Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Зупинення реєстрації податкових накладних: механізм і наслідки
Галина Катамай, юрист, АО "Вдовичен та партнери"

З 1 липня 2017 року, після тримісячного люфту, остаточно набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено механізм зупинення реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування визнано їх відповідність сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, установлених п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для чого?

З 01.01.2017 діє заборона для контролюючих органів розривати в односторонньому порядку договори про визнання електронних документів (п. 49.4 ст. 49 ПКУ). Однак починає діяти нова норма, яка дозволить фіскальному органу блокувати реєстрацію податкових накладних. Як завжди, податківці шукають нові способи недопущення втрат бюджету і знаходять нові способи тиску на бізнес. Адже стабільно "досконалі" нововведення знову й знову створюють багато запитань.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (далі – Критерії), та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (далі – Перелік), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.

Відповідно до п. 3 Критеріїв платник податку при зупиненні реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН має право подати до Комісії ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, інформацію щодо:

– видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

– кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

– кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Так, не підлягають контролю ПН/РК:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що звільнена від оподаткування;

2) обсяг постачання з урахуванням поточної ПН/РК менше 500 тис. грн і керівник є директором не більш як у 3-х діючих платників податків;

3) загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) становить більше 5 млн грн (ознака використовується з 01 квітня 2017 року до 01 січня 2018 року);

4) податкове навантаження більше 5 % і відсутня активність за попередні 12 місяців.

Критерії оцінки ступеня ризику ДФС України на своєму сайті показала таким чином:

1) націнка на товар не перевищує 50 %;

2) ризикового товару на складі менше 75 %;

3) наявність дозвільних документів на здійснення відповідної господарської діяльності;

4) сумарне значення ПДВ зупинених ПН/РК менше за середнє значення сплати ПДВ за останні 12 місяців у періодах, в яких була здійснена господарська діяльність;

5) перевірка кодів товарів ПН/РК, наявних у "Таблиці даних платника податків".

При відповідності податкової накладної / розрахунку коригування зазначеним критеріям ДФС України реєструє ПН/РК в ЄРПН.

У разі невідповідності вказаним критеріям оцінки ступеня ризику ПН/РК встановлено необхідність надання платником податку таких документів (пункт 1 Переліку):

– договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

– договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

– первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

– розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

– документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії зазначених документів платник податку може подати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правових актів щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Однак нам всім відома позиція органів ДФС про те, що "первинні документи не можуть свідчити про реальність здійснення господарської операції в разі встановлення контролюючим органом негативної інформації щодо контрагента суб'єкта господарювання".

Тож представникам бізнесу варто бути уважними, щоб ненадання документів чи їх надання не в повному обсязі не увійшло згодом до висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки.

Розглядатиме надані документи Комісія Державної фіскальної служби України, яка й прийматиме рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі – Комісія).

Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566.

Встановлено такий склад Комісії:

– голова;

– заступник голови;

– 8 секретарів;

– члени Комісії.

Хто обиратиме склад такої Комісії – невідомо.

Щодо оскарження

Згідно з вимогами пункту 56.18 статті 56 ПКУ у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі його повноважень, встановлених Податковим кодексом України або іншими законами України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді таке рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (відповідно до додатка 1 до Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації).

ВИСНОВОК:

Наша держава намагається боротись з порушниками, у тому числі податкового законодавства. "Ями", "транзитери", "скручування" завжди знаходять можливості обійти закон. А от сумлінні платники продовжують потерпати від цієї непродуманої боротьби. Чи стануть дієвими такі зміни, час покаже. Очевидним є одне – з такими змінами завжди буде робота як для юристів, так і для суддів адміністративних судів нашої країни.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua