Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Акт тижня: Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)
Олег Данильченко, ЮРИСТ&ЗАКОН

Нова стіна на кордоні

Головною новиною минулого тижня, безперечно, став оновлений санкційний список стосовно фізичних та юридичних осіб Російської Федерації, їхніх дочірніх підприємств в Україні, затверджений Указом Президента України від 15.05.2017 р. № 133/2017.

Усе б нічого, санкції проти російських компаній сьогодні є звичною справою, але цього разу до списку потрапили такі ІТ-гіганти, як 1С, Мейл.РУ, Яндекс та АВВYY, а обмежувальні заходи передбачають (зауважте, уперше в історії України) заборону на надання провайдерами доступу до низки інтернет-ресурсів, чотири з яких входять до десятки найвідвідуваніших українцями сайтів, зокрема, це соціальні мережі "ВКонтакті" та "Однокласники", а також пошуковики "Яндекс" та "Mail.Ru".

Дискусія, яка одразу спалахнула в медійному просторі, поділила українців на два табори: тих, хто "за", і тих, хто "проти". Компанія ЛІГА:ЗАКОН також не трималася осторонь: 17 травня було проведено круглий стіл, під час якого представники держави, бізнесу та ЗМІ шукали відповіді на запитання: що робити далі та чи є життя після 1С?

В очікуванні несподіванок: нові горизонти

Попри те, що перспектива заборони 1С хвилювала український бізнес і раніше, Указ Президента багатьох застав зненацька. Таку раптовість у РНБО пояснюють спробою запобігти виведенню активів за кордон чи маскуванню діяльності.

У доповіді керівник Служби з питань інформаційної безпеки Апарату РНБО Валентин Петров указав на "російський слід" у торішній атаці на фінансовий сектор: на більшості "постраждалих" машин було інстальовано програмне забезпечення виробництва російських компаній, зокрема, 1С та "Парус", які, на думку РНБО, несуть потенційну загрозу несанкціонованого доступу до інформації.

Імовірність такої загрози підтвердив і доцент кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України А. Дацюк. За його словами, програмне забезпечення, розроблене в РФ, може містити "логічні бомби", запрограмовані на пошкодження, викривлення чи знищення інформації, а також на здійснення інших шкідливих дій.

А втім, попри такі загрози в РНБО наголошують на тому, що санкції не торкнуться програмних продуктів – обмежувальні заходи стосуються лише компаній. Тож франчайзи, які не потрапили під санкції, можуть надалі підтримувати продукт і продавати його "залишки".

За даними міжнародної дослідницької компанії IDC, станом на 2014 рік частка 1С в Україні становила лише 22,3 %, проте на сьогодні називаються й інші цифри – аж до 80 %.

Не можна не погодитися з тезою, що в умовах війни, яка триває вже четвертий рік, ситуація, коли держава витрачає понад 1 млрд грн щорічно на російське програмне забезпечення, фактично фінансуючи збройні сили агресора, просто неприпустима. У зв'язку з цим уже з наступного року підприємства державного сектору будуть переведені на інші ERP-системи, які визначатимуть за допомогою тендера.

Потенційно, це звільнить простір для "свіжих" рішень, створить необхідні умови для виходу на ринок нових гравців і розвитку вітчизняної ІТ-сфери. Звісно, розробка та впровадження нових систем планування ресурсів підприємства потребує часу, однак про повну й безумовну заборону російських продуктів поки що не йдеться. Ба більше, Юлія Лапутіна, заступник начальника департаменту контррозвідувального захисту у сфері інформаційної безпеки СБУ, запевнила, що з приводу 1С "ніхто ні до кого приходити не буде". У зв'язку з цим показово, що санкції, запроваджені у вересні 2015 року проти "Лабораторії Касперського" та компанії "Доктор Веб", жодного разу не були приводом для посиленої уваги з боку правоохоронних органів.

Звертаємо увагу на те, що СБУ обіцяє найближчим часом оприлюднити на веб-сайті роз'яснення щодо практичного застосування санкцій.

Удар по правах?

А втім, найзапекліші суперечки розгорілися щодо блокування сервісів Яндексу та Мейл.Ру, а також соціальних мереж "ВКонтакті" та "Однокласники".

На думку СБУ, внесені до санкційного списку ресурси ідеально підходять для ведення розвідувальної діяльності та впливу на громадську думку, що загрожує не лише державі загалом, а й кожному громадянину зокрема. Однак таке пояснення не для всіх видалося переконливим.

"Заходи безпеки чи крок до інтернет-цензури?" – приблизно такою була більшість заголовків українських і навіть деяких іноземних видань, а Європа, хоч і вкрай занепокоєна таким поворотом, неоднозначно сприйняла звістку про нові санкції: на думку Генерального секретаря Ради Європи Турб'єрна Ягланда, запроваджені Києвом заходи є непропорційними до загрози, яку несуть заборонені інтернет-ресурси.

Human Rights Watch та організація "Репортери без кордонів" також закликали скасувати скандальний Указ, і лише НАТО відкрито підтримало рішення влади, заявивши, що "це питання безпеки, а не свободи слова".

Хай там що, а технічна реалізація такої заборони викликає чимало запитань. Більшість провайдерів звертає увагу на те, що держава не визначила механізм блокування.

Суперечливим є і юридичний бік питання. Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування санкцій є обов'язковим до виконання. Тож НКРЗІ вже встигла заявити, що за порушення санкцій операторів і провайдерів телекомунікацій притягатимуть до цивільної, адміністративної (зокрема, за ст. ст. 145, 1482 КУпАП) та кримінальної відповідальності.

Однак звертаємо увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов'язковими лише для органів виконавчої влади (до яких інтернет-провайдери не належать, як не крути), тож провайдер може цілком правомірно проігнорувати попередження Комісії й відмовити у виконанні рішення.

Окремо звертаємо увагу на те, що рішення РНБО передбачає блокування доступу до конкретної інтернет-адреси (vk.ru, yandex.ru тощо), а це означає, що в разі зміни останньої жодних правових підстав для обмеження доступу знову ж таки не буде.

Отже, за відсутності імперативної заборони питання "бути чи не бути" вирішують провайдери. Однак уже зараз відомо, що попри заборону ні користувачів, ні провайдерів карати за обхід блокування не будуть.

ВИСНОВОК:

Як завжди, не обійшлося без прогалин і недопрацювань, які ще тільки належить подолати.

Однак уже сьогодні відомо, що за використання додатків санкційних компаній притягати до відповідальності держава не збирається. Проте Указ – це недвозначний сигнал готуватися: повна заборона 1С та інших російських додатків уже не за горами. Зрозуміло, що це призведе до незручностей у короткостроковій перспективі, але, відкинувши зайві емоції, можна помітити безліч нових можливостей, які несподівано1 відкрилися на ринку.

Щодо заборони Яндексу й соцмереж, то тут дещо складніше: попри "необов'язковість" рішення РНБО створення імперативної норми є питанням часу. Тому вже сьогодні оператори й інтернет-провайдери добровільно блокують інтернет-ресурси, внесені до санкційного списку. А втім, попри деякі спірні моменти говорити про створення власного "Золотого щита" (або "Великої української інтернет-стіни") сьогодні зарано, проте надалі пропонуємо уважно стежити за розвитком подій.

1 А може, й не зовсім: одна відома німецька фірма у квітні поточного року оголосила про намір зайняти сегмент ERP-систем для малого й середнього бізнесу в Україні.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua