Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Legal Pharma & Medicine Forum: щодо питань інтелектуальної власності та судової практики
Василь Нечипоренко, ЮРИСТ&ЗАКОН

15 березня відбувся Legal Pharma & Medicine Forum, що зібрав юристів, які практикують у галузях медицини та фармацевтики. Роботу на Форумі було організовано в межах п'яти сесій, присвячених реформам у зазначених сферах, закупівлям у сфері охорони здоров'я, ринку товарів медичного призначення, страховій медицині, захисту інтелектуальної власності у фармації, а також судовій практиці в галузі охорони здоров'я.

На сесії, під час якої обговорювали питання інтелектуальної власності, було представлено доповіді судді ВГСУ Валентина Палія щодо судового захисту прав ІВ у сфері фармації; партнера, керівника практики інтелектуальної власності та вирішення спорів ЮФ Aequo Олександра Мамуні щодо виробництва дженериків у контексті права ІВ на лікувальну формулу препаратів; партнера ЮФ Asters Юлії Семеній щодо захисту назв лікарських засобів, а також старшого юриста ЮФ Sayenko Kharenko Бориса Сніжка щодо юридичних аспектів доказування в судових справах про визнання знаків для лікарських засобів добре відомими.

Яскравою подією сесії стала полеміка між спікером Олександром Мамунею та юрисконсультом одного з фармацевтичних підприємств – слухачем Форуму. Приводом для дискусії став наведений Олександром приклад судового спору з наведенням аргументів сторін і окремих обставин справи. Представник фармацевтичної компанії виявився тим, хто безпосередньо брав участь у засіданнях щодо цієї справи. Він висловив категоричну незгоду з тим, що повідомив пан Мамуня в межах своєї доповіді з приводу згаданої справи. Контраргумент Олександра Мамуні – виступ ґрунтується на даних Єдиного реєстру судових рішень і доповідач лише ретранслює зміст судового рішення. Проте в межах сесії підсумку дискусії не було підбито, оскільки не було можливості звернутися безпосередньо до судових рішень і матеріалів справи, та й регламент не давав змоги приділити багато часу з'ясуванню істини в цьому випадку.

Пан Сніжко поділився з учасниками Форуму своєю практикою щодо вирішення практичних проблем збирання доказів для визнання знаків для лікарських засобів добре відомими. Крім того, розглянули доказове значення висновку судової експертизи в справах про визнання знака добре відомим як належного підтвердження виконання встановлених критеріїв для визнання знака добре відомим.

Під час сесії щодо судової практики з питань охорони здоров'я виступили Костянтин Надутий, заступник голови Всеукраїнського лікарського товариства, з доповіддю про права пацієнта й лікаря; партнер ЮФ Asters Світлана Чепурна, яка розповіла про істотні умови договору про сурогатне материнство, необхідні для запобігання виникненню спорів щодо батьківських прав; Андрій Павлишин, адвокат ЮКК "ДЕ-ЮРЕ" із презентацією про рекламу медичних послуг і фармацевтики, а також Дмитро Таранчук, керівник юридичного департаменту ПАТ "Фармак", який поділився практикою щодо позовів споживачів до фармацевтичних компаній.

Одна з тез доповіді пана Надутого – Україні варто розбудовувати сферу медичного туризму. Цей напрям перспективний, оскільки вартість медичних послуг (і не тільки) у нашій країні порівняно невелика (у зіставленні із західноєвропейськими середніми розцінками).

Основою доповіді Світлани Чепурної була судова практика в справах про батьківські права в межах правовідносин сурогатного материнства. Крім того, було проаналізовано умови виникнення батьківських прав у разі використання СМ; особливості процедури державної реєстрації народження дитини, народженої за програмою СМ; договірне регулювання СМ.

Окремо було розглянуто умови договору про СМ, необхідні для запобігання виникненню спорів про батьківські права. Зокрема, серед вимог до генетичних батьків висувається перебування в зареєстрованому шлюбі. При цьому їхні обов'язки полягають у прийнятті дитини (дітей) відразу після народження та в реєстрації її (їх) в органі РАЦС. Водночас сурогатна мати повинна мати такі зобов'язання:

– передати генетичним батькам медичне свідоцтво про народження;

– підписати й передати генетичним батькам нотаріальну згоду на запис їх батьками дитини у свідоцтві про народження дитини;

– під час укладання договору надати нотаріальну заяву свого чоловіка (як у зареєстрованому шлюбі, так і в цивільному) про згоду й відсутність заперечень на участь СМ у програмі допоміжних репродуктивних технологій і реєстрацію дитини;

– сприяти оформленню документів для підтвердження батьківських прав генетичних батьків у їхній країні громадянства / постійного проживання (якщо вони іноземці).

Андрій Павлишин, одесит, серед іншого поділився з учасниками Форуму тим, що в цьому місті постачальники медичних послуг і товарів медичного призначення часто експериментують із рекламою "на межі фолу". Проте зазвичай експерименти вдаються. Приклад: два договори оренди одного білборду, розділеного на дві частини. При цьому одна частина містить текст реклами, а друга – лише зображення рекламованого товару. Це робиться з метою мінімізації витрат рекламної площі на напис "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я". Також пан Павлишин навів цікаві приклади судової практики щодо порушення правил реклами методів профілактики, діагностики, лікування й реабілітації, медичної техніки та лікарських засобів.

Дмитро Таранчук присвятив свою доповідь реальному позову покупця продукції (ліки) ПАТ "Фармак", у якому виробника було обвинувачено в тому, що таблетка препарату містила шматочок металу, виявлений під час розламування таблетки. Цей позов про захист прав споживача було відхилено через неналежне доказове обґрунтування позовних вимог (клієнт додав до позову лише чек про придбання препарату та фото таблетки з упаковкою ліків). При цьому до подання позову до суду жодної експертизи ліків не було проведено, скарг до інших органів, уповноважених контролювати якість товару, не було подано. До того ж власне придбаний товар до суду не надано.

Виходячи з цього прикладу, пан Таранчук надав низку рекомендацій для споживачів лікарських засобів у разі придбання неякісного (дефектного) або фальсифікованого лікарського засобу. У такій ситуації потрібно:

– невідкладно звернутися до територіального органу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками з відповідною заявою (скаргою);

– користуватися всіма правами, наданими Законом "Про захист прав споживачів", у тому числі вимагати повернення (обміну) товару неналежної якості;

– у разі виявлення явно фальсифікованих лікарських засобів додатково звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua