкою, інші (більшою частиною фахівці з IT та IT-юристи) – новою революцією, яка може допомогти людству в багатьох галузях: зменшити роль банків у фінансовій сфері, збільшити сегмент p2p-бізнесу, замінити нотаріальну діяльність смарт-контрактами.

Особливе місце для нашої країни в цьому масиві новин займають повідомлення керівників департаментів НБУ про створення вітчизняної криптовалюти – криптогривні. На мою думку, якщо про роль криптовалют у фінансовому сегменті можна буде говорити після наступної хвилі економічної кризи (на сьогодні частка криптовалют на ринку є незначною – 150 млрд доларів США для всіх криптовалют на вересень 2017 р., з них частка Bitcoin – 72 млрд) та лише коли (а не якщо) регулятори світу, насамперед SEC США, визначаться з їх правовим статусом, то про технологію Blockchain можна вже стверджувати за прикладами тих самих США, Грузії, Японії та Сінгапура як про визначний етап розвитку суспільства. Окремо слід зауважити про такий вид діяльності, який може постраждати в разі падіння курсу криптовалют, – це контрабанда обладнання для ферм, які майнять крипту (адже в більшості випадків воно саме так потрапляє до нашої країни).

Щодо актуальності для юриспруденції теми криптовалют, то перед теоретиками постає багато питань: впровадження в законодавство України нових термінів, прийняття законодавчих актів щодо регулювання правового статусу й обігу криптовалют, формування правової позиції щодо майнерів і смарт-контрактів у вітчизняному законодавстві, заборона (як це зроблено в Китаї) чи врегулювання процедури проведення ICO та невизначеність із правовим статусом токенів. Юристам-практикам слід визначитись, чи є майнери злочинцями або адептами нової віртуальної революції (так би мовити наступного технологічного укладу, як вважають деякі науковці-економісти), впровадити дієву систему смарт-контрактів і "блокчейнізації" кадастрів, запровадити дієвий механізм регулювання криптовалютних бірж.

Якщо брати світовій досвід правового статусу криптовалют, то в Японії криптовалюта визначається законом як цінність, подібна до активів (asset-like values); у США у зв'язку з особливостями правової системи визнається як аналог грошей, як власність і як товар на біржі; у ЄС – як віртуальна валюта.1

1 Правовое регулирование криптовалютного бизнеса. Звіт forklog.consulting , axon.partners.

http://axon.partners/wp-content/uploads/2017/02/Global-Issues-of-Bitcoin-Businesses-Regulation.pdf

У нашій  країні НБУ в своєму листі від 2014 року визначав Bitcoin як грошовий сурогат. Таку правову позицію ДФС у вересні 2017 року підтвердила у відповіді на запит одного з інформагентств, у якій повідомила: "Роз'яснення щодо правомірності використання в Україні "віртуальної валюти/криптовалюти" надано Національним банком України від 10 листопада 2014 року, за яким Національний банк розглядає "віртуальну валюту/криптовалюту "Bitcoin" як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними і юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки суперечить нормам українського законодавства".2

2 http://ua.interfax.com.ua/news/general/445057.html

Серед переваг використання криптогривні буде обмеженість цього ресурсу, як, наприклад, це відбувається з іншими криптовалютами: лише певна кількість одиниць Bitcoin'у видобувається майнерами. Інший шлях, як це планує зробити Китай у своїй валюті "Фенікс", – прив'язка до золота. Але мета цієї статті не наголосити на економічних профітах від впровадження криптогривні (нехай цим займаються фахівці в своїй галузі, до яких, на мою думку, можна віднести організатора Bitcoin foundation Міхаїла Чобаняна та Валерія Огієнка з фонду розвитку соціальних інновацій – CryptoРусь), а порушити питання юридичного підґрунтя впровадження вітчизняної криптовалюти та криптовалют взагалі.

Тому у зв'язку з неминучим впровадженням в українське законодавство вищезазначених технологій пропонується прийняття Верховною Радою, як мінімум, до розгляду проекту закону про криптовалюти, в якому б зазначалась відмінність криптовалют від електронних грошей і визначалась їх роль за тестом Хоуі (розробленою Верховним Судом США процедурою, що дає змогу визначити, чи є фінансовий інструмент цінним папером; щоб потрапити під визначення цінного папера, інструмент повинен включати інвестиції в спільне підприємство, з очікуванням прибутків, завдяки зусиллям третьої сторони), а також прописувалось би законодавче регулювання процедури ICO з обов'язковим роз'ясненням ролі токену. У разі впровадження криптогривні найближчим часом, можна б було доповнити закон її визначенням. Також доречним було б внести зміни до ЦК щодо смарт-контрактів і закріпити у відомчих підзаконних актах НБУ та ДФС можливість подальшого використання технології Blockchain.

Варто нагадати, що Міністерство юстиції України підписало з компанією Bitfury меморандум про переведення на Blockchain аукціонів СЕТАМ і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що за прикладом Грузії (в 2017 році було переведено 100000 свідоцтв про право власності на земельні ділянки за допомогою технології Bitcoin Blockchain) може знизити фінансові видатки та спростити процедурний момент у цій сфері. Але перспективи розвитку цього сегмента – це окрема тема.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua