Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Курс на цифру: регулювання "електронного суду"
Анатолій Грабовий, адвокат, старший юрист, GOLAW

Компетентна думка

Автоматизована система арешту коштів: підстави, процедура, вплив на ситуацію  

Новели використання експертиз у цивільному процесі в розрізі сімейного права  

"Електронний суд" – спрощення доступу до правосуддя  

Більше – не значить краще, або Як зміниться господарське судочинство в разі прийняття нового процесуального кодексу  

Процесуальна новела механізму розгляду типових справ в адміністративному судочинстві  

Наказне та спрощене позовне провадження у господарському процесі має прискорити розгляд справ і розвантажити суди  

Експертиза на замовлення  

Виконавче провадження: реформа за реформою  

Врегулювання спорів за участю судді: як впишеться в процес "неформальна" процедура  

Автоматизований арешт коштів як частина інституту забезпечення позову  

Новації адміністративного процесу: диференціація судових справ залежно від їх складності  

Новації адміністративного процесу. Процедура розгляду типових і зразкових справ 

На початку березня поточного року в рамках засідання Комітету Американської торговельної палати з питань правової політики було проведено зустріч з Олексієм Філатовим, заступником Глави Адміністрації Президента України, Головою Ради з питань судової реформи, присвячену ключовим питанням створення Верховного Суду, монополії адвокатури та судової реформи в частині змін до процесуального законодавства. На зустрічі пан Олексій зазначив, що головними завданнями процесуальної реформи є вдосконалення доступу до правосуддя та системи судового розгляду. Планується, зокрема,  впровадити  "електронний суд"; спростити та прискорити розгляд нескладних і малозначних справ; змінити розмежування юрисдикції залежно від предмета позову, а не сторін; впровадити обов'язок розкриття всіх доказів та запобігання їх приховуванню; запровадити заходи дієвої відповідальності за зловживання процесуальними правами, презумпцію повної компенсації всіх витрат і можливість їх відшкодування після вирішення справи по суті; створити дієві механізми забезпечення позову, наприклад системи автоматизованого арешту коштів, тощо.

Вже після того як 23 березня 2017 року на офіційному веб-порталі Верховної Ради України  було опубліковано проект Закону "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 6232, актуально  порівняти чинні та остаточні на сьогодні версії проектів Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку з тим, що змін до чинного процесуального законодавства пропонується досить багато, з додатковою зміною багатьох інших законодавчих актів, зосередимося на основних ініціативах Ради з питань судової реформи.

Ключовим нововведенням у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві, яке спрямоване на спрощення доступу до правосуддя, покликане зменшити процесуальні строки розгляду справ у всіх інстанціях та ліквідувати "паперову тяганину" при передачі справ між інстанціями, є запровадження "електронного суду".

Запровадження "цифрового суду"

Основним нововведенням у процесуальному законодавстві є комплексне запровадження ідеї "електронного суду", яка регламентована шляхом створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС).

Відповідно до пункту 13 статті 14 проекту ЦПК робота ЄСІТС буде регламентована Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, яке буде затверджено Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України після консультацій із Радою суддів України. Ідентична норма відповідно закріплена в пункті 13 статті 6 проекту ГПК і пункті 13 статті 18 проекту КАС.

Розглянемо запровадження "електронного суду" на прикладі проекту ЦПК, оскільки стаття 14 проекту ЦПК, стаття 6 проекту ГПК і стаття 18 проекту КАС – ідентичні, а самі нововведення здебільшого тотожні.

Пункт 9 статті 14 проекту ЦПК встановлює, що розгляд справи здійснюється судом першої, апеляційної й касаційної інстанції за матеріалами судової справи в електронній формі.

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду.

Сама судова справа в електронному вигляді в разі її оскарження в апеляційному або касаційному порядку передаватиметься між судами миттєво. На задум реформаторів, це суттєво зменшить загальний строк розгляду справ. ЄСІТС забезпечить обмін документами в електронній формі не тільки між судами, а й між судом та учасниками судового процесу, а також між самими учасниками судового процесу.

Стимул до переходу

Законодавець планує стимулювати сторони подавати документи до суду в електронному вигляді шляхом внесення змін до статті 4 Закону України "Про судовий збір", а саме частина 3 встановлюватиме, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Інакше кажучи, бажаєш платити менше судовий збір – цифруй процесуальні документи самостійно. І якщо для мінімальної ставки – одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка встановлена на сьогодні в розмірі 1600 грн, така економія становитиме всього 320 грн, то для максимальної – 350 розмірів прожиткового мінімуму, що сьогодні складає 560000 грн, це суттєво – аж на 112000 грн.

Щоб вказана інформаційно-телекомунікаційна система запрацювала повною мірою, більшу частину постійних учасників судових процесів, таких як адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки, зобов'яжуть зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Іншим особам  пропонують зареєструватися добровільно.  Усім, хто здійснив реєстрацію в ЄСІТС, суд надсилатиме всі процесуальні документи виключно в електронній формі, але не позбавить права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Всі вищезазначені особи подаватимуть процесуальні документи в електронній формі з використанням  електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", особливості використання якого також буде визначено в очікуваному Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Єдина система

Вже існуючий Єдиний державний реєстр судових рішень буде включено до ЄСІТС на підставі внесення зміни до статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Існуюча автоматизована система документообігу суду, діяльність якої регламентована рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, у тому числі в частині автоматичного об'єктивного та неупередженого розподілу судових справ між суддями, буде поглинута ЄСІТС, що встановлено статтею 14 проекту ЦПК, в якій вказано, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС.

Додатково ЄСІТС  забезпечуватиме участь у судовому процесі на судовому засіданні в режимі відеоконференції, що, на мою думку, є дуже сміливим нововведенням. Цікаво, як це буде реалізовано технічно. Чи буде, наприклад, програмне забезпечення, яке можливо встановити на персональний комп'ютер чи на портативні комунікатори?  

Технічний бік

Реалізуючи на практиці таке технічно складне нововведення, яке повинно глобально охопити всі регіони України, у тому числі найвіддаленіші районні суди з поганою комунікацією, судові реформатори передбачили такі труднощі. У проектах процесуальних кодексів встановили, що якщо з технічних причин суд не зможе розглянути  справу в електронній формі більше чотирнадцяти днів і це перешкоджатиме розгляду справи у встановлені строки, вона розглядатиметься за матеріалами в паперовій формі.

Також встановлюється, що процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та в разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Додаткова електронізація

Нововведенням, яке також сміливо можемо віднести до "електронного суду", є Система автоматизованого арешту коштів, що регламентується статтею 15 проекту ЦПК і статтею 7 проекту ГПК та із зрозумілих причин відсутня в проекті КАС. Крім того, Єдиний державний реєстр виконавчих документів, діяльність якого  відображатиметься у змінах до Закону України "Про виконавче провадження", також буде включено до системи "електронного суду".

Система автоматизованого арешту коштів, як складова частина ЄСІТС, за задумом реформаторів, забезпечить оперативне накладення арешту на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках, у разі винесення відповідної ухвали судом.

Більш того, проектом двох процесуальних кодексів визначено суддю як користувача системи автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках. Суддя вносить інформацію щодо арешту коштів на підставі ухвали, яка скріплюється його електронним цифровим підписом та кодується.

Власне Положення про систему автоматизованого арешту коштів затверджуватиметься Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Міністерством юстиції України та Національним банком України.

Виконання ухвали про забезпечення позову (на прикладі статті 158 проекту ЦПК) здійснюватиметься негайно шляхом внесення відповідного запису до системи. Більше того, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом. Автоматизоване також скасування заходів забезпечення позову, яке можна побачити на прикладі статті 159 проекту ЦПК.

Така автоматизація також стосуватиметься  розгляду скарг на постанови державного виконавця про арешт коштів боржника. У разі скасування таких постанов, відповідна ухвала підлягає негайному виконанню шляхом внесення суддею до системи автоматизованого арешту коштів інформації про зняття арешту, що буде регламентовано статтею 425 проекту ЦПК.

Саме звернення судових рішень до виконання, наприклад за статтею 432 проекту ЦПК, здійснюється на підставі виконавчого листа або іншого виконавчого документа, який викладається в електронній формі з використанням ЄСІТС та вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили, а його копія надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, в разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

Цікавим нововведенням є й те, що за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення,  для забезпечення його виконання, суд може вжити заходів з автоматизованого арешту коштів боржника вже після винесення рішення по аналогії забезпечення позову, що передбачено статтею 151 проекту ЦПК.

Також суд вносить до Єдиного державного реєстру виконавчих документів наявні у суді документи, які підтверджують виконання ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову.

Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів затверджується спільним нормативно-правовим актом Державної судової адміністрації України та Міністерства юстиції України за погодженням з Вищою радою правосуддя.

Зміни до Закону України "Про виконавче провадження", а саме до статті 3, встановлять, що всі виконавчі документи підлягають виконанню тільки після їх внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих документів.

Через вказану вище систему надсилатимуть автоматичні запити до банків для виявлення рахунків боржників, кошти яких підлягають арешту. Також банки повідомлятимуть щодо необхідності здійснення арешту коштів. Зазначена взаємодія між системою автоматизованого арешту коштів і системами автоматизації банків здійснюватиметься автоматично без втручання працівників банків. Аналогічний доступ до зазначеної системи буде мати державний виконавець.

Строки запровадження

Відповідно до Прикінцевих і перехідних положень, законопроект щодо процесуальної реформи № 6232, внесений на розгляд Верховної Ради України Президентом, набере чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму, окрім деяких положень.

Норми проекту закону про Єдиний державний реєстр виконавчих документів набирають чинності через 30 днів від дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок її функціонування.

Це саме стосується системи автоматичного арешту коштів, функціонування якої почнеться через 30 днів з дня опублікування відповідного повідомлення.

Функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи почнеться також через 90 днів з дня опублікування повідомлення про такий початок у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади.

У свою чергу, Рада судової реформи, будучи реалістами, зазначеним проектом закону лише рекомендувала Вищій раді правосуддя затвердити Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до 1 березня 2018 року.

А щодо Положення про систему автоматизованого арешту коштів та Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів, то їх рекомендовано затвердити Державній судовій адміністрації України до 31 грудня 2017 року.

Що на виході?

Сподіваємось, що Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему буде введено після того, як усі суди країни матимуть технічну готовність до таких сміливих нововведень. Більш того, запроваджувати "електронний суд" необхідно після того, як всі суди доукомплектують штатом суддів.

Адже ми спостерігаємо картину, коли масово по всій країні багато суддів вже протягом значного часу не здійснюють правосуддя у зв'язку із закінченням повноважень  та непереобранням чи звільненням. На практиці маємо багато районних судів, де з усіх суддів, які є в штаті, здійснює правосуддя один – два.

Саме тому перед тим як змінювати правила гри, потрібно мати не тільки технічну можливість, а й ресурсну базу – кому ці процеси запроваджувати на практиці.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua