Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Право на правочин, або Як захистити корпоративні права
Шаді Саад, директор, Saad Legal

Основною метою діяльності комерційного підприємства є одержання прибутку, що передбачає укладення значної кількості правочинів. Більшість підприємств кожного дня, тижня, місяця, року вчиняють мільйони, сотні мільйонів правочинів.

Однак вчинення правочинів має свої особливості залежно від організаційно-правової форми сторін такого правочину. Одним із найбільш урегульованих у цьому питанні є акціонерне товариство. Перш за все це пов'язано з намаганням законодавця захистити інтереси всіх зацікавлених осіб, у т. ч. значної кількості акціонерів.

Більшість акціонерних товариств створено в Україні внаслідок проведення приватизації державних підприємств. Також існує багато підприємств, які свідомо створені засновниками у формі акціонерного товариства з метою захисту корпоративного співіснування кількох інвесторів. Крім того, багато постприватизаційних акціонерних товариств мають кілька значних власників, які бажають забезпечити за допомогою зрозумілої й ефективної системи корпоративного управління захист власних інтересів.

Корпоративне управління – це не лише процес обрання органів товариства. Корпоративне управління – це механізм узгодження прав та інтересів різних суб'єктів, не тільки акціонерів та менеджменту, а й контрагентів і держави. Одним з елементів зазначеного механізму є процес надання згоди на вчинення значних правочинів і правочинів із заінтересованістю.

До речі, законопроектом № 4666 "Про ТОВ та ТДВ" пропонується запровадити схожу процедуру для ТОВ і ТДВ.

На початковому етапі впровадження таких змін більшість акціонерних товариств негативно сприймала додаткові обмеження щодо вчинення правочинів. Але згодом стало зрозуміло, що законодавчі ініціативи були поштовхом для власників бізнесу замислитись над впровадженням системи стримувань і противаг в управлінні товариством. Така система практичного застосування вимог законодавства дає змогу контролювати діяльність органів товариства, збалансовувати інтереси кількох інвесторів і забезпечувати належний захист від зловживань посадовими особами.

01 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" (деякі норми якого набувають чинності 01.01.2018 р.). Закон доволі ґрунтовний і визначальний. Окрім змін порядку проведення зборів акціонерів, формування органів товариства, законом внесено зміни до порядку надання згоди на вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про акціонерні товариства" (далі – Закон) значний правочин – правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності. Відповідно до ст. 70 Закону для прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, ринкова вартість якого не перевищує 25 % вартості активів, достатньо рішення наглядової ради товариства. Якщо ж ринкова вартість перевищує 25 %, вчинення правочину можливе виключно за рішенням загальних зборів акціонерів.

При цьому мало хто з акціонерних товариств зважає на використане законодавче формулювання "ринкова вартість". Інколи посадові особи з метою ухилення від необхідності погодження значного правочину з відповідним органом штучно зменшують його вартість.

Однак такі дії не є виправданими, оскільки матимуть суттєві наслідки. Так, якщо акціонер чи наглядова рада товариства дізнаються про укладання таких правочинів, зможуть подати до суду відповідний позов, довести в суді, що вартість правочину не є ринковою, встановити "ринкову" вартість і визнати правочини недійсними. Наслідки недійсності правочину очевидні – повернення сторін у первинний стан, а в окремих випадках наслідки для подальшої діяльності товариства можуть бути фатальними.

Також деякі акціонерні товариства, які за Законом можуть не обирати наглядову раду, статутом товариства відносять прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину до 25 % вартості активів до компетенції виконавчого органу. Такі дії можуть мати наслідком визнання недійсними значних правочинів, адже в разі відсутності наглядової ради у товаристві повноваження прийняття рішення, що належить до її виключної компетенції, переходить до загальних зборів, окрім повноважень щодо скликання зборів. Відповідно, такі дії виконавчого органу є перевищенням повноважень. Усі ці обмеження стосуються і надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів.

Суттєвих змін зазнала ст. 71 Закону, яка визначає порядок надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю. Попередня редакція цієї статті містила доволі загальні визначення та, фактично, на практиці повноцінно не застосовувалась. Зі змінами законодавства від 01.05.2016 р. запроваджено порядок надання згоди на вчинення таких правочинів, визначено конкретні критерії заінтересованості та необхідну сукупність обставин для віднесення правочину до правочину із заінтересованістю. Крім того, впроваджено так званий диктат міноритарію – неможливість голосування заінтересованого в правочині акціонера / члена наглядової ради за таке рішення. Зі змінами, які набули чинності в червні 2017 року, "диктат міноритарію" було послаблено для приватних акціонерних товариств, але виключно за умови внесення відповідних змін до статуту товариства.

Крім того, відповідно до змін до ЗУ "Про акціонерні товариства", які набули чинності 04.06.2017 р., збільшено мінімальну ринкову вартість правочину для віднесення його до правочинів із заінтересованістю.

На сьогодні правочином, щодо вчинення якого є заінтересованість, є правочин, коли ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом такого правочину, перевищує 1 відсоток вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства. Однак багато акціонерних товариств, раніше приймаючи статути товариства в новій редакції, зазначали, що правочином, щодо вчинення якого є заінтересованість, є правочин, коли ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом такого правочину, перевищує сто мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Отже, для застосування нині чинної норми Закону щодо співвідношення вартості правочину до вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства необхідно вносити зміни до статуту акціонерного товариства.

За рік після запровадження визначеного механізму надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю почала формуватися судова практика. Так, відповідно до постанови ВГСУ від 22.06.2017 р. у справі № 904/9759/16: "Можливість застосування обмежень у голосуванні про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю, визначених ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", вказана стаття пов'язує з наявністю сукупності ознак, встановлених у частинах 2, 3 цієї статті та наявністю умови, визначеної у ч. 8 вказаної статті (тобто при голосуванні). З огляду на зазначене, колегією суддів касаційної інстанції визнається правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що під час голосування з другого питання порядку денного спірних зборів обмеження, встановлені ч. 8 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", не розповсюджувалися на акціонера Товариства, оскільки вказана норма Закону не містить обмежень у голосуванні акціонера, афілійовані особи якого можуть бути заінтересованими у вчиненні акціонерним товариством правочину".

Тобто якщо заінтересованою особою у вчиненні правочину є афілійована особа акціонера (власника понад 25 % СК), безпосередньо сам акціонер має право голосу при прийнятті рішення про надання згоди на вчинення такого правочину. На мою думку, це недолік Закону.

В іншій справі № 912/4264/16, яку було порушено за позовом акціонера, інтереси якого представляла моя команда, визнано недійсними договори купівлі-продажу комерційного нерухомого майна на понад 1000 м2 у центрі міста через порушення порядку надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю. Особливістю цієї справи є те, що правочини оскаржені не стороною правочину, а 3-ю особою – акціонером.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням корпоративних прав акціонера. Афілійованість осіб було встановлено в межах судового розгляду, оскільки член наглядової ради акціонерного товариства є чоловіком керівника та учасника ТОВ – покупця нерухомого майна. Крім того, вартість правочинів було занижено з метою ухилення від необхідності отримання відповідного погодження загальними зборами, що було доведено шляхом проведення незалежної експертної оцінки майна на дату вчинення правочинів. Додатковою підставою недійсності правочинів була наявність на момент їх укладання чинної судової заборони на відчуження майна, хоча суд апеляційної інстанції не взяв цю обставину до уваги, мотивуючи це тим, що акціонер може оскаржити правочини виключно через порушення його корпоративних прав.

Попереду ще можливий касаційний перегляд вказаної справи, але на сьогодні вже є рішення, яке набрало законної сили (рішення першої інстанції було залишено без змін апеляційним господарським судом).

Із запровадженням похідного позову такі дії та/або бездіяльність посадових осіб товариства можуть завдати збитків акціонерному товариству, які, відповідно, можуть бути стягнуті з таких посадових осіб на користь самого товариства за позовом акціонера – власника 10 % і більше статутного капіталу. У ситуації, що стала предметом судового розгляду в справі № 912/4264/16, похідний позов і позов про визнання недійсними правочинів були взаємовиключні. На мою думку, в цьому конкретному випадку більш ефективним способом захисту інтересів акціонера є повернення незаконно відчуженого майна акціонерного товариства, тому було обрано шлях визнання відповідних правочинів недійсними.

ВИСНОВОК:

Враховуючи суттєві зміни, яких зазнало корпоративне законодавство, контроль за дотриманням процедури надання згоди на вчинення значних правочинів і правочинів із заінтересованістю стане більш актуальним для акціонерів та, відповідно, буде поштовхом для розвитку відповідного напряму судової практики.

 

28 вересня 2017 року відбудеться практикум "Ефективне корпоративне управління. Примусовий та обов'язковий викуп. Прийняття управлінських рішень. Наслідки порушення корпоративного законодавства", під час якого один із кращих в Україні спеціалістів з корпоративного права – Шаді Саад, директор Saad Legal, заступник голови Ради учасників Національного депозитарію України, член президії ГС "Українські емітенти", відповість на найактуальніші питання, пов'язані з новими вимогами законодавства та нюансами роботи акціонерних товариств. Детальніше з умовами участі можна ознайомитися на сторінці практикуму.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua