Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Свобода панорами: що можна знімати без дозволу?
Оксана Падох, юрист, патентно-юридичної компанії IPStyle

Фотограф часто потрапляє в ситуацію, коли йому забороняють знімати – нібито стратегічний об'єкт, або будівля посольства, або будь-яка інша будівля через відсутність письмового дозволу, тощо. Як визначити, що можна знімати, а що ні? Які заборони правомірні, в якому випадку дійсно потрібно мати дозвіл? Яка відповідальність за фото об'єкта, який заборонено знімати, і за публікацію таких фото? Мова не про людей, а саме про пейзажі та будівлі.

Велика кількість людей, які коли-небудь чули про таке поняття, як "свобода панорами", замислюються над подібними питаннями. Чи можу я зробити селфі на тлі Колізею й виставити його в соціальній мережі? А якщо я надішлю фото Версаля для участі у виставці, не чи притягнуть мене до відповідальності? А не чи порушую я чиїсь права, публікуючи фото Софійського собору в путівнику?

Щоб відповісти на вищезазначені питання, необхідно звернути увагу на деякі нюанси.

Що таке свобода панорами?

Свобода панорами (англ. Freedom of panorama, FOP) – це можливість фото- і відеозйомки будівель, скульптур, картин тощо, які перебувають у громадських місцях і охороняються авторським правом, а також їх вільне розповсюдження без згоди автора. Це означає, що автор таких об'єктів позбавлений можливості заборонити таке використання, вимагати виплати авторської винагороди за використання об'єкта його творчості або вживати якихось заходів у зв'язку з порушенням його авторських прав.

Територіальний принцип

Свобода панорами в тому чи іншому вигляді діє в багатьох країнах, зокрема у Великобританії, Іспанії, Канаді, Німеччині, Новій Зеландії, Російській Федерації тощо. Однак варто наголосити, що її інтерпретація в різних країнах суттєво відрізняється. Комерційне або некомерційне використання фото або відео, визначення "громадського місця", перелік об'єктів, що підпадають під таке вільне використання, – це тільки скорочений список таких особливостей.

У свою чергу, у деяких країнах свободу панорами або заборонено взагалі (Італія), або заборонено з деякими винятками (Франція, Бельгія, Україна). Тому перш ніж фотографувати будівлю посольства або пам'ятку архітектури, слід ознайомитися з особливостями законодавчого врегулювання цього питання й притягнення до відповідальності за порушення авторського права в конкретній країні.

Нема матеріальної вигоди – нема порушення

Важливим фактором є мета створення фотографії. У деяких країнах свобода панорами залежить від способу її подальшого використання. У таких країнах, як Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Болгарія, Албанія, й деяких інших можливість вільно публікувати будь-які знімки архітектурних об'єктів передбачено за умови їх некомерційного використання. Тому якщо ви сфотографували якусь будівлю у цих країнах і вклеїли її собі на пам'ять в альбом, жодних претензій до вас пред'явити не зможуть. Інша справа, якщо, наприклад, цей знімок буде продано для публікації в журналі.

Суспільне надбання об'єкта авторського права

Варто пам'ятати і про те, що майнові авторські права не вічні. Об'єкти авторського права мають властивість переходити в суспільне надбання після закінчення певного часу. Це означає, що хто завгодно може використовувати об'єкт авторського права будь-яким передбаченим у законі способом, не порушуючи при цьому нічиїх прав і не вимагаючи згоди автора на таке використання. Згідно з принципом, прийнятим у більшості країн світу, об'єкт авторського права переходить у суспільне надбання через 70 років з дати смерті автора (або останнього зі співавторів). Таким чином, якщо ви вирішили зробити фото якоїсь відомої статуї або будівлі, переконайтеся, що з дня смерті автора минуло 70 років, і сміливо фотографуйте.

Чи діє свобода панорами в Україні?

Українське законодавство не передбачає свободи панорами. Закон України "Про авторське право і суміжні права" надає виключну можливість використовувати твори без згоди автора лише з інформаційною метою, а саме:

– відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії;

– публічне сповіщення творів, побачених під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.

Ця норма суттєво обмежує сферу вільного використання творів. Так, фото або відео будівлі не може бути використане при виготовленні путівників, листівок, книг, журналів чи фільмів, для будь-якого комерційного використання фотографій творів архітектури та/або мистецтва без дозволу авторів тощо.

Говорячи про відповідальність за порушення вищезазначеної норми, порушник може бути притягнутий до:

1. цивільної відповідальності: проти правопорушника може бути подано позов з вимогою припинити порушення авторських прав і виплатити авторові компенсацію в розмірі від 14500 грн до 72500000 грн (залежно від особливостей правопорушення);

2. адміністративної відповідальності, що тягне за собою накладення штрафу від 170 до 3400 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, обладнання та матеріалів, призначених для її виготовлення;

3. кримінальної відповідальності, яка полягає у накладенні штрафу від 145000 до 725000 грн, або виправних роботах на строк до двох років, або позбавленні волі на той самий строк (якщо сума матеріальної шкоди, завданої автору, становить не менше ніж 29000 грн).

З метою впровадження волі панорами в Україні 29 грудня 2014 р. на розгляд Верховної Ради України було внесено законопроект № 1677, проте дотепер його так і не було прийнято.

ВИСНОВОК:

Фотограф може фотографувати без одержання письмового дозволу автора будь-які будинки тільки в тому випадку, якщо законодавством країни передбачено свободу панорами та враховуючи існуючі обмеження її дії.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання ЮРИСТ&ЗАКОН
Контакти редакції:
uz@ligazakon.ua