Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Структурування: між минулим і майбутнім
Олег Котляр, юрист, ICF Legal Service

Компетентна думка

"Ну й ціни у вас...", чи "Звичайно-цінові" претензії при податкових перевірках  

Податкова перевірка в межах кримінального провадження: законно чи ні? Практичні поради  

Правила захисту, або Як оскаржити податкове рішення  

Блокування реєстрації податкових накладних. Спірні аспекти оскарження  

Оскарження рішень податкових органів: адміністративний і судовий порядки. Яким шляхом краще піти? 

Імплементація Плану BEPS: як йдуть справи?  

Оскарження податкових повідомлень-рішень: практичні поради  

Відмова в реєстрації податкових накладних: підстави, правові наслідки, перспективи оскарження  

Функціонування системи електронного відшкодування ПДВ: правові проблеми  

Про деякі проблеми оподаткування в агросекторі: чи витримають платники податків?  

Адміністративне оскарження рішень податкових органів: ефективна стадія чи зайві витрати часу?  

Судовий погляд

Актуально

До 2017 року в колись звичному "міжнародному податковому плануванні" змінилося практично все, починаючи із самої назви. Сьогодні спілкуючись з іноземними колегами та партнерами, усе сходяться в одному, що час "податкового планування" назавжди пішов і на його місце прийшло "бізнес-структурування". Різниця в тому, що планування носить "паперовий" характер, що не відображає ні суті діяльності, ні дійсної ситуації в правилах ведення міжнародного бізнесу, який більше не може працювати виключно на папері. Відповідно, і завдання перед ним постали інші.

Глобальні зміни відбуваються під егідою Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР) відповідно до розробленого організації Плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Кроки, передбачені Планом, – це внутрішні та міжнародні інструменти для усунення ухилень від сплати податків, що гарантують оподаткування прибутку за місцем ведення господарської діяльності й одержання доходів. Варто зауважити, що з 1 січня 2017 року Україна також приєдналася до виконання Плану. За інформацією Мінфіну, Україна бере на себе зобов'язання імплеменувати чотири ініціативи Плану BEPS, а саме:

– боротьба з податковими зловживаннями, пов'язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування;

– уникнення зловживань під час застосування податкових конвенцій;

– розкриття інформації про використання схем агресивного податкового планування;

– збільшення ефективності механізмів вирішення спорів щодо застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування між країнами.

У цілому План BEPS складається з 15 кроків. Серед іншого, План BEPS передбачає впровадження правил трансфертного ціноутворення, правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК). Крім того, кроки Плану спрямовані на боротьбу з оптимізацією оподаткування за рахунок вирахування процентів за позиками, боротьбу з так званим treaty shopping – використання компаній виключно з метою одержання преференцій за угодами про уникнення подвійного оподаткування (DTT); боротьбу з використанням гібридних схем – схем, за яких використовуються відмінності в оподаткуванні різних інструментів, осіб або правочинів між двома чи більше країнами. План BEPS також установлює вимоги до прозорості структури власності й багато іншого.

Зміни, які вже стали результатом імплементації Плану, носять системоутворюючий характер. Проте до 2017 року бізнесу в Україні ще вдавалося закривати на це очі, а в спілкуванні з клієнтами усе ще простежувався скепсис і розрахунок, що нові правила можуть обминути їх стороною.

Сьогодні Україна посилила правила трансфертного ціноутворення. Зокрема, зовсім нещодавно своєю постановою від 04.07.2017 р. № 480 Кабмін затвердив Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, операції з якими вважаються контрольованими для цілей подання звітності з ТЦУ. Серед іншого, до Переліку потрапили партнерства з 26 держав і деякі інші організаційно-правові форми компаній, що широко використовуються під час структурування міжнародного бізнесу. Крім того, на розгляд до Верховної Ради подано законопроект про КІК (контрольовані іноземні компанії) і з погляду російського досвіду не доводиться розраховувати на те, що його буде прийнято в якійсь лояльній формі.

Паралельно з імплементацією BEPS ОЕСР було розроблено Єдиний стандарт з обміну податковою інформацією (CRS). Країни, що приєдналися до CRS, отримують інформацію від своїх фінансових установ й автоматично обмінюються цією інформацією з іншими юрисдикціями, що також приєдналися до стандарту, на щорічній основі. З погляду географії ця ініціатива не менш масштабна, оскільки на сьогодні вже понад 100 держав приєдналися до обміну. Перший обмін, який мав відбутися наприкінці 2017 року, і покаже на практиці переваги та недоліки системи. При цьому першими обміняються податковою інформацією 50 держав, серед яких Кіпр, Латвія, Ліхтенштейн і Люксембург – країни, банківські установи яких широко використовуються для відкриття рахунків нерезидентним компаніям.

Варто зазначити, що Україна поки не приєдналася до CRS, що залишає певні лазівки для резидентів України, однак це не може бути предметом кваліфікованої поради на довгострокову перспективу, оскільки наслідки такого рішення з натяжкою можна прорахувати на рік.

Ще одне системоутворююче нововведення, яке диктуватиме умови гри, – це заснування централізованих реєстрів бенефіціарних власників у ЄС. Згідно з 4 AMLD (Anti-money laundering directive) до 26 червня 2017 року держави – члени ЄС зобов'язалися імплементувати у внутрішнє законодавство положення 4 AMLD, зокрема про заснування централізованих реєстрів бенефіціарів. Нагадаємо, що подібний реєстр уже активний у Великобританії – The Register of People with Significant Control (PSC register). Проте раніше до PSC register подавалася інформація виключно про англійські компанії та партнерства, однак нещодавно SLP (Scottish Limited Partnership) також зобов'язали до 7 серпня 2017 року подати інформацію про бенефіціарних власників до PSC register. При цьому недотримання цієї вимоги вважається кримінальним злочином і за нього передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 фунтів за кожен день прострочення.

Варто зауважити, що удар по конфіденційності, якого завдано 4 AMLD, не обмежується компаніями ЄС. Положення 4 AMLD також поширюються на такі структури з колись високим ступенем конфіденційності, як трасти (trust) і фонди (foundation). І в той час як у Франції суд оспорив правомірність публічного розкриття інформації про бенефіціарів трастів, у Великобританії реєстр трастів уже працює. Реєстр не є публічним, однак передбачається, що до 5 жовтня звітного року, у тому числі 2017 – для нових трастів і до 31 січня 2018 року – для вже існуючих трастів, трасті попросять повідомити такі подробиці про траст:

– особу довірчого власника;

– особу засновника;

– особи бенефіціарів, у тому числі потенційних, або ж клас бенефіціарів (якщо застосовно);

– особу інших осіб, які мають вплив або права в трасті;

– склад активів, переданих у довірчу власність;

– зазначення періодів, у які в трасту були зобов'язання перед HMRC з податків на прибуток і приріст капіталу.

Важливо, що якщо в нерезидентних стосовно Великобританії трастів виникають податкові зобов'язання у Великобританії, у трасті таких трастів також з'являється зобов'язання щодо розкриття інформації до реєстру трастів Великобританії.

У контексті відкритих реєстрів бенефіціарів актуально нагадати, що валютне законодавство України ще нещодавно дозволяло інвестування закордон лише за допомогою отримання індивідуальної ліцензії, а штраф за порушення цієї вимоги передбачено в розмірі самої інвестиції.

Трішки ностальгії. Раніше під час здійснення податкового планування можна було, умовно, перевірити наявність угод про уникнення подвійного оподаткування (DTT), ставки прибуткового податку, а також оподаткування пасивних доходів (дивідендів, процентів і роялті) в тій чи іншій юрисдикції, потім придбати компанію (папку з документами) і користуватися преференціями DTT. Більше такий підхід не працює. Законодавства більшості держав ЄС містять положення про GAAR (General anti-abuse rules). Суть GAAR зводиться до необхідності обґрунтування використання тієї чи іншої компанії бізнес-потребою; якщо ж таку підтвердити не вдасться, компанія не може користуватися привілеями податкових угод.

У ту саму точку, на виконання 15-го кроку Плану BEPS 7 червня 2017 року було підписано MLI convention (Multilateral instrument convention) –  Багатосторонню конвенцію про заходи щодо запобігання зловживанням міждержавними угодами про оподаткування. Положення MLI convention у дії ми зможемо побачити не раніше 2018 року. Проте прийняття Конвенції спрямоване на усунення прогалин чи невідповідностей у законодавствах договірних держав з метою недопущення використання гібридних інструментів для оптимізації оподаткування, недопущення зловживання положеннями двосторонніх угод, урегулювання положень про статус постійних представництв і деякі інші питання.

Попри те, що поки не ясно, яку модель обере для себе та чи інша договірна держава, зрозуміло, що так чи інакше для того, аби бізнес міг користуватися перевагами двосторонніх угод про оподаткування, йому доведеться організовувати реальну присутність, зокрема, офіс (оренда), працевлаштування співробітників тощо. Інакше кажучи, у країні реєстрації необхідно буде показати достатню присутність, тобто substance.

Вишенькою на торті змін, що настали, є ситуація в банківському секторі. Відкриття рахунка в іноземному банку для нерезидентної компанії є найбільш інтригуючою частиною процесу побудови бізнес-структури. Банківський комплаєнс посилює свої вимоги регулярно. Крім того, на відміну від законодавчих вимог, банківські – не сформульовано в уніфікованому документі, а їх розуміння багато в чому залежить від особистого знайомства з банкіром.

Незважаючи на це, можна розраховувати, що банк запитає найбільш повну інформацію про кінцевих бенефіціарних власників компанії і про походження першого заробленого долара. Крім того, банк із великим небажанням стане працювати з офшором, якщо стане взагалі. Банки також не дуже зацікавлені в обслуговуванні партнерств і будь-яких схем, які потенційно містять ознаки агресивного податкового планування, що узгоджується з усіма раніше викладеними чинниками, які визначають характер сучасного структурування.

Таким чином, із запасом ходу в перспективі на 5 років, "здорова", ефективна з погляду оподаткування міжнародна бізнес-структура має такі характерні риси:

– юрисдикція кожної компанії структури повинна бути продиктована бізнес-завданням (наявність контрагентів, товару чи інших факторів, що обумовлюють вибір юрисдикції реєстрації);

– наявність офісу, співробітників, рахунка в банку в тій самій країні;

– відкрите володіння компаніями;

– подання консолідованої звітності;

– наявність постійних представництв компанії, якщо необхідно;

– наявність рахунків у великих банківських установах.

ВИСНОВОК:

Таким чином, поняття "податкова оптимізація" зникає з обрію. Сьогодні практика агресивного податкового планування практично неможлива, і якщо десь і залишилися прогалини в локальному законодавстві, порада використовувати цей механізм більше схожа на авантюру, ніж на планування.

З урахуванням глобальних змін, які вже відбулися, і того як стрімко відбуваються подальші зміни в правилах міжнародного оподаткування, ми рекомендуємо провести аудит діючої корпоративної структури й оцінити її на стресостійкість у світлі останніх тенденцій і законодавчих змін.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua